355 500 произведений, 25 200 авторов.

Электронная библиотека книг » Олег Ведмеденко » Нехай буде воля Твоя » Текст книги (страница 5)
Нехай буде воля Твоя
  • Текст добавлен: 3 октября 2016, 22:15

Текст книги "Нехай буде воля Твоя"


Автор книги: Олег Ведмеденко


Жанры:

   

Религия

,

сообщить о нарушении

Текущая страница: 5 (всего у книги 5 страниц)

· “Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати” (Книга пророка Ісаї, 1 розділ, 19 вірш).

· “А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того. А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в чисельні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу (синодальний переклад: «в пагубу») й загибель” (Перше до Тимофія, 6.8–9).

· “Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений («покинутий». Переклад отця Івана Хоменка) був, ні нащадків його, щоб хліба просили” (Псалом 36(37). 25).

4) Комплекс неповноцінності від минулих гріхів , відчай , зневіра

· “Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам’ятає!” (Книга пророка Ісаї, 43 розділ, 25 вірш).

· “Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то… кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха” (Перше соборне послання апостола Івана Богослова, 1 розділ, 7 вірш).

· “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити та очистити нас від неправди всілякої” (Перше Івана, 1.9).

· “Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове” (Друге послання святого апостола Павла до коринфян, 5 розділ, 17 вірш).

· “Бо їхню провину прощу і не буду вже згадувати їм гріха” (Єремії, 31.34).

· “Якщо впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Моє, і повернуть зі злих своїх доріг, то Я вислухаю з Небес і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній край” (Друга книга паралипоменон (Друга книга хронік), 7 розділ, 14 вірш).

· “Бог Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує?” (До римлян, 8.33–34).

· “Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі” (До филип’ян, 3.13–14).

· “А тому, хто не виконує (через недосконалість свою, через немічність духовну), але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого (вірує і кається у гріхах своїх, прагне очищення, шукає спасіння), віра його порахується в праведність (Бог – Той, Хто виправдує і співчуває немочам нашим!)” (До римлян, 4.5).

5) Гнів , роздратування

· “Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста” (Приповісти Соломона, 16 розділ, 32 вірш).

· “Людина великого гніву хай кару несе…” (Приповісти, 19.19).

· “Не може бути виправданим гнів несправедливого, бо самий порух гніву – вже є падіння для людини” (Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, 1 розділ, 22 вірш).

· “Гніваючись (гнівом) не грішіть, – сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте!” (Послання святого апостола Павла до ефесян, 4 розділ, 26–27 вірші).

· “Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваоф” (Захарії, 4.6)

6) Тернина суєти мирської (оман а багатства світу цього – жадібність , гордість , заздрість , владолюбство i т.д.)

· “Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на Небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій – там буде й серце твоє” (Євангеліє від Матвія, 6 розділ, 19–21 вірші).

· “Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель” (Від Луки, 16.9).

· “Хто скупо сіє – той скупо й жатиме, а хто сіє щедро – той щедро й жатиме! Хай кожен дає, як серце йому призволяє, – не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає. А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися усяким добрим учинком…” (Друге послання святого апостола Павла до коринфян, 9 розділ, 6–8 вірші).

· “Блаженніше давати, ніж брати!” (Дії святих апостолів, 20 розділ, 35 вірш).

· “А як ти чиниш милостиню, – хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно” (Від Матвія, 6.1–4).

· “Ви чули, що сказано: «Око за око і зуб за зуба». А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому й другу. А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, – віддай і плаща йому. А хто силуватиме тебе буде відбути подорожнє на милю одну (забирає час, потребує уваги), – іди з ним навіть дві. Хто просить у тебе – то дай, а хто хоче позичити в тебе – не відвертайсь від нього” (Від Матвія, 5.38–42).

· “Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому” (Приповісти Соломона, 19 розділ, 17 вірш).

· “Якщо голодує твій ворог – нагодуй його хлібом, а як спрагнений він – водою напій ти його, бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі” (Приповісти, 25.21–22).

· “Ніхто двом панам служити не може, – бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні” (Від Матвія, 6.24).

· “А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того. А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу (синодальний переклад: «пагубу») й загибель. Бо корінь усього лихого – то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання. Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю! Змагайся добрим змагом (синодальний переклад: «подвигом») віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання (синодальний переклад: «исповедание») перед свідками багатьма” (Перше до Тимофія, 6.8–12).

· “Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість, а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!..” (Екклезіаст, 2 розділ, 26 вірш).

· “Давайте – і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам” (Від Луки, 6.38).

· “Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, – промовляє Господь Саваоф, – чи небесних отворів [благодаті] вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?” (Книга пророка Малахії, 3 розділ, 10 вірш).

· “Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрості до беззаконних, бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина – пов’януть!” (Псалом 36(37), 1-2 вірші).

· “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (Соборне послання святого апостола Якова, 4 розділ, 6 вірш).

· “Коли-бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює” (До галатів, 6.3).

· “Гординя людини її понижає, а честі набуває покірливий духом” (Приповісти, 29.23).

7) Лiнивство

· “Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, – і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований… І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: «Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, – і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!..” (Приповісти Соломона, 24 розділ, 30–34 вірші).

· “Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її – й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, – і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!..” (Приповісти, 6.6–11).

· “Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту (добродійство), а в чесноті – пізнання (роздумування), а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство (братолюбіє), а в братерстві – любов. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа…” (Друге соборне послання святого апостола Петра, 1 розділ, 5–8 вірші).

· “Покинь нехіть до тяжкої праці” (Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, 7 розділ, 15 вірш).

· “Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах” (Екклезіаста, 10 розділ, 18 вірш).

8) Сумнів , охолодження вiри в Бога i Слово

· “Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: «Порушся та й кинься до моря» і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, – то буде йому!” (Євангеліє від Марка, 11 розділ, 23 вірш).

· “Але хай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай-бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх” (Соборне послання святого апостола Якова, 1 розділ, 6–8 вірші).

· “Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив…” (Перше Петра, 5.6).

· “Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої…” (Псалом 50(51)).

· “Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Маю надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!” (Псалом 41(42), 6 вірш).

· “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся (вірою спасетесь, воля Божа – щоб всі увірували і спаслися: я, члени моєї родини, близькі, знайомі, всі! Хай буде воля Твоя! Хай здійсниться воля Твоя!)” (Від Івана, 3.16–17).

9) Спокуса, гріх , напад бісівський (тиск), падіння

· “Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту” (Євангеліє від Марка, 9 розділ, 29 вірш).

· “Хто увірує й охреститься, – буде спасенний, а хто не ввірує – засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій, а коли смертодійне що вип’ють, – не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, – і добре їм буде!” (Від Марка, 16.16–18).

· “Бо Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться” (Повторення Закону, 23 розділ, 15 вірш).

· “Господи, навіть демони коряться нам у Ім’я Твоє!” (Від Луки, 10.17).

· “І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: «у Ім’я Ісуса Христа велю я тобі – вийди з неї!» І того часу той вийшов” (Дії святих апостолів, 16 розділ, 18 вірш).

· “Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить” (Псалом 1).

· “Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу (синодальний переклад: «во искушение»), – бадьорий бо-дух, але немічне тіло” (Від Матвія, 26.41).

· “Тому-то, хто думає, ніби стоїть він, хай стережеться, щоб не впасти! Досягла вас спроба (синодальний переклад: «искушение») не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувались більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її” (Перше послання святого апостола Павла до коринфян, 10 розділ, 12–13 вірші).

· “Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, – то й утече він від вас. Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистіть руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість – у сум! Упокоріться перед Господнім лицем, – і Він вас підійме!” (Соборне послання святого апостола Якова, 4 розділ, 7–10 вірші).

· “Вміє Господь рятувати побожних від спокуси…” (Друге соборне послання святого апостола Петра, 2 розділ, 9 вірш).

· “Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання! Бо ми маємо не такого первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного у всьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать” (До євреїв, 4.14–16).

· “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!” (Від Матвія, 11.28).

· “Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої…” (Псалом 50(51)).

· “Зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витривалості й довготерпіння з радістю, дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі, що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів” (До колосян, 1.11–14).

· “Праведний сім раз впаде – та зведеться” (Приповісти Соломона, 24 розділ, 16 вірш).

 

10) Розсіяність, духовне нерадiння, пустомовство, суєтність

· “Проклятий, хто робить роботу Господню недбало” (Книга пророка Єремії, 48 розділ, 10 вірш).

· “Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні, хай з любов’ю все робиться в вас!” (Перше послання святого апостола Павла до коринфян, 16 розділ, 13–14 вірші).

· “Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник – диявол – ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого” (Перше соборне послання святого апостола Петра, 5 розділ, 8 вірш).

· “Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!” (Псалом 41(42), 6 вірш).

· “Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і терпінням виконуйте своє спасіння. Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин (синодальний переклад: «действие») за доброю волею Своєю (моліться і про хотіння – і Бог дасть!)” (До филип’ян, 2.12–13).

11) Життєві труднощі i випробування, переслідування, біда, потреба Божого захисту, криза, проблеми

· “Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, – в Ісусі Христі” (Послання святого апостола Павла до филип’ян, 4 розділ, 11–13 вірші).

· “Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, – більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі” (Перше соборне послання святого апостола Івана Богослова, 4 розділ, 4 вірш).

· “Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг!” (Євангеліє від Івана, 16 розділ, 33 вірш).

· “Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, – нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали пророків, що були перед вами” (Від Матвія, 5.11–12).

· “Покладіть на Нього всю вашу журбу (синодальний переклад: – «заботы»), бо Він опікується вами!” (Перше Петра, 5.7).

· “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому хай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі” (До филип’ян, 4.6–7).

· “А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний. І будеш говорити до них Мої слова, – чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні” (Книга пророка Єзекіїля, 2 розділ, 6–7 вірші).

· “Господь буде воювати за вас” (Вихід, 14 розділ, 14 вірш).

· “Господь сильний й могутній, Господь потужний в бою!” (Псалом 23(24), 8 вірш).

· “Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною; воюй з тими, хто зо мною воює, візьми малого й великого щита, – і встань мені на допомогу! Дістань списа і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: «Я – спасіння твоє»! Хай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою, хай відступлять назад і хай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє. Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангел Господній хай їх жене…” (Псалом 34(35).1–5).

· “Тобою поб’ємо своїх ворогів, Ім’ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, але Ти нас спасеш від противників наших і наших ненависників засоромиш! Ми хвалимося Богом щодня і повіки Ім’я Твоє славимо…” (Псалом 43(44).6–9).

· “Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає…” (Псалом 90(91)).

· “Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога…” (Псалом 120(121)).

· “Хорони мене, Боже, – я бо до тебе вдаюся!..” (Псалом 15(16)).

· “На Тебе надіюсь я, Господи…” (Псалом 30(31)).

· “Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога і в Мене віруйте!” (Від Івана, 14.1).

· “Але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (До євреїв, 7.24–25).

· “Господь моє світло й спасіння моє, – кого буду боятись?..” (Псалом 26(27)).

· “А мій Бог хай надолужить (синодальний переклад: «восполнит») вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі” (До филип’ян, 4.19).

· “Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо і хвалимось надією слави Божої. І не тільки, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам” (До римлян, 5.1–5).

· “І сказав Він мені: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі». Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені в недугах (синодальний переклад: «я благодушествую в немощах»), у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли-бо я слабий, тоді я сильний” (Друге до коринфян, 12.9–10).

· “Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немовби чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись. Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий… Тому й ті, хто з Божої волі страждає, хай душі свої віддадуть в доброчинстві, як Сотворителю вірному” (Перше Петра, 4.12–19).

· “Через те вам кажу: Не журіться про життя своє – що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, – у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?.. Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь?..

Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що ми будемо пити, або: У що ми зодягнемося?.. Знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за себе само поклопочеться…” (Від Матвія, 6.25–34).

· “Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!” (Перше Петра, 5.6–7).

· “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!” (Від Матвія, 11.28).

· “У тісноті я кликав до Господа, – і простором озвався до мене Господь! Зо мною Господь – не боюся нікого, що зробить людина мені?..” (Псалом 117(118)).

· “Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені…” (Від Матвія, 5.4).

· “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих…” (Друге до коринфян, 1.3–7).

· “Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?..” (До римлян, 8.31–39).

· “Шукав я був Господа, – і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив…” (Псалом 33(34)).

· “Не карай мене, Господи, в гніві Своїм…” (Псалом 6).

· “Господь – то мій Пастир, тому в недостатку не буду…” (Псалом 22(23)).

· “І він [Корнилій сотник] нам [Петру і братії] розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: «Пошли до Йоппії, та приклич Симона, що зветься Петром, він слова тобі скаже, якими спасешся ти і ввесь дім твій” (Дії святих апостолів, 11 розділ, 13–14 вірші).

· “І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?” (Перше Петра, 3.13).

· “Отже, кожного, хто Мене визнає (синодальний переклад: «исповедует») перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм” (Від Матвія, 10.32–33).

· “Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство” (Від Луки, 12.32).

· “Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо” (Дії, 17.28).

· “І вийшов сатана від лиця Господнього та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа… А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу… І сказала йому його жінка: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога – і помреш!»… А він до неї відказав: «Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!.. Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?” (Книга Йова, 2 розділ, 7–10 вірші).

· “І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє” (Йова, 42.10).

· “Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови меча свого стримує!” (Єремiя 48:10);

· “Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене. Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки! Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливості та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував” (Єзекiїля, 3 розділ, 17–19 вірші);

· “Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!” (Від Луки, 9.62).

ЗМIСТ

Передмова. ШЛЯХ ВДОСКОНАЛЕННЯ...............................................................................................1

Розділ 1. ВНУТРІШНЯ СИЛА, АБО ДУХОВНІ ОСНОВИ

УСПІШНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я.................................................................................................................2

Розділ 2. ЧОМУ МИ ХВОРІЄМО, АБО ЯК СТАТИ ЗДОРОВИМ......................................................8

Розділ 3. ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ БУТИ ЗДОРОВИМ...................................................13

Розділ 4. ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ СПАСІННЯ...........................................................14

Розділ 5. ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПРОТЯГОМ ДНЯ...........................................................................15

Розділ 6. СИЛА………………………………………............................................................................20

Розділ 7. Духовні дороговкази...................................................................................................21

Розділ 8. Правила боротьби невидимої..................................................................................24

Розділ 9. Зовнішнє правило..........................................................................................................24

Розділ 10. ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ...............................................................................................................25

Розділ 11. ЯКЩО ВАМ ПОРОБЛЕНО..................................................................................................26

Додатки

1. МОЛИТОВНИЙ КАНОН...................................................................................................................26

2. МОЛІННЯ ПО ЧОТКАХ (НА ВЕРВИЦІ).........................................................................................29

3. МОЛИТВА САМОЗРЕЧЕННЯ..........................................................................................................31

4. МОЛИТВА ПОДЯЧНА БОГОВІ ЗА ВИПРОБУВАННЯ................................................................31

5. МОЛИТВА НА ПЕРЕРИВАННЯ ПРОКЛЯТТЯ РОДУ..................................................................32

6. САМОВИЧИТКА................................................................................................................................32

7. ВОЛЯ БОЖА СТОСОВНО ПРОБЛЕМ НАШОГО

ЖИТТЯ....................................................................................................................................................34

1) Страх, тривога.....................................................................................................................................35

2) Хвороба................................................................................................................................................35

3) Злидні...................................................................................................................................................36

4) Комплекс неповноцінності від минулих гріхів, відчай, зневіра.....................................................37

5) Гнів, роздратування.............................................................................................................................37

6) Терен марнот світу цього (омани багатства світу цього – жадібність, гордість, заздрість, владолюбство і т.д.).............................................................................................................................................38

7) Лінивство.............................................................................................................................................39

8) Сумнів, охолодження віри в Бога і Слово........................................................................................39

9) Спокуса, гріх, напад бісівський (тиск), падіння...............................................................................39

10) Розсіяння, духовне нерадіння, пустомовство, суєтність...............................................................40

11) Життєві труднощі і випробування, переслідування, біда,

потреба Божого захисту, криза, проблеми............................................................................................40


    Ваша оценка произведения:

Популярные книги за неделю