355 500 произведений, 25 200 авторов.

Электронная библиотека книг » Громовиця Бердник » Знаки карпатської магії » Текст книги (страница 13)
Знаки карпатської магії
  • Текст добавлен: 9 октября 2016, 05:00

Текст книги "Знаки карпатської магії"


Автор книги: Громовиця Бердник


Жанры:

   

История

,

сообщить о нарушении

Текущая страница: 13 (всего у книги 13 страниц)

Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу. – М.: Современный писатель, 1995.

Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. Энциклопедия символов. – М.: Крон-пресс, 1998.

Гроф Станислав. Космическая игра. – М.: Издательство Трансперсонального Института,

1997.

Гроф Станислав. Психология будущего. -М.: Издательство Трансперсонального Института, 2001.

Гроф Станислав. Человек перед лицом смерти. – М.: Издательство Трансперсонального Института, 1996.

Гюйонварх К. Ж., Леру Ф. Кельтская цивилизация. – СПб.: Культурная инициатива,

2001.

Золотослов. Поетичний Космос Давньої Русі. – К.: Дніпро, 1988.

Кастанеда Карлос. Учение дона Хуана, [тт. 1-11] – К.: София, 1998.

Кельтская мифология. Энциклопедия. – М.: Эксмо, 2002.

Лири Тимоти. Семь языков Бога. – К.: Янус, М.: Пересвет, 2001.

Лири Т., Метцнер Р., Олперт Р. Психоделический опыт: Руководство на основе Тибетской книги мертвых. – М.: Инициатива, Ника-Центр, 2003.

Мистики XX века. Энциклопедия. – М.: Ло-кид-Миф, 1998.

Мифы народов мира. – М.: Советская энциклопедия, 1985.

Номис Матвій. Прислів’я, приказки та таке інше. – Саут-Бавид-Брук: ВФ Владики Мстислава, 1985.

Номис Матвій. Фольклорний збірник. -Саут-Бавид-Брук: ВФ Владики Мстислава, 1985.

Радин Пол. Трикстер. – СПБ.: Евразия, 1999.

Салливан Уильям. Тайны инков. – М.: Вече,

1998. – (Тайны древних цивилизаций).

Українська міфологія. Енциклопедія. – К.: Либідь, 2002.

Хаксли Олдос. Дверь восприятия. – СПБ.: Азбука-классика, 2003.

Элиаде Мирча. Шаманизм. – К.: София,

2002.

Эстес Кларисса П. Бегущая с волками. – К.: София, М.: Гелиос, 2001.

Языческие божества Западной Европы. -М.: Эксмо, СПБ.: Мидгард, 2005.

Gimbutas Marija. The Godesses and Gods of Old Europe. – L.A.: University of California Press, 1996.

Gimbutas Marija. The Language of the Godess. – NY.: Thames&Hadson Inc., 2001.

Громовиця БЕРДНИК

ЗНАКИ КАРПАТСЬКОЇ МАГІЇ

(Таємниця старого мольфара)

Малюнок на обкладинці (Ю. Козак) та ілюстрації всередині книжки надані Громовицею Бердник.

Відповідальна за випуск Ю. Оскольська

Підписано до друку 24.10.2006. Формат 60x90/16.

Умови, друк. арк. 23. Обл. вид. арк. 9. Гарнітура SchoolBook. Друк офсетний. Наклад 2 000 прим.

Зам. N° 46/10

Віддруковано:

ПП «Мрія-Друк» м. Харків, тел.: (057) 755-20-40

ТОВ «Гамазин», 04071, м. Київ, а/с 110. Телефон для оптових покупців: (044) 467-50-24

notes

1

Олесь Бердник (1926-2003) – письменник-фан-таст, футуролог, мислитель, громадський діяч. – Тут і далі прим. авт.

2

Брухо (ісп.) – в країнах Центральної Америки так називають шаманів, чаклунів, знахарів.

3

Рахмани, або «блаженні предки», – за гуцульськи■ ми переказами прабатьки людей, які живуть у Вирії, посилаючи звідти урожайні дощі та всілякі гаразди.

4

Згадаймо епізод з фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», коли біля тіла Івана звучить танцювальна музика та відбувається забава.

5

«І побачили сини Божі людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.

За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, – то були силачі, що славні від віку». (Буття, 6:2,4 ).

6

Згадаймо образ Гаргантюа з відомого роману Франсуа Рабле. Письменник не вигадав цього персонажа, він також спирався на народні перекази. /, до речі, деякі дослідники виводять родовід гуцулів саме від кельтських племен.

7

У французьких переказах є також вульгарніша версія походження цих поодиноких каменів, що пов'язана

з велетнями.

8

Трікстер – «спритник, хитрун» – у міфології та фольклорі образ бога пустуна, бога-хитруна, іноді навіть облудника. Це божество, що чинить капості не з лихою метою, а задля «вищих міркувань». У багатьох культурах яскраві ознаки трікстера має шаман. (Список літератури див. у кінці книги. -Авт.)

9

Вальгалла – в скандинавській міфологи палац Оді-на, розташований у місці, де живуть боги, – Асґарді; у Вальгаллу йдуть воїни, що загинули в битвах.

10

Я навмцсне пом*якиіила діалектизми, залишила їх тільки в окремих випадках, для підкреслення особли-востей традиції.

11

Цікаво, що традиційний шаманізм північноамериканських індіанців англійською мовою звучить як «earth medicine», що можна перекласти, як «земна магія», оскільки в англійській мові слово «medicine» означає не лише «лікування», але й «магія».

12

Можна порівняти з традиційною китайською гео-мантією та мистецтвом фен-шуй, де будь-який гострий предмет є провідником негативної енергії «иіа-ци», тому майстри-геоманти рекомендують уникати загострених деталей в інтер*єрі.

13

М. Коцюбинський, подорожуючи Карпатами, писав: «Гуцули – найоригінальніиіий народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник, гуцул все своє життя проводить в боротьбі із злими духами, що населяють ліси, гори й води. Християнством він скористався лиш для того, щоб прикрасити язичеський культ».

14

Ще одна версія: князі, залишаючись у душі язички-ками, закладали церкви на місці колишніх святилищ, щоб люди не забули тих святих місць.

15

Українські замовляння. – К.: Дніпро, 1993.

16

Текст, колядки подається за виданням: Золо-тослов. – К.: Дніпро, 1988.

17

«Боян бо вещий, аще кому хотяиіе песнь твори-ти, то растекаиіется мислью по древу, серым вълком по земли, сизымъ орломъ под облакы». (Цит. за виданням: Слово о полку Игореве. – Москва, 1981). Деякі дослідники вважають, що слід читати не «мислью по древу», а «мисью», тобто білкою. Автор цих рядків вважає, що «Слово о полку Ігоревім» має кілька рівнів трактування і сприйняття. До того ж, якщо прийняти другу версію, ми все одно повертаємося до образу Бояна-перевертня, який умів набирати подоби трьох священних тварин. Пор. скандинавські космогонічні перекази: по гілках ясеня Іггдрасіль (Древа Життя) скаче білка Рататоск, з'єднуючи «верхній» та «нижній» світи. Так і Боян, стаючи сизим орлом, пізнає закони горнього світу, стаючи сірим вовком – таємниці «навського світу» предків, а в образі білки – з'єднує ці світи віщунською свідомістю.

18

Можна порівняти легенди про Алатир-камінь із європейськими переказами про Святий Грааль, який теж був не лише чашею, з якоі причащав своіх учнів Христос під час Таємнсіі Вечері, а й сяючим каменем, квінтесенцією життєвої сили (пор. «філософський камінь» алхіміків ).

19

Пор.: чарівний казан Брана з кельтських міфів, прообраз Чаші Грааля.

20

Була дуже поширена серед народу в XV-XVI cm.

21

Етнографічні джерела називають ще ряд книг: «Рафлі» – астрологічна книга, «Сновидець» – чародійний сонник, «Чаровник» – книга про мистецтво пере-вертання, або оборотництва, «Мисленик» – апокрифічні сказання про сотворения світу й людини. «Лунник»

– про вплив фаз та положення Місяця на небі на людську долю, на погоду, про добрі та лихі дні та ін.

22

Нещодавно «Зодія» була видана одним московським видавництвом і відразу стала бібліографічною рідкістю.

23

Це ворожіння неодноразово описане в художній літератури

24

Недаремно М. Коцюбинський для підкреслення образу Юри-мольфара в «Тінях забутих предків» використав саме обряд заклинання грози.

25

Зараз учені дослідили, що іноді над планетою з'являються дивні вихрові об'єкти, щось середнє між смерчем і кульовою блискавкою. Всередині цих об'єктів відбуваються настільки дивні процеси іонізації, що в результаті утворюються найнеймовірніші сплави. Мож– фливо, громові камені належать саме до таких об'єктів?

26

Знову можна провести пряму паралель із шаманськими традиціями в інших куточках Землі.

27

** Згадайте фільм «Пропала грамота», де Сатана клянеться: «Щоб мені провалитися в ополонку після Йордану, коли брешу».

28

Тим, хто цікавиться цією проблемою глибше, радимо книги Тімоті Лірі та Станіслава Грофа (див. список літератури в кінці книги).

29

Можна також порівняти цей обряд із ритуалами магів-даосів у стародавньому Китаї, в традиції яких за вхід у потойбічні світи та інші реальності теж слугували дупла старих дерев. Печери ж практично у всіх народів були місцем, де жили маги, боги, святі тощо.

30

Сплавляння лісу на плотах-бокорах справедливо вважалося одним із найнебезпечніших і найважчих занять. Плотогони – їх називали «бокораші» – були взірцем сили й хоробрості, тому ця гуцульська приказка дуже показова.

31

Порівняйте з обрядом рукоположения в християнській церкви Тільки після проведення цього обряду молодий священик має право здійснювати Таїнства.

32

Власне, «варганом» можна назвати й саму дримбу. Варган (від лат. organum, грец. organon – музичне знаряддя, інструмент) – це язичковий музичний інструмент, пластинка з дерева, кості, або металева дуга з язичком посередині. Під час гри варган притискають до зубів чи затискають ними; язичок защипують пальцем або спеціальною паличкою. Рот слугує за рухомий резонатор; змінюючи форму та об’єм ротової порожнини, музикант виділяє необхідні для виконання мелодії тони обертового ряду.

33

«Блискавкою в крові» називають здатність до магії та шаманського мистецтва індіанці в Централь-ній Америці – нащадки племен майя. Я вважаю, що цей термін якнайкраще підходить до визначення мольфарства і ще раз підтверджує наявність древніх зв'язків.

34

Порівн. з традицією, описаною Карлосом Кастанедою. Дон Хуан теж неодноразово підкреслює, що людина, яка прагне стати магом, повинна відмовитися від подружнього життя, щоб не втратити внутрішньої сили (К. Кастанеда називає це «світіння» )..

35

Датування подаємо за новим стилем.

36

Асґард – у скандинавській міфології небесна фор-теця, оселя богів-асів.

37

Скандинавська сага «Віщування вьольви» ( «Старша Едда» ), розповідає, як одну з таких жінок-віщунок викликає з підземного світу мертвих сам Одін для того, аби вона розповіла богам-асам про майбутнє світу та про прийдешній Рагнарьок – велику битву між богами та силами пітьми, а також про «сутінки богів».

38

Найвідоміиіі з Нагів: тисячоголовий Шеша, що утримує Всесвіт, та Васука, за допомогою якого деви-боги пахтали світовий океан, аби здобути напій без* смертя – амріту.

39

Текст примівки подається за виданням: Українські замовляння. – К.: Дніпро, 1993.

40

І знову паралель: Світове Древо, з-під якого витікає Джерело Життя.

41

Пор.: вовк Фенрір у скандинавській міфології. 204

42

У старовинному китайському мистецтві фен-шуй теж вирізняють два основні розділи. «Янський» фен-шуй для живих: його порадами користувалися для спорудження будинків та планування інтер'єрів; та «Інський» – для мертвих: ним послуговувалися для будівництва храмів та планування гробниць і місць поховання.

43

Можна також пригадати билинного Вольгу Все-славича, який народився від любовного зв'язку княжни полоцької зі змієм і знав «три премудрості»: умів обертатися ясним соколом, сірим вовком і туром золоторогим. До речі, й історичний прототим Вольги, князь Все-слав Полоцький, теж вважався перевертнем. Про нього згадується в «Слові о полку Ігоревім».

44

Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Подніпрянщини. – К.: Дніпро, 1999.

45

Очевидно, назва «бісиці» – пізнішого, вже хри-стиянського походження.

46

Саме це вірування використав М. Коцюбинський у «Тінях забутих предків».

47

Сузір’я Плеяд. Неозброєним оком можна побачити шість із семи зірок цього зоряного скупчення.

48

Віли – в південнослов'янській міфології вродливі діви, що жили в горах і були повелительками вод. Одягнені вони в чарівні сукні. Хто віднімав у віли одяг – тому вона корилася. До людей віли ставилися здебільшого доброзичливо, але якщо їх розгнівати, то вони можуть жорстоко покарати.

49

Дерево Життя як космогонічний символ та його

255

земні втілення згадуються і в індуїстських священних книгах «Рігведі» та «Упанішадах», а також у шумерських міфах. Одним із «земних» проявів Дерева Життя в побутових обрядах слід назвати весільне вильце, яке встромляли у весільний коровай.

Відомий психолог Г. Юнг бачив у символіці Світового Древа схему людського мислення: витоки підсвідомості (корені), реалізація свідомості (стовбур), транссвідома мета (крона ).

50

Я свідомо не зупиняюся окремо на лікувальних властивостях тих чи інших рослин, бо вони досить детально описані в інших книгах про лікарські трави (напр. Б. Кархут. Ліки навколо нас. – КЗдоров'я, 1978).

51

Подається за виданням: Українські замовляння. – К.: Дніпро, 1993.

52

Пригадайте Омфалос ( «Пуп землі» ), священний камінь у Дельфійському храмі, символ зустрічі земного й потойбічного світів.

53

ssУ книгах К. Кастанеди старий маг дон Хуан, розповідаючи про «трави сили», говорить, що хоча дурман і є сильним «союзником», він сам його майже не вживає, бо «...ця трава дає відчути людям силу, не зміцнюючи їхніх сердець...»

54

66За народними переказами, злі духи оселяються навіть у покинутих церквах. Саме це повір'я використав Микола Гоголь у повісті «Вій».

55

Для порівняння: кельти називали сову «нічною відьмою», у їхніх переказах сова – це хтонічний птах, пов'язаний із Великою Богинею, символ володарювання над нічними кошмарами.

56

Якщо прискорити зйомку росту дерева, то картинка на екрані дуже нагадує спалах блискавки. Може, прадавні шамани знали про це?

57

Від діал. «мосяж» – латунь. 318

58

Пор. книги К. Кастанеди. У шамансько-магічній традиції дона Хуана темі «усвідомленого сновидіння» приділено дуже багато уваги.

59

Тут доречно пригадати казкову Курочку Рябу, котру можна розглядати, як Богиню-Птицю, Небесну Квочку, що знесла золоте Яйце-Райце – Всесвіт.

60

Пор.: Апокрифічна «Книга Єноха», в якій розповідається про групу «грішних янголів», котрі подарували людям різні технологи, мистецтва та знання.

61

вгСаме тому не мають щастя люди, що віддалися магічному шляхові з корисливих міркувань. Тоді жертва приноситься даремно, адже гроші й достаток не дають задоволення тому, хто втратив здатність отримувати радість від земних благ.

62

Цікаво, що бик (тур) нерідко виступав одним зі священних тотемів бога Громовика. Очевидно, загадка бере початок ще з тих часів, коли кожне стихійне божество пов'язувалося з певним тваринним втіленням на землі.


    Ваша оценка произведения:

Популярные книги за неделю