355 500 произведений, 25 200 авторов.

Электронная библиотека книг » Юрій Клен » Пригоди архангела Рафаїла (збірка) » Текст книги (страница 7)
Пригоди архангела Рафаїла (збірка)
  • Текст добавлен: 12 апреля 2020, 22:00

Текст книги "Пригоди архангела Рафаїла (збірка)"


Автор книги: Юрій Клен



сообщить о нарушении

Текущая страница: 7 (всего у книги 7 страниц)

ПРИМІТКИ

Есе та новели Освальда-Еккарда Бурґгарда (українського поета, літературознавця та перекладача німецького походження, відомого також за псевдонімом Юрій Клен; 1891-1947) представлено тут за виданням: Юрій Клен. Твори. 3 том. За редакцією Євгена Маланюка. 1960. Торонто, Канада. Фундація імені Юрія Клена.

Загалом те канадське видання творів Клена є чотиритомником. Есе в нім представлено у категорії «Нариси». Але на думку упорядника даної публікації, ці твори є саме есе, а не нарисами. Ці чотири есе та чотири новели Юрій Клен написав у Німеччині, в останні місяці свого життя.

Поміщені нижче коментарі до слів та фраз, позначених у тексті зірочками (*), додані упорядником даної інтернетної публікації 2019 року.

Дряпіжний – хижий.

Концентрак – концентраційний табір.

Денунціація – донос, наклеп.

Ґанді – Могандас Карамчанд Ґанді (Магатма Ґанді, 1869-1948) – індійський державний і політичний діяч, національний герой. Один із керівників та ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Сформулював філософію ненасилля, що вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін.

Зрезигнувати – відмовитися, зректися.

«Залізна церква» – храм Іоанна Златоуста, котрий з 1871 по 1934 рік знаходився в районі Єврейського базару в Києві. Був знищений радянською владою. На її місці збудували будинок цирку.

В який же то далекий куток світу закинула мене доля на заслання! – Під час Першої світової війни українські німці російською владою були вислані у заслання, зокрема в північні губернії Росії. Юрій Клен, будучі за походженням німцем, відбував заслання в Архангельській губернії. Саме там він усвідомив величезну різницю між росіянами та українцями.

… приятель мій Зеров… – Микола Зеров (1890-1937) – український поет, літературознавець, літературний критик, майстер сонетної форми та перекладач античної поезії. Лідер «неокласиків», до яких належав і Юрій Клен. Жертва сталінського терору.

Кустодій – вартовий.

Навколо нас кати… – От повний текст цього сонету:

Свічки і теплий чад. З високих хор

Лунає спів туги і безнадії;

Навколо нас – кати і кустодії,

Синедріон, і кесар, і претор.

Це долі нашої смутний узор,

Це нам пересторогу півень піє,

Для нас на дворищі багаття тліє

І слуг гуде архієрейський хор.

І темний ряд євангельських історій

Звучить як низка тóнких алегорій

Про наші підлі і скупі часи.

А за дверми, на цвинтарі, в притворі

Весна і дзвін, дитячі голоси

І в вогкому повітрі вогкі зорі.

Весни такої не було й не буде… – Рядок з віршу «Давня весна». От увесь його текст:

Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло –

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора й самотна.

Я думала: «Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару не придбала,

Мене забула радісна весна».

Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала;

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.

Дилювіяльні часи – тобто, тут, прадавні, доісторичні часи (від слова «делювій», що означає – продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів висот унаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками й талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту).

Фризієр – перукар.

Parvenus – вискочки (латин.)

Сивіла – у стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка.

Сугестія – вплив на волю і почуття людини; навіювання.

Фама – поговір, поголоска (з грецької).

ҐПУ – Главное Политическое Управление (українською ДПУ – Державне Політичне Управління) – відомство державної безпеки (спец. служба) при НКВС. В Україні утворене за постановою ВУЦВК від 22 березня 1922 при НКВС УСРР замість скасованої ВУЧК.

Перетрактація – переговори, домовлення.

Консеквенція – висновок, підсумок, наслідок.

Контумелія – contumel – образа (латин).

Кондоленція – жаль, співчуття.

Інфляґрантний – inflagranti – на гарячому, на місці злочину, зненацька (нім.)

Толерація – терпіння.

Копуляція – зв'язок.

Загумінковий – провінціальний.

Гайстер – лелека, чорногуз.

Швагрова – зовиця, братова, своячка – сестра чоловіка.

Ґзимс – карниз.

Полутригер – довгий, вузький, дуже легкий човен з виносними кочетами і рухливими сидіннями.

Кодола – линва.

Товій – персонаж книги Товіта (повчальної другоканонічної книги Ветхого Завіту), розділів 4-12 і 14; син Товіта. Батько послав його за боргом до міста Екбатана. Його провідником був ангел Рафаїл, який дорогою влаштував його весілля і допоміг йому зцілити батька від сліпоти.

Здецидуватися – наважитися, вирішити.

Кацетник – арештант.

Сконстернований – вражений.

Ціхований – характерний.



    Ваша оценка произведения:

Популярные книги за неделю