Текст книги "Утверждение христианства на Руси"

Автор книги: Михаил Брайчевский

сообщить о нарушении

Текущая страница: 24 (всего у книги 26 страниц)

195. Греков Б. Д. Новгородский дом св. Софии // Избр. тр. – М., 1960. – Т. 4.

196. Греков Б. Д. Образование Русского государства // Изв. АН СССР. Сер. ист. и фил. – 1945. – №3.

197. Греков Б. Д. ”Повесть временных лет” о походе Владимира на Корсунь // Избр. тр. – М., 1959. – Т. 2.

198. Греков Б. Д. Проблемы генезиса феодализма в России // Ист. сб. – 1934. – Т. 1.

199. Греков Б. Д. Рабство и феодализм в древней Руси // ИГАИМК. – 1934. – Вып. 86.

200. Греков Б. Д. Развитие феодальных отношений Киевской Руси в ХI—ХII вв. // ИСССР. – М., 1939. – Т. 1.

201. Греков Б. Д. Феодальные отношения в Киевском государстве. – М.; Л., 1934.

202. Григорович Б. И. О древней письменности славян // ЖМНП. – 1852. – Ч. 23.

203. Гриневич К. Э. Стены Херсонеса Таврического // ХС. – 1927. – Вып. 2.

204. Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии. – Каменец-Подольский, 1901.

205. Густынская летопись // ПСРЛ. – 1845. – Т. 2.

206.Державин Н. С. История Болгарии. – М.; Л., 1945. – Т. 1.

207. Там же. —1946. —Т. 2.

208. Диль Ш. История Византийской империи. – М., 1948.

209. Диль Ш. Основные проблемы византийской истории. – М., 1947.

210. Дмитрев А. Д, Церковь и крестьянство на Руси. – М., 1931.

211. Добрушин Е. М., ЛурьеЯ. С. Историк-писатель или издатель источников? // Рус. лит-ра. – 1970. – № 2.

212. Довженок В. Й. Археологiчнi матерiали до iсторiї хлiборобства у схiдних слов’ян на територiї УРСР // Вiсн. АН УРСР. – 1949. – № 2.

213. Довженок В. Й. До питання про технiку одного землеробства на пiвднi древньої Русi // Археологiя. – 1950. – Т. 4.

214. Довженок В. Й. Землеробство древньої Русi. – К., 1961.

215. Довженок В. И. К истории земледелия у восточных славян в I тыс. н. э. и в эпоху Киевской Руси // Материалы по истории земледелия СССР. – 1952. – Сб. 1.

216. Довженок В. Й. Прогрес землеробства в древнiй Русi // Вiсн. АН УРСР. – 1952. – № 4.

217. Довженок В. Й. Про дофеодальний перiод в iсторiї Русi // Археологiя. – 1952. – Т. 6.

218. Довженок В. Й. Феодальний маєток в епоху Київської Русi в свiтлi археологiчних даних // Археологiя. – 1953. – Т. 8.

219. Довженок В. Й. Характернi риси феодалiзму в Київськiй Русi // УIЖ. – 1970. – № 12.

220. Довженок В. И., Брайчевский М. Ю. О времени сложения феодализма в древней Руси // СИ. – 1950. – № 8.

221. Дополнения к актам историческим, собранные и изданные Археографической экспедицией. – СПб., 1846, – Т. 1.

222. Драчук В. С. Системы знаков Северного Причерноморья. – Киев, 1975.

223. Дроченина Н. Н., Рыбаков Б. А. Берестяная грамота из Витебска // СА. – 1960. – № 1.

224. Энговатов Н. В. Древнейшая русская азбука // Знание – сила. – 1960. – № 11.

225. Энговатов Н. В. Руническая эпиграфика с территории СССР и норманизм // СА. – 1964. – № 4.

226. Эпштейн Е. М. К вопросу о времени происхождения русской письменности // Уч. зап. ЛГУ. Сер. ист. наук. – 1947. – Вып. 15.

227. Еремян С. Т. О некоторых историко-географических параллелях в ”Повести временных лет” и ”Истории Тарона” Иоанна Мамиконяна // Ист. связи и дружба укр. и арм. народов. – Киев, 1965.

228. Жданов Р. В. Крещение Руси и начальная летопись // ИЗ. – 1939. – № 5.

229. Жуковская Л. П. Новгородские берестяные грамоты. – М., 1959.

230. Завитневич В. З. К вопросу о времени сооружения храма св. Софии в Киеве // Тр. КДА. – 1910.

231. Завитневич В. З. К вопросу о времени сооружения храма св. Софии в Киеве // К 300-летнему юбилею КДА (1615—1915). – Киев, 1916.

232. Завитневич В. З. О месте и времени крещения св. Владимира и о годе крещения киевлян // Тр. КДА. – 1888. – Январь.

233. Закревский Н. Описание Киева. – М., 1868. – Т. 1—2.

234. Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мыслители Киевской Руси. – Киев, 1981.

235. Заходер Б. Н. Еще одно раннее мусульманское известие о славянах и руссах IХ—Х вв. // Изв. ВГО. – 1943. – № 6.

236. Заходер Б. Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Георган и Поволжье в IX—X вв. – М., 1962. – Вып. 1.

237. Златарски В. Н. История на Българската държава презъ средните векове. – София, 1927. – Т. 1. – Ч. 2.

238. ЗоцВ. А. Православие и культура. – Киев, 1986.

239. Иван Грозный. Послания. – М.; Л., 1951.

240. Иванов В. В., Топоров В. Н. Мифологические названия как источник для реконструкции этногенеза и древнейшей истории славян и восточных романцев. – Киев, 1976.

241. Иванова Т. А. Вопросы возникновения славянской письменности в трудах советских и болгарских ученых за последнее десятилетие (1950—1960) // Изв. АН СССР. Отд. лит. и яз. – 1963. – Т. 22. – Вып. 2.

242. Иванова Т. А. Еще раз о ”русских письменах” // СС. – 1969. – № 4.

243. Иванова Т. А. Об азбуке на стене Софийского собора в Киеве // ВЯ. – 1972. – № 3.

244. Иловайский Д. И. Вероятное происхождение Ольги // Ист. соч. – М., 1905. – Т.2.

245. Иловайский Д. И. История России. – М., 1906. – Т. 1.

246. Иловайский Д. И. Разыскания о начале Руси, – М., 1882—1886.

247. Ильин Н. Н. Летописная статья 6523 года и ее источник. – М., 1957.

248. Иоанн Мамиконян. История Тарона. – Ереван, 1941.

249. Иордан. О происхождении и деяниях гетов. – М., 1960.

250. Ипатьевская летопись // ПСРЛ. – 1962. – Т. 2.

251. Iсаєвич Я. Д. Джерела про захiднi межi української етнiчної територiї в перiод феодалiзму // УIЖ. – 1968. – № 12.

252. Iсаєвич Я. Д. Територiя i населення Червенських градiв // Iсторико-географiчний зб. – К., 1968.

253. История русской литературы. – М., 1941. – Т. 1.

254. История СССР. – М., 1966. – Т. 1.

255. Iсторiя України в документах i матерiалах. – К., 1939. – Т. 1.

256. Iсторiя Української РСР. – К., 1967. – Т. 1.

257. Iсторiя Української РСР. – 1977. – Т. 1.

258. Истрин В. М. Возникновение и развитие письма. – М., 1965.

259. Истрин В. М. Замечания о начале русского летописания // Изв. ОРЯС. – 1921. – Т. 26: 1922. – Т. 27.

260. Истрин В. М. Книги временные и образные Георгия Мниха. ”Хроника” Георгия Амартола в древнем славянском переводе. Текст, исследование, словарь. – Пг., 1920. —

261. Истрин В. М. Очерк истории древнерусской литературы домосковского периода (ХI—ХIII вв.). – Пг., 1922.

262. Казанский П. Еще вопрос о Несторе // Временник МОИДР. – 1849. – Кн.1.

263. Казанский П. Критический разбор свидетельств Патерика Печерского о летописи Нестора // Временник МОИДР. – 1850. – Кн. 7.

264. Казанский П. Разбор ответа г-на П. Б. на новый вопрос о Несторе // Отеч. зап. – 1851. – № 1.

265. Казачкова Д А. Зарождение и развитие антицерковной идеологии в древней Руси XI в. // Вопр. истории религии и атеизма. – 1958. – Вып. 5.

266. КазачковаД. А. Към вопроса за богомильската ерес в древна Русiя през XI в. // Исторически преглед. – 1957. – Т. 13. – № 4.

267. Карамзин Н. М. История государства Российского. – СПб., 1842. – Т. 1.

268. Карасик А. М. К вопросу о третьем центре Руси // ИЗ. – 1950. – Т. 35.

269. Каргер М. К. Археологические исследования древнего Киева. – Киев, 1950.

270. Каргер М. К. Дофеодальный период истории Киева по археологическим данным // КС ИИМК. – 1939. – Вып. 1.

271. Каргер М. К. Древний Киев. – М.; Л., 1958. – Т. 1.

272. Каргер М. К. К вопросу о Киеве в VIII—IX вв. // КС ИИМК. – 1940. – Вып. 6.

273. Каргер М. К. К характеристике древнерусского летописца // Тр. ОДРЛ. – 1955. – Т. Н.

274. Каргер М. К. Портреты Ярослава Мудрого и его семьи в Киевской Софии // Уч. зап. ЛГУ. Сер. ист. наук. – 1954. – Вып. 20.

275. Карышковский П. О. Балканские войны Святослава в византийской исторической литературе // ВВ. – 1953. – Т. 6.

276. Карышковский П. О. К вопросу о первоисточниках по истории походов Святослава // КСИС АН СССР. – 1952. – Вып. 9.

277. Карышковский П. О. К истории Балканских войн Святослава // ВВ. – 1953. – Т. 7.

278. Карышковский П. О. К истории балканских походов при Святославе // КСИС АН СССР. – 1955. – Вып. 14.

279. Карышковский П. О. О хронологии русско-византийской войны при Святославе // ВВ. – 1952. – Т. 5.

280. Карышковский П. О. Русско-болгарские отношения во время Балканских войн Святослава // ВВ. – 1951. – № 8.

281. Карский Е. Ф. Очерк славянской кирилловской палеографии. – Варшава, 1901.

282. Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография. – Л., 1928.

283. Каштанов С. М. Феодальный иммунитет в свете марксистско-ленинского учения о земельной ренте // Актуальные проблемы истории России эпохи феодализма. – М., 1970.

284. Келтуяла В. Курс истории русской литературы до XVIII в. – СПб., 1906. – Т. 1.

285. Киево-Печерский патерик // Памятники литературы древней Руси XII в. – М., 1980.

286. Кiлiєвич С. Р. Археологiчна карта Киiвського дитинця // Археол. досл. стародав. Києва. – К., 1976.

287. Килиевич С. Р. Детинец Киева IX – первой половины XIII веков. – Киев, 1982.

288. Кипарский В. О происхождении глаголицы // Климент Охридский: материалы за неговото честоване на случай 1050 години от смъртата му. – София, 1968.

289. Клосс Б. М. Никоновский свод и русские летописи ХVI—ХVII веков. – М., 1980.

290. Ключевский В. О. Курс русской истории // Соч. – М., 1956. – Ч. 1.

291. Книпович Т. Н., Славин Л. М. Раскопки юго-западной части Тиритаки // МИА. – 1941. – № 4.

292. Козьма Пражский. Чешская хроника. – М., 1962.

293. Константин Багрянородный. Об управлении империей // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. – М., 1982.

294. Константинов Н. А. Начало расшифровки загадочных знаков Приднепровья // Вестн. ЛГУ. История, язык и литература. – 1963. – № 14.

295. Константинов Н. А. Скифо-сарматские знаки на памятниках Причерноморья // Крым. – 1951. – № 7.

296. Константинов Н. А. Черноморские загадочные знаки и глаголица // Уч. зап. ЛГУ. Сер. филол. наук. – 1957. – Вып. 23.

297. Копилов Ф. Б. Посульська експедицiя 1945—1946 рр. // АП. – 1949. – Т. 1.

298. Копилов Ф. Б. Посульська експедицiя // АП. – 1952. – Т. 3.

299. Коробко Н. К вопросу об источнике русского христианства // Изв. ОРЯС. – 1906. – Т.11. – Кн. 2.

300. Костомаров Н. И. Лекции по русской истории. – СПб., 1861.

301. Костомаров Н. И. Предания первоначальной русской летописи // Собр. соч. – СПб., 1905. – Т. 13. – Кн. 5.

302. Косцюшко-Валюженич К. К. Отчет о раскопках в Херсонесе в 1901 г. // ИАК. – 1902. – Вып. 4.

303. Котляревский А. А. О погребальных обычаях языческих славян. – М., 1868.

304. Кравченко Н. М. Косановский могильник // МИА. – 1967. – № 139.

305.Кругликова И. Т. Боспор в позднеантичное время. – М., 1966.

306. Кубарев А. Нестор, первый писатель российской истории, церковной и гражданской // РИС. – 1842. – Т. 4. – Кн. 4.

307. Кубарев А. О Патерике печерском // Чтения в ОИДР. – 1847. – № 9.

308. Куев К. М. Черноризец Храбър. – София, 1967.

309. Кузьмин А. Г. Начальные этапы древнерусского летописания. – М., 1977.

310. Кузьмин А. Г. Об источниковедческой основе ”Истории Российской” В. Н.Татищева // ВИ. – 1963. – № 9.

311. Кузьмин А. Г. Русские летописи как источник по истории древней Руси. – Рязань, 1969.

312. Кузьмин А. Г. Сказание об апостоле Андрее и его место в начальной летописи // Летописи и хроники (1973). – М., 1974.

313. Кулаковский Ю. Записка готского топарха // ЖМНП. – Т. 340.

314. Кулаковский Ю. Прошлое Тавриды. – Киев, 1914.

315.Куник А. О записке готского топарха. – СПб., 1874.

316. Кучiнко М. М. Археологiчнi пам’ятки IХ—ХIII ст. в верхiв’ях р. Сян // Середнi вiки на Українi. – К., 1973. – Вип. 2.

317. Кучинко М. М. Население бассейна Верхнего Сана и Вислока в IХ—ХIII вв. // СС. – 1971. – №3.

318. Кучинко М. М. Русско-польский этнический рубеж IХ—ХIII вв. по археологическим данным // Тез. докл. XV науч. конф. ИА АН УССР. – Киев, 1972.

319. Кучкин В. А. К спорам о В. Н. Татищеве // Проблемы истории общественного движения в историографии. – М., 1971.

320. Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. – 1962. – Т. 1.

321. Лавров Н. Ф. Религия и церковь // История культуры древней Руси. – М.; Л., 1951. – Т. 2.

322.Лавров П. А. Кирило та Методiй в давньослов’янському письменствi. – К., 1928.

323. Лавров П. А. Материалы по истории возникновения древнейшей славянской письменности // Тр. слав. комис. – М., 1930. – Т. 1.

324. Лазарев В. Н. Новые данные о мозаиках и фресках Софии Киевской // ВВ. – 1956. – Т. 10.

325. Ламанский В. И. Славянское Житие Кирилла как религиозно-эпическое произведение и как исторический источник. – Пг., 1916.

326. Латышев В. В. Дополнения и поправки к собранию древних греческих и латинских надписей // ЗРАО. – 1890. – Т. 4.

327. Латышев В. В. Жития епископов Херсонских. – СПб., 1906.

328. Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе // ВДИ. – 1947. – № 1—4; 1948. – № 1—4; 1949. – № 1—4.

329. (Лебединцев) Л. П. Когда и где совершилось крещение киевлян при св. Владимире // КС. – 1887. – № 9.

330. Лебединцев П. Г. О св. Софии Киевской // Тр. III АС. – 1878. – Т. 1.

331. Левченко М. В. Взаимоотношения Византии и Руси при Владимире // ВВ. – 1953. – Т. 7.

332. Левченко М. В. История Византии. – М.; Л., 1940.

333. Левченко М. В. Очерки по истории русско-византийских отношений. – М., 1956.

334. Левченко М. В. Ценный источник по вопросу русско-византийских отношений в Х веке // ВВ. – 1951. – Т. 4.

335. Лер-Сплавинский Т. Еще раз о названии города Киева // Проблемы современной филологии. – М., 1965.

336. Летописный свод 1497 // ПСРЛ. – 1963. – Т. 28.

337. Летописный свод 1518 г. // ПСРЛ. – 1963. – Т. 28.

338. Лимонов Ю. А. Летописание Владимиро-Суздальской Руси. – Л., 1957.

339. Лимонов Ю. А. Летописец Андрея Боголюбского // Культура древней Руси. – М., 1966.

340. Лимонов Ю. А. Ростово-суздальское летописание середины XII в. (Летописец Юрия Долгорукого) // ИЗ. – 1962. – № 72.

341. Лимонов Ю. А. Русские источники Яна Длугоша по истории Киевской Руси // Проблемы истории феодальной России. – Л., 1971.

342. Линниченко И. А. Современное состояние вопроса об обстоятельствах крещения Руси // Тр. КДА. – 1886. – № 12.

343. Липшиц Е. Э. Византийское крестьянство и славянская колонизация. // Византийский сборник. – М.; Л.,1945.

344. Липшиц Е. Э. Никифора, патриарха Константинопольского, краткая история его времени после царствования Маврикия // ВВ. – 1950. – Т. 3.

345. Липшиц Е. Э. О походе Руси на Византию ранее 842 г. // ИЗ. – 1948. – № 26.

346. Липшиц Е. Э. Славянская община и ее роль в формировании византийского феодализма // ВВ. – 1947. – Т. 1. (XXVI).

347. Литаврин Г. Г. Византия и Русь в IX—X вв. // История Византии. – М., 1967. – Т. 2.

348. Литаврин Г. Г. Еще раз о походе русских на Византию в 1043 г. // ВВ. – 1969. – Т. 29.

349. Литаврин Г. Г. Записка греческого топарха, документ о русско-византийских отношениях в конце Х века // Из истории средневековой Европы. – М., 1957.

350. Литаврин Г. Г. К вопросу об обстоятельствах, месте и времени крещения княгини Ольги // Древнейшие государства на территории СССР. – М., 1986.

351. Литаврин Г. Г. О датировке посольства княгини Ольги в Константинополь // ИСССР. – 1981. – № 5.

352. Литаврин Г. Г. Пселл о причинах последнего похода русских на Константинополь в 1043 г. // ВВ. – 1967. – Т. 27.

353. Литаврин Г. Г. Путешествие русской княгини Ольги в Константинополь: Проблема источников // ВВ. – 1981. – Т. 42.

354. Литаврин Г. Г. Русско-византийские отношения в ХI—ХII вв. // История Византии. – М., 1967. – Т. 2.

355. Литаврин Г. Г. Состав посольства Ольги в Константинополе и ”дары” императора // Византийские очерки. – М., 1982.

355а. Лихачев Д. С. Єдина мати // Пам’ятники України. – 1985. – № 3.

356. Лихачев Д. С. Исторические предпосылки возникновения русской письменности и русской литературы // ВИ. – 1951. – № 12.

357. Лихачев Д. С. Комментарии // ПВЛ. – М.; Л., 1950. – Т. 2.

358. Лихачев Д. С. ”Повесть временных лет”. Историко-литературный очерк // ПВЛ. – М.; Л., 1950. – Т. 2.

359. Лихачев Д. С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. – М.; Л., 1947.

360. Лихачев Д. С. ”Софийский временник” и новгородский политический переворот 1136 г. // ИЗ. – 1948. – № 25.

361. Ловмяньский X. Рорик Фрисландский и Рюрик Новгородский // Ск. Сб. – 1963. – Т. 7.

362. Логвин Г. Н. К истории сооружения Софийского собора в Киеве // Памятники культуры. – М., 1977.

363. Логвин Г. Н. Новые исследования древнерусской архитектуры // Строительство и архитектура. – 1978. – № 8.

364. Логвин Г. Н. Початковий перiод давньоруської архiтектури // Мистецтво i сучаснiсть. – К., 1980.

365. Логвин Г. Н. Про час спорудження Софiйського собору в Києвi // УIЖ. – 1987. – № 2.

366. Логвин Г. Н. Софiя Київська. – К., 1971.

367. Лозинский С. Г. История папства. – М., 1961.

368. Луначарский А. В. Введение в историю религии. – М., 1924.

369. Луначарский А. В. История западноевропейской литературы в ее важнейших моментах // Собр. соч. – М., 1964. – Т. 4.

370. Ляпушкин И. И. Славяно-русские поселения IХ—ХII вв. на Дону и Тамани // МИА. – 1941. № 6.

371. Ляпушкин И. И. Рец. В. В. Мавродин. Славяно-русское население Нижнего Дона и Северного Кавказа в Х—ХIV вв. // ВДИ. – 1941. – № 1.

372. Ляскоронский В. Г. К вопросу о местоположении, в пределах Южной России, района, в котором проповедовал епископ Брунон в начале XI века. – Пг., 1916.

373. Ляскоронский В. Г. Киевский Вышгород в удельно-вечевое время. – СПб., 1913.

374. Ляскоронський В. Г. Тiтмаровi повiдомлення про руськi справи з початку XI ст. // Ювiл. зб. – К., 1928. – Т. 1.

375. Лященко А. И. Эймундова сага и русские летописи // Изв. АН. Сер. 6. – 1926. – № 12.

376. Лященко А. I. Сага про Олафа Трiггвасона i лiтописне оповiдання про Ольгу // Україна. – 1926. – Кн. 4.

377. Львов А. С. К вопросу о происхождении русской письменности // Русский язык в школе. – 1951. – № 6.

378. Львов А. С. Някои въпроси от кирило-методиевската проблематика // Българский език. – 1960. – № 4.

379. Мавродин В. В. К вопросу о восстаниях смердов // ПИДО. – 1934. – № 6.

380. Мавродин В. В. Народные восстания в древней Руси ХI—ХII вв. – М., 1961.

381. Мавродин В. В. Образование древнерусского государства. – Л., 1945.

382. Мавродин В. В. Славяно-русские поселения Нижнего Дона и Северного Кавказа в Х—ХIV вв. // Уч. зап. ЛПИ им.Герцена. – 1938. – Т. 11.

383. Мавродин В. В. Тмутараканское княжество // Очерки истории СССР. IX– XIII вв. – М., 1953. – Ч. 1.

384. Магнер Г. I. Русько-угорський союз IX ст. у свiтлi лiтописiв // УIЖ. – 1969. – № 7.

385. Мазуринский летописец // ПСРЛ. – 1968. – Т. 31.

386. Майков Л.Н. О былинах Владимирова цикла. – СПб., 1863.

387. Максимович М. Л. О времени основания Киево-Софийского собора // Собр. соч. – Киев, 1877. – Т. 2.

388. Мамолат Є. С. Монументальний живопис // Iсторiя українського мистецтва. – К., 1966. – Т. 1.

389. Марков А. В. Из истории былевого эпоса // Этнографич. обозрение. – 1905. – №4; – 1906. – № 3/4.

390. Марр Н. Я. Книжные легенды об основании Куара в Армении и Киеве на Руси // Избр. работы. – М.; Л., 1935. – Т. 5.

391. Марр Н. Я. Скифский язык // Там же.

392. Марр Н. Я. Термины из абзахо-русских этнических связей: ”Лошадь” и ”тризна” // Там же.

393. Марр Н. Я. Яфетические зори на украинском хуторе // Там же.

394. Марти Ю. Ю. Разведочные раскопки вне городских стен Тиритаки // МИА. – 1941. – № 4.

395. Мартынов М. Н. Восстание смердов на Волге и Шексне во второй половине XI в. // Уч. зап. Вологод. пед. ин-та. – 1948. – Т. 4.

396. Марченко И. Д. Раскопки Восточного некрополя Фанагории в 1950—1951 гг. // МИА. – 1956. – № 57.

397. Махно Е. В. К вопросу о времени существования и судьбе черняховской культуры // Тез. докл. симпоз. ”Позднейшие судьбы черняховской культуры”. – Каменец-Подольский, 1981.

398. Махно Є. В. Пам’ятники культури полiв поховань черняхiвського типу // Археологiя. – 1950. – Т. 4.

399. Махно Є. В. Ягнятинська археологiчна експедицiя // АП. – 1952. – Т. 3.

400. Медынцева А. А. Древнерусские надписи новгородского Софийского собора. – М., 1978.

401. Медынцева А. А. Начало письменности на Руси по археологическим данным // Докл. сов. дел. на IX междунар. конгр. славистов. – М., 1983.

402. Медынцева А. А. Новгородские находки и дохристианская письменность на руси // са. – 1984. – № 4.

403. Мелиоранский Б. (Рецензия) // ВВ. – 1903. – Т. 10.

404. Мельников (Печерский) П. И. Очерки Мордвы // Полн. собр. соч. – 1909. – Т. 7.

405. Мельничук О. С. Роль слов’янської писемностi в розвитку лiтературних мов i культур слов’ян та инших народiв // Питання походження i розвитку слов’янськоi писемностi. – К., 1963.

406. Мещанинов И. М. Загадочные знаки Причерноморья // ИГАИМК. – 1935. – Вып. 104.

407. Миллер А. А. Таманская экспедиция ГАИМК в 1931 г. // СГАИМК. – 1932. – № 7/8.

408. Миллер Вс. Очерки русской народной словесности. – М., 1897. – Т. 1.

409. Миллер Вс. Очерки русской народной словесности. – М., 1924. – Т. 3.

410. Миллер Вс. Экскурсы в область русского народного эпоса. – М., 1892.

411. Милюков П. Время и место действия записки греческого топарха // Тр. VIII АС. – 1897. – Т. 3.

412. Мишулин А. В. Древние славяне и судьбы Восточноримской империи // ВДИ. – 1939. – № 1.

413. Молдован А. М. ”Слово о законе и благодати” Илариона. – Киев, 1984.

414. Монгайт А. Л. О границах Тмутараканского княжества в XI в. // Проблемы общественно-политической истории России и славянских стран. – М., 1963.

415. Моця А. П. Население Среднего Поднепровья IХ—ХIII вв. по данным погребальных памятников // Автореф. дис. … канд. ист. наук. – Киев, 1980.

416. Моця А. П. Новые сведения о торговом пути из Булгара в Киев // Земли Южной Руси в IX—XIV вв. – Киев, 1985.

417. Моця А. П. Проблема перехода восточных славян к классовому обществу в исторической литературе // Фридрих Энгельс и проблемы истории древних обществ. – Киев, 1984.

418. Моця А. П. Процесс феодализации Черниговской округи по данным погребальных памятников Х в. // Историко-археол. семинар ”Чернигов и его округа в IX– XIII вв.” – Чернигов, 1985.

419. Моця А. П. Трупосожжение и трупоположение у славян Среднего Поднепровья: Причины смены погребального обряда // Славяне и Русь. – Киев, 1979.

420. Мошин В. Послание русского митрополита Леона об опресноках в Охридской рукописи // BS. – 1963. – Z 1.

421. Муравьева Л. Л. Летописание Северо-Восточной Руси ХIII—ХVвека. – М., 1983.

422. Мурзакевич Н. Ольвийские древности // ЗООИД. – 1853. – Т. 3.

423. Мурьянов М. Ф. Андрей Первозванный в Повести временных лет // Палестинск. сб. – 1969. – Вып. 19.

424. Мюллер Л. Древнерусское сказание о хождении апостола Андрея в Киев и Новгород // Летописи и хроники (1973). – М., 1974.

425. Нариси стародавньої iсторiї Української РСР. – К., 1957.

426. Насонов А. Н. История русского летописания XI – начала XVIII в. – М., 1969.

427. Насонов А. Н. Лаврентьевская летопись и владимирское великокняжеское летописание первой половины XIII в. // Проблемы источниковедения. – 1963. – Вып. 11.

428. Насонов А. Н. Материалы и исследования по истории русского летописания // Там же. – 1958. – Вып. 6.

429. Насонов А. Н. Начальные этапы киевского летописания в связи с развитием Древнерусского государства // Там же. – 1959. – Вып. 7.

430. Насонов А. Н. ”Русская земля” и образование территории Древнерусского государства. – М., 1951.

431. Насонов А. Н. Тмутаракань в истории Восточной Европы // ИЗ. – 1940. – № 6.

432. Нерознак В. П. Названия древнерусских городов. – М., 1983.

433. Нидерле Л. Славянские древности. – М., 1956.

434. Никаноровская летопись // ПСРЛ. – 1962. – Т. 27.

435. Николаев В. Славяно-българскиат фактор в христианизациата на Киевска Русия. – София, 1949.

436. Никольский Н. К. К вопросу о русских письменах, упоминаемых в житии Константина Философа // Изв. АН СССР. – 1928. – Т. 1. – Кн. 1.

437. Никольский Н. К. К вопросу об источниках летописного сказания о Владимире // Христианское чтение. – 1902. – Июнь.

438. Никольский Н. К. Материалы для повременного списка русских писателей и их сочинений. – СПб., 1906.

439. Никольский Н. К. Повесть временных лет как источник для истории начального периода русской письменности и культуры // Сб. по рус. яз. и словесности АН СССР, – 1930. – Т. 2. – Вып. 1.

440. Никоновская летопись // ПСРЛ. – 1862. – Т. 9.

441. Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. – М.; Л., 1950.

442. Новгородская вторая (архивская) летопись // ПСРЛ. – 1965. – Т. 30.

443. Новгородская четвертая летопись // ПСРЛ. – 1848. – Т. 4.

444.Новосельцев А. П. Восточные источники о восточных славянах и Руси VI– IX вв. // Древнерусское государство и его международное значение. – М., 1965.

445. Носова Г. А. Язычество в православии. – М., 1975.

446. Об итогах дискуссии о периодизации истории СССР периода феодализма // ВИ. – 1951. – № 3.

447. Обнорский С. П. Культура русского языка. – М., 1948.

448. Оболенский М. А. Несколько слов о первоначальной русской летописи. – М. 1870.

449. Огiєнко I. I. Руськi переклади в Херсонi в 860 р. // Ювiл. зб. на пошану акад. Д. I. Багалiя. – К., 1927.

450. Острогорский Г. Византия и киевская княгиня Ольга // To Honor of Roman Jakobson. – 1967. – Vol. 2.

451. Остромысленский Е. Исследования о древней киевской церкви св. Ильи, упоминаемой в договоре великого князя киевского Игоря Святославича с греками 945 года, сохраненном в летописи преподобного Нестора. – Киев, 1830.

452. Павлов А. С. Критические опыты по истории древнейшей греко-русской полемики против латинян. – СПб., 1878.

453. Памятники права Киевского государства. – М., 1952. – Вып. 1.

454. ПархоменкоВ. А. Древнерусская княгиня святая равноапостольная Ольга. – Киев, 1911.

455. Пархоменко В. А. Древняя история России в освещении Ключевского и Преснякова // ВДИ. – 1939. – № 4.

456. Пархоменко В. А. К вопросу о ”норманском завоевании” и происхождении Руси // ИМ. – 1938. – № 4.

457.Пархоменко В. А. К истории державы Рюриковичей // ВДИ. – 1939. – № 3.

458. Пархоменко В. А. Начало христианства Руси. – Полтава, 1913.

459. Пархоменко В. А. Новые толкования записки готского топарха // Изв. Тавр. о-ва истории, археологии и этнографии. – 1928. – Т. 2.

460. Пархоменко В. А. О крещении св. Ольги // Вера и разум. – 1911. – № 10.

461. Пархоменко В. А. Три центра древнейшей Руси // Изв. ОРЯС. – 1913. – Т.18. – Кн. 2.

462. Пархоменко В. А. У истоков русской государственности (VIII—ХI вв.). – Л., 1924.

463. Пархоменко В. А. Характер и значение эпохи Владимира // Уч. зап. ЛГУ. Сер. ист. наук. – 1941. – № 8.

464. Пархоменко В. А. Христианство в Киевской Руси при Ярополке, брате Владимира Святого. – Харьков, 1913.

465. Патерик Киевского Печерского монастыря. – СПб., 1911.

466. Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. – М., 1968.

467. Пашуто В., Черепнин Л. О периодизации истории России эпохи феодализма // ВИ. – 1951. – № 2.

468. Перени Й. Угры в ”Повести временных лет” // ЛХ (1973). – М., 1974.

469. Перфецький Є. До питання про Нестора Печерського // Україна. – 1918. – № 1/2.

470. Перфецький Є. Перемишльський лiтописний кодекс першої редакцii в складi хронiки Яна Длугоша // Зап. НТШ. – 1927. – Т. 147.

471. Петров В. П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.

472. Петров В. П. Iсторична топографiя Києва (першопочатки мiста) // Iсторичнi джерела та їх використання. – 1964. – Вип. 1.

473. Петров В. П. Масловский могильник на р.Товмач // МИА. – 1964. – № 116.

474. Петров В. П. Письменные источники о гуннах, антах и готах в Причерноморье // КСИА АН СССР. – 1970. – Вып. 121.

475. Петров В. П. Про змiну археологiчних культур на територiї України в V—VII ст. н. е. // Археологiя. – 1965. – Т. 18.

476. Петров В. П. Про першопочатки Києва // УIЖ. – 1962. – № 3.

477. Петров В. П. Слов’янська писемнiсть за археологiчними матерiалами // Питання походження i розвитку слов’янської писемностi. – К., 1963.

478. Петров В. П. Черняховский могильник // МИА. – 1964. – № 116.

479. Петров Н. И. Историко-топографические очерки древнего Киева. – Киев, 1897.

480. Петровский С. Сказание об апостольской проповеди по северо-восточному Черноморскому побережью. – Одесса, 1898.

481. Пештич С. Л. Русская историография XVIII в. – Л., 1961. – Ч. 1.

482. Платонов С. Ф. Лекции по русской истории. – СПб., 1910.

483. Плетнева С. А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях // МИА. – 1958. – № 62.

484. Плетнева С. А. Средневековая керамика Таманского городища // Керамика и стекло древней Тмутаракани. – М., 1963.

485. Повесть временных лет. – М.; Л., 1950. – Т. 1.

486. Повесть временных лет. – Там же. – Т. 2.

487. Погодин А. Л. Повесть о хождении апостола Андрея в Руси // BS. – 1937 – 1938. – Т. 7.

488. Погодин А. Л. Эпиграфические следы славянства // Сб. ст. по археологии и этнографии. – СПб., 1902.

489. Погодин М. Исследования, заметки и лекции о русской истории. – М., 1846. – Т. 1.

490. Покровский М. Н. Русская история с древнейших времен. – М.; Пг., 1923. – Т. 1.

491. Половой Н. Я. К вопросу о первом походе Игоря против Византии // ВВ. – 1961. – Т. 18.

492. Половой Н. Я. О дате второго похода Игоря на греков и похода русских на Бердаа // ВВ. – 1958. – Т. 14.

493. Половой Н. Я. О маршруте похода русских на Бердаа и русско-хазарских отношениях в 943 г. // ВВ. – 1961. – Т. 20.

494. Половой Н. Я. О русско-хазарских отношениях в 40-х годах Х в. // Зап. ОАО. – 1960. – Т. 1.

495. Полонская Н. К вопросу о христианстве Руси до Владимира // ЖМНП. – 1917. – Окт.

496. Попов А. Н. Историко-литературный обзор древнерусских полемических сочинений против латинян (ХI—ХV вв.). – М., 1875.

497. Попов П. М. На свiтанку слов’янської писемностi // Питання походження i розвитку слов’янської писемностi. – К., 1963.

498. Попович М. В. Мировоззрение древних славян. – Киев, 1985.

499. Поппе А. В. Графiтi й дата спорудження Софiї Київської // УIЖ. – 1968. – № 9.

500.Поппэ А. В. Истоки церковной организации Древнерусского государства // Становление раннефеодальных славянских государств. – Киев, 1972.

501. Преображенский А. Г. Этимологический словарь русского языка. – М., 1959. – Т. 1.

502. Пресняков А. Е. Лекции по русской истории. – М., 1938. – Т. 1.

503. Приселков М. Д. История Русского летописания. – Л., 1926.

504. Приселков М. Д. История русского летописания ХI—ХV вв. – Л., 1940.

505. Приселков М. Д. Лаврентьевская летопись // Уч. зап. ЛГУ. Сер. ист. наук. – 1939. – № 32. – Вып. 2.

506. Приселков М. Д. Митрополит Иларион – в схиме Никон как борец за независимую русскую церковь // Сб. ст. посвящ. С. Ф. Платонову. – СПб., 1911.

507. Приселков М. Д. Нестор Летописец. – Пг., 1923.

508. Приселков М. Д. Очерки по церковно-политической истории Киевской Руси X– XII вв. – СПб., 1913.

509. Приселков М. Д. Русско-византийские отношения IХ—ХII вв. // ВДИ. – 1939. – № 3.

510. Приселков М. Д. Троицкая летопись. – М.; Л., 1950.

511. Приходнюк О. М. Роль черняховской культуры в формировании раннесредне– вековых славянских древностей Среднего Приднепровья //Тез. докл. симпоз. ”Позднейшие судьбы черняховской культуры”. – Каменец-Подольский, 1981.