Текст книги "Безпека життєдіяльності"
Автор книги: П. Біда
Жанры:
Медицина
,сообщить о нарушении
Текущая страница: 1 (всего у книги 9 страниц)
П.І. Біда
Інтерактивний комплекс
навчально – методичного забезпечення
Рівне 2007
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Технічний коледж
П.І. Біда
Інтерактивний комплекс
навчально – методичного забезпечення
Кредитно – модульна система організації навчального процесу
для підготовки молодших спеціалістів
всіх спеціальностей
Рівне – 2007
УДК 658.382 (075.8)
ББК 65.24 Я 73
Б 59
Затверджено методичною радою Технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування.
П.І. Біда
Б 59Безпека життєдіяльності. Інтерактивний комплекс навчально–методичного забезпечення–Рівне: Технічний коледж НУВГП, 2007. – 145 с.
Рецензенти:
О.М. Кухнюк, к.т.н. доцент кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності НУВГП;
Є.М. Боярчук, голова циклової комісії напрямку “Екологія” Технічний коледж НУВГП.
Навчально – методичний комплекс „Безпека життєдіяльності” містить типову програму, вказівки щодо вивчення окремих тем, план практичних занять, тематики самостійної та індивідуальної робіт, літературу, тестову програму, список використаної літератури, яка може бути корисною при самостійному вивченні дисципліни в умовах кредитно–модульної організації навчального процесу студентами–технологами навчальних закладів.
УДК 658.382 (075.8)
ББК 65.24 Я 73
Б 59
© Біда П.І.
© Технічний коледж НУВГП
Зміст
Вступ.................................................................................................... 8
Розділ 1. Основи безпеки життєдіяльності......................... 22
§1.Основні поняття наукової дисципліни "Безпека життєдіяльності"...................................................................... 22
§2 Людина і природне середовище.................................................... 2 4
§3 Небезпеки техногенного характеру.................... ....................... 26
§4 Класифікація небезпек................................................................. 28
§5 Ієрархія потреб людини.............................................................. 29
2. Ризик як оцінка небезпеки..................................................... 31
§1 Ризик та його характеристики................................................. 31
§2 Ризик – орієнтований підхід і класифікація ризиків........ .................................................................................. 34
§3 Якісний аналіз і моделювання небезпек..................................... 35
3. Психіка людини як чинник її безпеки............................... 37
§1. Психіка людини і проблема людського чинника....................... 37
§2 Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять....................................................................................... 38
§3. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи ....................................................................................................... 40
§4. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму...................................................................................... 42
§5 Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками людини................................................................. 44
Здоров’я людини як основна передумова її безпеки........................................................................................ 46
§1. Здоров’я і життєдіяльність ...................................................... 46
§2. „Формула здоров’я” та її зміст ................................................. 47
§3. Індивідуальне фізичне здоров’я людини та оцінка стану серцево-судинної системи людини .................................................. 48
§ 4. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров'я людини.............................................................................. 51
§5. Небезпека куріння та її вплив на здоров’я людини................... 54
5. Ергономічні обґрунтування і оцінка у безпеці життєдіяльності..................................................................... 56
§1. Ергономіка як наукова дисципліна ............................................ 56
§2. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях.............................................................................. 57
§3. Психофізіологічні особливості працівника та їх урахування ....................................................................................................... 58
§4. Працездатність працівника, втома та її профілактика ....................................................................................................... 60
§5. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці ........................... 62
§6. Ергономічні оцінки розумової праці .......................................... 63
§7. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері ....................................................................................................... 64
6. Розрахунок санітарно – технічних систем .......................67
§1. Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок......................... 67
§2. Об’ємно – планувальні рішення.................................................. 71
§2.1. Приміщення основного призначення....................................... 71
§2.2. Допоміжні приміщення............................................................ 72
§3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища......................................................................................... 74
Розділ 2. Загальна безпека на виробництві.......................... 76
1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я...................................................................................... 76
§ 1 . Вплив негативних факторів на здоров’я людини.......................................................................................... 76
§2. Ознаки здоров’я. Підсистеми СОЗ України............................. 78
2. Природні небезпеки................................................................. 81
§1. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха............................................................................................... 81
§1.1. Літосферні стихійні лиха........................................................ 81
§1.2. Гідросферні стихійні лиха........................................................ 82
§1.2.1. Наслідки повені....................................................................... 83
§1.3. Атмосферні стихійні лиха...................................................... 83
§ 1.3. 1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах........................................................................................ 84
§1.4. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу та при повені.......................................................... 85
§1.4.1. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях.......................................................... 87
§1.4.2.Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені......................................................................................... 87
3. Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті..................................... 89
§1. Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні тв е рдих горючих матеріалів та рідких горючих речовин. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій...................................................................................... 89
§1.1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня НС, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення.............................................................. 93
§1.2. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення................ 99
§1.3. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях................................................................................... 100
§1.4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій........................ 102
4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому........................................................................... 104
§1. Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання.................................................. 104
§1.1. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності................................ 106
§1.2. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках....................................................................................... 108
§1.3. Допомога при отруєнні........................................................... 111
§1.4. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою............................................................................. 113
5. Безпека експлуатації компресорних устаткувань та котельних установок, безпека при експлуатації систем під тиском. Загальні вимоги безпеки щодо технологічного обладнання та процесів……………………………………….................... 116
§1. Безпека експлуатації компресорних установок..................... 116
§2. Автоматика безпеки котлів. Класифікація……................... 117
§3. Безпечність технологічного процесу…………….................... 119
§4. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.................................................... 120
§5. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів. Безпечність технологічного обладнання................................................................................. 121
§6. Безпека при експлуатації систем під тиском. Посудини, що працюють під тиском, та причини аварії і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском....................................................................................... 123
§7. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском. Розміщення посудин та реєстрація....................................... 124
6. Правові основи безпеки життєдіяльності...................... 130
§1. Статті та закони України про безпеку життєдіяльності..................................................................... 130
§2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності..................................................................... 134
Основні скорочення ....................................................................... 137
Найважливіші терміни, поняття ............................................ 138
Індивідуально – дослідні завдання ............................................ 139.
Використана література ........................................................... 144
Вступ
Нині в Україні у зв’язку із збільшенням кількості техногенних аварій і природних катастроф зміщуються пріоритети населення в умовах захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій (НС) техногенного і природного характеру.
Крім завдань реагування на наслідки надзвичайних ситуацій особливого значення набуває прогнозування і попередження виникнення НС. Концепція запобігання техногенним аваріям відображена в так званому ризик-орієнтованому підході до оцінки ймовірності виникнення небажаних подій і доведення її до допустимого рівня. Такий підхід взятий за основу для забезпечення безпеки всіма розвиненими країнами світу. За оцінками фахівців запобіжні заходи в 15 разів ефективніші за витратами, ніж подолання негативних наслідків НС.
Тенденція до попередження НС простежується і в Законі України „Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.2004 р. Першочерговими завданнями цивільного захисту населення поставлені: збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації; прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту.
Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо у загальнодержавному масштабі не буде розроблена система попередження надзвичайних ситуацій і не вирішене завдання захисту населення, об’єктів економіки й національних надбань від негативних наслідків НС.
Даним навчальний посібник переслідує мету сприяти виробленню у студентів – майбутніх спеціалістів, що входитимуть до керівного складу об’єктів економіки – практичних навиків і умінь щодо прогнозування масштабів можливих НС, оцінки наслідків і розроблення відповідних заходів для їх попередження.
1. Опис предмета навчальної дисципліни
“Безпеки життєдіяльності”
Курс:
підготовка бакалаврів, підвищення кваліфікації,
післядипломна освіта
Напрям,
спеціальність, освітньо
кваліфікаційний рівень
Характеристика
навчальної дисципліни
Кількість кредитів
відповідних ЕСТS – 1,5
Модулів – 2
Змістових модулів – 1
Загальна кількість
годин – 54 год.
Тижневих годин:
аудиторних – 1 СРС – 2
Напрям
0708 „Будівництво”
Спеціальності:
5.092124
„Монтаж, обслуговування внутрішніх санітарно технічних систем і вентиляцій.”
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
Бакалавр
Обов’язкова
Нормативна
Рік підготовки – 3 й
Семестр – 6
Лекції – 24 год.
Самостійна робота – 18год.
Практична робота – 12 год.
Індивідуальна робота – за вибором
Вид контролю – залік
2. Мета навальної дисципліни
2.1. Мети вивчення дисципліни -забезпечити, відповідні сучасним вимогам, знання студентів про загальні закономірності виникнення та розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу, техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста та уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
2.2. Завдання дисципліни“Безпека життєдіяльності” – навчити студентів:
ідентифікувати потенційні небезпеки, визначати просторові та часові координати, величину та ймовірність їх прояву;
визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;
використовувати нормативно – правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях;
розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дій небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;
використовувати у своїй практичній діяльності громадсько – політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових та безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;
планувати заходи щодо створення здорових та безпечних умов життя та діяльності у системі „людина – життєве середовище”. В БЖД вивчається на IV курсі навчання, базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх навчальних закладах ( природознавство, фізика, хімія, безпека життєдіяльності, фізкультура, трудове навчання), одержаних при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти та набутому життєвому досвіді.
2.3. Програма передбачає: 12 лекцій – 24 години, 6 практичних – 12 годин.
2.4. Основні знання, яких набувають студенти при вивченні дисципліни:
мета і основні завдання курсу „Безпека життєдіяльності”;
основні положення Концепції національної безпеки України, що стосується безпеки життя та здоров’я особи;
основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності;
загальна модель діяльності людини;
джерела небезпеки та їх класифікація;
концепція допустимого ризику;
характеристика системи „людина – життєве середовище”;
структурно-функціональний стан організму людини;
подразники зовнішнього та внутрішнього середовища організму людини;
роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини;
основні характеристики аналізаторів організму людини;
психічна характеристика особистості;
дія наркотичних лікарських та інших речовин на організм людини;
фізіологічні, матеріальні та духовні потреби людини;
характеристика середовища життєдіяльності людини;
роль біоритмів людини в забезпеченні життєдіяльності;
основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів;
основні причини деградації оточуючого середовища;
причини та характер виникнення техногенних небезпек;
захисту від небезпек, пов’язаних з транспортними засобами;
заходи безпеки при використанні горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів;
заходи захисту від небезпек, пов’язаних з електричним струмом;
токсичних речовин на організм людини та захист від них;
загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек;
причини виникнення, загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій;
ідентифікація типу ситуацій та оцінка рівня небезпеки;
принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій;
адміністрації персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій;
організація ліквідацій наслідків надзвичайних ситуацій;
послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги;
комплектація аптечки першої допомоги;
2.5. Студенти повинні вміти:
визначити рівень безпеки системи „людина – життєве середовище”;
ідентифікувати небезпеку;
здійснювати таксономію небезпеки;
визначати причини та можливі наслідки небезпек;
класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;
оцінювати рівень небезпеки;
здійснювати системний аналіз безпеки життєдіяльності;
оцінити відповідність стану навколишнього середовища вимогам здорового та безпечного існування людини;
обґрунтувати раціональні методи нормалізації умов життєдіяльності людини в конкретних ситуаціях;
проаналізувати можливості здорового і безпечного існування людини при заданих параметрах небезпечних та шкідливих факторів;
визначити профілактичні заходи захисту від дій літосферних небезпек;
запобігати виникненню та ускладненню конфліктних ситуацій;
застосувати засоби індивідуального захисту;
надавати першу допомогу потерпілим;
застосувати в практичній діяльності вимоги законодавчих і нормативних актів.
Розділ 1 Основи безпеки життєдіяльності
1. Основні поняття наукової дисципліни
"Безпека життєдіяльності"
Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”. Людина і природне середовище. Небезпеки техногенного характеру. Класифікація небезпек. Ієрархія потреб людини.
2 . Ризик як оцінка небезпеки
Ризик та його характеристики. Класифікація ризиків. Якісний аналіз і моделювання небезпек.
3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки
Психіка людини і проблема людського чинника. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками.
4. Здоров ’ я людини як основна передумова її безпеки
Здоров’я і життєдіяльність. Формула здоров’я та її зміст. Соматичне здоров’я та оцінка стану серцево-судинної системи людини. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини.
5. Ергономічні обґрунтування й оцінка
у безпеці життєдіяльності
Ергономіка як наукова дисципліна. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях. Працездатність і втома. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері.
6 . Розрахунок санітарно – технічних систем
Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.
Розділ 2 Загальна безпека на виробництві
1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров ’ я
Вплив негативних факторів на здоров’я людини. Ознаки здоров’я. Підсистеми СОЗ України.
2. Природні небезпеки
Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені.
3. Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті
Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня НС, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення. Організація життєзабезпечення населення в НС та ліквідація наслідків НС.
4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
Призначення першої допомоги долікарської допомоги та загальні принципи її надання. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках. Допомога при отруєнні, ураженні електричним струмом, блискавкою.
5. Безпека експлуатації компресорних устаткувань та котельних установок, загальні вимоги безпеки щодо технологічного обладнання та процесів
Безпека експлуатації компресорних установок. Автоматика безпеки котлів. Класифікація. Безпечність технологічного обладнання. Безпечність технологічного процесу. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.
6. Правові основи безпеки життєдіяльності
Статті та закони України про безпеку життєдіяльності. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
3. Структура залікового кредиту дисципліни
Тема
Кількість годин відведених на:
Всього
Лекції
Практичні заняття
лабораторне заняття
1
2
3
4
5
Розділ 1 Загальні положення з безпеки життєдіяльності
1. Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”
4
2
–
–
2. Ризик як оцінка небезпеки
6
2
2
–
3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки
4
2
–
–
4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
6
2
2
–
5. Ергономічні обґрунтування й оцінка у безпеці життєдіяльності
4
2
–
–
6. Розрахунок санітарно – технічних систем
6
2
2
–
Розділ 2 Загальна безпека на виробництві
1. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
4
2
–
–
2. Природні небезпеки
6
2
2
–
3 .Запобігання надзвичайних ситуацій
6
2
2
–
4. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
2
2
–
–
5. Безпека експлуатації компресорних устаткувань та котельних установок, загальні вимоги щодо безпеки до технологічного обладнання та процесів
2
2
–
–
6. Правові основи безпеки життєдіяльності
4
2
2
–
Всього годин
54
24
12
-
4. Самостійна робота
Тема самостійної
роботи
Короткий
зміст
К-сть
годин
1
2
3
Загальні положення з безпеки життєдіяльності
1. Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”
Задачі і значення безпеки життєдіяльності. Класифікація.
2
2. Ризик як оцінка небезпеки
Загальна оцінка та характеристика небезпек. Якісний аналіз ризику.
2
3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки
Значення нервової системи життєдіяльності людини. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
2
4. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки
Будова і властивості аналізаторів.
2
5. Ергономічні обґрунтування й оцінка у безпеці життєдіяльності
Ергономіка як наукова дисципліна та її ергономічне обґрунтування. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці. Ергономічні оцінки розумової праці.
2
6. Розрахунок санітарно – технічних систем
Приклад розрахунку та теоретичні мислення. Вплив.
2
7. Медико – біологічні та соціальні проблеми здоров’я
Вплив негативних факторів на здоров’я людини. Ознаки здоров’я.
2
8. Природні небезпеки
Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.
2
9. Запобігання надзвичайних ситуацій
Вивчення класифікації надзвичайних ситуацій.
2
10. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
Призначення першої допомоги та загальні принципи її надання.
–
Разом
18
За навчальним планом на самостійну роботу студентів відводять 24 годин. Самостійна робота включає такі види робіт:
самостійне опрацювання лекційного матеріалу з кожної теми;
самостійне опрацювання рекомендованої літератури з навчальної дисципліни;
написання професійно – орієнтованих наукових доповідей, рефератів;
підготовка та участь студентів в предметних олімпіадах;
підготовка до написання змістовних модульних робіт;
підготовка до складання підсумкового модуля.
5. Теми практичних занять
Ризик як оцінка небезпеки – 2 год.
Здоров’я людини як основна передумова її безпеки –
2 год.
Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища – 2 год.
Розрахунок протирадіаційного захисту сховищ – 2 год.
Розрахунок та визначення основних параметрів при землетрусі – 2 год.
Розрахунок та визначення оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин – 2 год.
6. Методи оцінювання знань
Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі методи оцінювання знань:
рубіжне вивчення змістовного модуля;
оцінка за самостійну та практичну роботу;
підсумковий модуль.
Для діагностики знань використовується кредитно – модульна система зі 100-бальною шкалою оцінювання.
7 . Розподіл балів, присвоюванні студентам
Модуль 1. (рубіжне тестування)
Модуль 2.
(підсумковий)
30
Практична робота -20
Залік – 10
Сума – 100
Змістовний
модуль 1
40
1
2
3
4
5
6
1
2
3
4
5
6
2
5
2
3
3
5
2
5
5
2
3
3
8. Шкала оцінювання
Сума балів за всі форми навчальної діяльності
Оцінка в ECTS
Оцінка за національною шкалою
екзамен
залік
90 – 100
А
відмінно („5”)
зараховано
82 – 89
В
дуже добре („4”)
74 – 81
С
добре („4”)
64 – 73
D
задовільно („3”)
60 – 63
Е
достатньо („3”)
35 – 59
FX
незадовільно („2”)
не зараховано
з можливістю повторного складання
1 – 34
F
незадовільно („2”)
не зараховано
з обов’язковим повторним
вивченням дисципліни
9. Методичне забезпечення дисципліни
Методичне забезпечення навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.
підручники “Безпека життєдіяльності”;
слайди;
друкований роздатковий матеріал;
Розділ 1
Основи безпеки життєдіяльності
1. Основні поняття наукової дисципліни
"Безпека життєдіяльності"
Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”. Людина і природне середовище. Небезпеки техногенного характеру. Класифікація небезпек. Ієрархія потреб людини.
§1. Основні поняття наукової дисципліни
„Безпека життєдіяльності”
Життя є найвищою формою існування матерії; воно закономірно виникає при певних умовах у процесі розвитку матерії. Характерною ознакою живих об’єктів, що відрізняє їх від неживих, є обмін речовин, подразливість, здатність до розмноження і росту, мінливість і спроможність пристосовуватися до навколишнього середовища.
Живим об’єктам властива структурна компактність та енергетична економічність – результат надзвичайно високої впорядкованості на молекулярному рівні.
Живі об’єкти обмінюються із навколишнім середовищем енергією, речовиною та інформацією, тобто є відкритими термодинамічними системами.
Живим об’єктам (на відміну від неживих) властива здатність до упорядкування, до створення порядку із хаосу-спостерігається порушення 2-го закону термодинаміки, здійснюється протидія зростанню ентропії. Упорядкування (зниження ентропії) у живих об’єктах можливе тільки за рахунок збільшення ентропії у навколишньому середовищі – у цілому процес зростання ентропії невпинно продовжується (це фундаментальний закон природи).
Навколишнє середовище – природні елементи довкілля або штучно створені людиною об’єкти та явища, із якими людина знаходиться у прямих або опосередкованих взаємовідносинах. Невід’ємною властивістю усього живого є активність, яка проявляється у діяльності.
Діяльність-специфічна, властива людині, форма активного відношення до навколишнього середовища; зміст діяльності полягає у доцільній зміні і перетворенні оточуючого світу. Людина-найвищий ступінь живих організмів на Землі, предмет вивчення різних галузей знань: медицини, соціології, психології, фізіології, педагогіки та інших. Людина-жива система, що являє собою сукупність фізичного і духовного, природного й соціального, спадкового і набутого при житті. Життєдіяльність-усвідомлена діяльність людини, спрямована на її самореалізацію із урахуванням життєвих потреб і можливостей. Життєдіяльність людини завжди спряжена із певною ймовірністю прояву небезпек.
Небезпека-негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності завдати шкоди як неживим, так і живим об’єктам, у тому числі-людині. Небезпека-потенційне джерело шкоди, під яким розуміють явища, процеси та об’єкти, котрі здатні за певних умов нанести збитки здоров’ю людини або системам, що забезпечують її життєдіяльність.
Шкода-якісна або кількісна оцінка збитку, заподіяного небезпекою. Джерелами (носіями) небезпеки є: природні процеси та явища; техногенне середовище; людські дії психологічного, соціально-політичного або воєнного характеру.
Безпека-такий процес діяльності, при якому із певною (великою) ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека досягається збалансованістю взаємовідношень між людиною, соціумом (суспільством), природним і техногенним середовищами.
Безпека життєдіяльності-наука, предметом вивчення якої є проблеми безпеки людини при здійсненні нею різноманітної діяльності: матеріальної, духовної, виробничої, трудової, нетрудової та інших.
Дослідження у галузі безпеки життєдіяльності спрямовані на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, а також наслідків впливу небезпек на людину. Важливим завданням безпеки життєдіяльності є вивчення основ захисту здоров’я та життя людини, а також систем життєзабезпечення людини від небезпек. Знання, здобуті у галузі безпеки життєдіяльності, застосовуються у різноманітних умовах: у побуті, на виробництві, під час надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру.
При викладанні курсу „Безпека життєдіяльності” враховується, що ця дисципліна має світоглядно-професійний характер і тісно пов’язана із гуманітарними, природничими інженерними науками і науками про людину і суспільство.
§2 Людина і природне середовище
Джерелом основних небезпек для первісної людини було навколишнє природне середовище. Взаємовідносини між людиною і навколишнім природним середовищем мають свою історію і умовно можуть бути поділені на чотири періоди.
Перший, найдавніший період (включає в себе палеоліт, мезоліт, неоліт) характеризується пристосуванням людини до природи і розгортанням антропогенного впливу на неї: за часів неоліту була винищена значна кількість великих тварин-основний продукт харчування, що призвело до виникнення першої глобальної екологічної кризи в усіх регіонах розселення людей. Піл час другого періоду, який охоплює рабовласницький лад і феодалізм, хоча антропогенний тиск на природу залишався локальним, людина своєю діяльністю завдала природі відчутної шкоди, особливо після виникнення й розвитку хімії та одержання перших забруднювачів довкілля – кислот, пороху, фарб, мідного купоросу.
