Текст книги "Предок"

Автор книги: Михайло Грушевський

сообщить о нарушении

Текущая страница: 12 (всего у книги 12 страниц)

З автобіографічного оповідання М. Грушевського «Як я був колись белетристом» читач вже знає, що спочатку Михайло Сергійович думав присвятитися письменству. Перші літературні спроби юного гімназиста привітали Іван Нечуй-Левицький і Дмитро Маркович. Але вже в Київському університеті його заполонила історична наука, і за всі студентські роки він надрукував одним

одне оповідання «Неробочий Грицько Кривий».

Переїхавши до Львова, М. Грушевський виступав із новими оповіданнями частіше. На початках свого «до-ривочного» (уривками) письменства Грушевський розглядав своє заняття літературою як служіння рідному народові задля розвитку його громадянської свідомості.

Тим часом в оповіданнях і нарисах М. Грушевського 1909—1912 років, об'єднаних 1918 року в книжку «Sub divo», проглядають уже й інші мотиви. Автор окреслюе стан людини, яка раптом забуває про свої буденні клопоти, про якісь дрібні інтереси й справи, і задумується над життям, над вічними таємницями світу. Такі почуття й настрої будить у людині відкрите небо, особливо нічне, коли винятково гостро відчувається зв’язок з безкінечним космосом, а людина ніби прилучається до вічності. А от в оповіданні «На горах» із цієї збірки він провіщує екологічну трагедію нашої землі. Скільки художньої енергії спресовано в цьому маленькому ше-деврі-роздумі, що міг би по праву стати прологом до самої авторитетної Червоної книги природи...

Уся художня проза Михайла Грушевського і його драматичні два твори були зібрані докупи ще за його життя, 1928 року, в книжці «Під зорями», яку критика відзначила як дуже визначне явище. А еміграційний поважний літературознавець Богдан Романенчук влучно підмітив, що Михайло Грушевський якщо й був у літературі гостем, то тільки аж ніяк не випадковим, а рідкісним.

СЕРГІЙ БІЛОКІНЬ

У книзі «Предок» видрукувані всі белетристичні твори Михайла Грушевського, окрім двох невеличких історичних драм «Хмельницький в Переяславі» і «Ярослав Осмомисл» (цикл «Історичні образи»), оповідань «Особисте щастя», «Історія одної ночі» (із циклу «З юних днів»), «Пенати», «Комета» (із збірки «Sub divo»), «Історія сеньйори Занети Альберіго з Венеції», «Біжниця в Зомембергу» (із збірки «З старих карток») та кількох його поезій.

У зв'язку з тим, що «Веселка» – видавництво для дітей, поодинокі місця в тексті книги адаптовані до сучасних літературних норм.

Збірка «Предок» друкується за виданням: Грушевський М. Під зорями.– X.: Кооперативне в-во «Рух», 1928. Її в свою чергу склали передруки збірок «Sub divo», «З старих карток» і двох циклів «З юних днів» й «Історичні образи».

З ЮНИХ ДНІВ

Бех-аль-Джугур – датовано 1885 р; друковано вперше під псевдонімом М. Заволока у Львівському «Ділі» (1885, ч. ч. 66—68). Передруковувалось у збірнику «Вік» (1902, т III).

Бідна дівчина – датовано 1885 p.; друковано вперше (псевд. М. Заволока) в збірнику: «Степъ. Херсонськый белетристычный сбирнык» (С. Петербург, 1886).

Неробочий Грицько Кривий – датовано: Київ, 1888; друковано вперше в «Літ.-наук. віснику» (1898, т. IV).

Ясновельможний сват – датовано: Львів, грудень 1897 p.; друковано вперше в «Літ.-наук. віснику» (1898, кн. І) із заголовком: «Ясновельможний сват. Різдвяне оповідання М. Заволоки (Михайла Г рушевського)».

Цикл оповідань, названий М. Грушевським «З юних днів», складають твори, видані 1904 р. київським видавництвом «Вік» під назвою «Оповідання».

До збірки «Оповідання» було подано дві передмови.

І. ВІД АВТОРА

Шановні земляки надумали видати мою белетристичну спадщину. Справді, воно як спадщина, бо белетристика для мене стала вже річчю минулою.

Перші два оповідання походять з тих часів, коли я серйозно приготовлявся бути белетристом і багато працював над тим. Було це в останніх класах гімназії. Потім інтереси мо'і й робота моя пішли в інший бік, і все рідше приходила мені фантазія до белетристичного писання. Третє оповідання походить з моїх університетських часів, але було друковане значно пізніше, в дещо зміненій формі. Четверте («Особисте щастя».– Peg.) було написане по переході до Львова, для публіки галицької – це мало свій вплив на його уклад і мову. Останнє було написане для першого числа но во зало же ного тоді (року 1898-го) журналу «Літературно-науковий вісник», з нагоди ювілею

Хмельниччини. Не ввійшли в цю збірку з моїх оповідань, коли-небудь друкованих, тільки два – одне найперше (1884), видане без моєї відомості, і одне пізніше, з р. 1894,– це останнє з причин незалежних від мене. М. Г.

У Львові.

II. ОД ВИДАВНИЦТВА

Пускаючи в світ частину белетристичних творів відомого нашого ученого, видавництво вважає потрібним і від себе додати кілька слів про діяльність їх автора. Михайло Сергійович Грушевський на світ народився у вересні р. 1866; молоді літа свої прожив на Кавказі, де р. 1886 скінчив гімназію в Тіфлісі; вищу освіту здобув на історика-фі-лологічному факультеті в Київському університеті, який скінчив р. 1890. Р. 1894 у Львівському університеті засновано українську кафедру всесвітньої історії і професором покликано д. Грушевського.’ Перебравшись до Львова, проф. Грушевський стає на чолі наукової роботи в Галичині; член Наукового товариства імені Шевченка від самої реорганізації Товариства в наукову інституцію (з р. 1892), він р. 1895 приймає на себе редакторство «Записок Наукового товариства імені Шевченка», а р. 1897 починає заправляти всіма ділами Товариства як голова його. Р. 1898 з ініціативи проф. Грушевського засновано у Львові новий орган «Літературно-науковий вісник», якого співредактором професор є й досі, та «Видавничу Спілку» – найбільше й найдіяльніше видавництво, яке до цього часу було в Галичині. І як редактор «Записок» та «Л.-н. вісника» і як голова Товариства проф. Грушевський виявив надзвичайну енергію і працьовитість; його трудами Товариство стало врівень з європейськими науковими інституціями, згуртувавши кругом себе цілу школу укра** їнських учених і видаючи щороку багато цінних наукових праць, переважно з історії, історії літератури, етнографії, археології тощо. На ниву письменства проф. Грушевський виступив р. 1884, спершу белетристичними творами, друкуючи їх в «Ділі», «Зорі», останніми часами в «Літературно-науковому віснику» та інших виданнях українських (псевдонім – М. Заволока). З наукових праць проф. Грушевського важніші: «Очерк истории Киевской земли» (Київ, 1891), «Барское староство» (Київ, 1894), «Виїмки з жерел до історії України-Русі» (Львів, 1895). «Описи королівщин в землях руських XVI в.» (Львів, 1695—1903, чотири томи), «Розвідки й матеріали до історії України-Русі» (Львів, 1896—1904, п'ять томів) і капітальна «Історія України-Русі» (досі вийшло чотири томи у Львові, 1898—1903). Опріч того в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» проф. Грушевський містить багато розвідок, матеріалів, заміток та рецензія історичного переважно змісту, а в «Л.-н. віснику», окрім белетристичних творів, друкує праці літературного та громадсько -культурного змісту.

SUB DIVO

Ніч – друковано вперше (підп. М. 3.) в «Літ.-наук. віснику» (1909, кн. V).

Предок – друковано вперше (підп. М. 3.) в «Літ.-наук. віснику» (1909, кн. XI).

З похорону – друковано вперше (підп. М. 3.) в «Літ.-наук. віснику» (1911, кн. І).

1918 року в Києві випущено збірку під назвою «Sub divo». Оповідання, начерки, замітки», в якій передруковано «Ніч», «Предок», «З похорону», «Тестамент» (друковано вперше, датовано 1910 p.), «На горах» (друковано вперше, датовано 1912 p.).

До збірки «Sub divo» автор дав таку передмову:

Оповідання, начерки й замітки, зібрані в цій книжці, походять з р. р. 1909—1912. Я зібрав їх під спільним заголовком «Sub divo», трудним до перекладу виразом – «під голим небом», чи що,– щоб передати цими словами те почуття, коли людина бачить себе перед лицем вічності чи всесвітнього простору,– коли падає все, що обмежує, закриває ці перспективи, відгороджує людину від них і від тих запитань, які вони ставлять. Відкрите, голе небо, особливо нічне, часто будить такі почуття і настрої в людині, вирваній з метушні щоденних інтересів, і я ужив цього виразу як ключа до тих настроїв, котрими перейнята ця збірка.

Я нітрохи не маню себе надією, що гадки, тут виложені, можуть знайти широкий відгомін. Але я думаю, що в декім вони зачеплять співзвучні струни і нагадають їм подібні ж власні настрої. І це, кінець кінцем, єдине, на що може взагалі придатись писане (чи друковане) слово – подати один одному руку через простір місця, часу і всі життєві перегорожі перед лицем тої вічності, що прозирає до нас з мовчазної безодні зоряного неба. Збірка, приготовлена чотири роки тому, виходить тільки тепер. Тоді вона була «не цензурна»: те, що друкувалось в р. р. 1909—1910, не могло бути передруковане в 1913.

1917.

З СТАРИХ КАРТОК

У Святої Софії – друковано вперше (підп. М. 3.) в «Літ.-наук. віснику» (1913, кн. IV).

Як ми стрічали Новий рік – друковано вперше в «Селі» (1911, ч. І).

Вихрест Олександер – друковано вперше в «Промені» 1917, ч. 5—6) і в львівському «Українському слові» (4. X. 1917, ч. 222).

Розмова з Кривоносом – видрукуване вперше, датовано: Криворівня, 1914.

Збірка «З старих карток» видрукувана 1918 року в Києві.

У передмові до збірки «З старих карток» автор дав передмову:

В цій книжці зібрані оповідання на історичні теми, писані в р. р. 1911—1914, друковані і не друковані. Теми їх такі ж ірреальні, як і в першій серії («Sub divo»)... являються таким же утвором фантазії, як і розмова з Кривоносом або спомини Галайчука. Автор брав тільки історичну обстанову, але не фабулу.

словничок

Абсіда – півкруглий чи багатокутний виступ у стіні церковної будівлі Автентичний – справжній Адорація – обожнювання, поклоніння

Аксельбант – наплічний шнур з металевим наконечником Амбітний – самолюбний, честолюбний

Ангажемент – запрошення актора на певний строк для участі в концертах чи спектаклях Афект – емоційний процес, що навально й бурхливо оволодіває людиною

Ахілл – у давньогрецькій міфології найхоробріший із грецьких героїв, що здобували Трою

Братство – мається на увазі Богояв-ленський Братський монастир на Києво-Подолі

Вакації – канікули Вахляр – віяло

Відлоги – каптур, частина верхнього одягу для захисту голови в негоду Волощина – Румунія Ворохобний – бунтівничий, бентежний

Гарець – міра сипких тіл, три з чвертю літри

Дискреція – секрет Дідинець – подвір'я Довбиш – литаврист

Єлей – рослинна, здебільшого маслинова олія, що використовується для церковних обрядів. Тут: втіха

Женячка – одруження Жовна – дятел

Заласся – захоплення

Іменник – тезко

Імперативний – такий, що вимагає беззастережного виконання

Інгліз – тут: англієць Інтегральний – нерозривно зв'язаний, єдиний, цільний Інтересан – зацікавлена людина

Капелан – католицький священик, що править у каплиці для вузького кола людей

Камерарій – кімнатний служник Касарня – казарма Кварцяне військо – військо, що утримувалось на четверту частину прибутків з королівських маєтків старої Польщі

Кирея – верхній довгий суконний одяг із відлигою

Клярет – сорт виноградного вина Констеляція – взаємне розташування сузір'їв

Кореспондент – представник газети чи журналу Корзно – різновид плаща

Ланець – пройдисвіт Лядський – польський

Магді – згідно корану, пророк Аллаха

Маєстат – велич, величчя Мартопляс – вітрогін, жевжик, блазень

Магура – іспити на атестат зрілості Мекка – головний релігійний центр мусульман

Мишурис – коридорний служитель у готелі

Мітичний – міфічний

Нагінки – переслідування, утиски

Обметиця – борошняний пил, що осідає в млині Тут: непотріб Опанча – широкий плащ Орієнтальний екзотизм – східні дивовижні речі

Оршад – прохолодний напій з мигдалевого молока з цукром Осип – данина зерном

Пансіонер – у «Споминах» М. Грушевський, що мешкав при гімназії, розповідає (батьки його лишались у Владикавказ^: «Принцип був такий, що пансіонери мають діставати не тільки їжу й одежу, але й книги, й усе потрібне до науки»

Пастевня – пасовище Патент – посвідчення Пачоси – відходи при чесанні вовни, льону, бавовни тощо Півосьмачки – міра ваги Пієтизм – глибока повага, шанобливе ставлення

Пінкертонівський – детективний Постав – сувій тканини Похва – піхва (від шаблі)

Префект – інспектор, помічник ректора

Прещення – заборона Прозеліт – особа, що прийняла нове віросповідання

Райця – радник, член магістрату Резигнація – відмова, жертва Рекреація – канікули Ригоризм – суворе дотримання принципів

Ридван – велика карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми

Різдво – свято на честь народження Ісуса Христа

Сам п'ятнадцять – урожай, коли, скажімо, кілограм посіяного зерна дає змогу зібрати п'ятнадцять кілограмів

Скрупулятний – надзвичайно точний, докладний

Сливе – майже

Софістика – словесне плетиво, що заводить в оману

Спудей – вихованець Києво-Моги-лянської академії Стоїчний – мужній у життєвих випробуваннях

Схоластика – відірвані від життя формальні знання

Тирада – довга промова

Товмач – перекладач

Толока – гуртова праця, за яку не

платять грішми, а пригощають

Уїдати – критикувати

Фоліант – об’ємна книга великого формату

Фрізія – частина Нідерландів

Хлоп – тут: людський зріст Хмельниченко – Богдан Хмельницький

Хоругов – військовий загін Хуста – білизна

Цісарсва – дружина цісаря, царя

Чинш – плата за користування землею, оброк

Шарварок – обов'язкова робота всіх по направі доріг і мостів Шатанський – сатанинський Швабський – пруський Швагер – брат дружини Шлик – різновид шапки Штаба – смуга металу Штивний – жорсткий, твердий