Текст книги "Повести (На русском языке)"

Автор книги: Тарас Шевченко

сообщить о нарушении

Текущая страница: 26 (всего у книги 26 страниц)

[7] Ван-Дейк Антонiс (1599 – 1641) – художник-портретист фламандської школи.

[8] Вазарi Джорджо (1511 – 1574) – iталiйський художник, архiтектор, iсторик мистецтва, автор книги "Життєписи найславетнiших художникiв, скульпторiв та архiтекторiв".

[9]…еретического учения Виклефа и Гуса… – _Вiклеф Джон (1320 1384) – англiйський церковний реформатор. Гус Ян – див. прим. 1 до поеми "Єретик".

[10] Лютер Мартiн (1483 – 1546) – нiмецький церковний реформатор, засновник лютеранства.

[11] Лев Х, Леон II – римськi папи початку XVI ст.

[12] Корреджiо-Антонiо Аллегрi (бл. 1489 – 1534) i Доменiкiно Цампiєрi (1581 – 1641) – iталiйськi художники.

[13] Щедрiн Сильвестр Феодосiйович(1791 – 1830) – росiйський художник-пейзажист XIX ст., вiдомий своїми краєвидами рiзних мiсць Iталiї.

[14] Сатурн – у римськiй мiфологiї один з найстарших богiв; боячись зазiхання на свою владу з боку власних дiтей, вiн з'їдав їх живцем.

[15] Михайловський замок – один з петербурзьких палацiв.

[16] Ширяев Василь Григорович – художник, хазяїн артiлi живописцiв-альфрейникiв, у якiй працював Шевченко.

[17] Аполлон Бельведерський – антична статуя бога Аполлона, яка вважалась найдосконалiшим зразком чоловiчої краси.

[18] Веласкес Дiєго (1599 – 1660) – iспанський художник. Його картина «Старий» знаходилась у 30-х роках в картиннiй галереї графа Строганова.

[19] Фраклiт i Гераклiт – статуї, назви яких Шевченко наводить по пам'ятi. Друга зображувала грецького фiлософа Гераклiта; кого саме зображала перша – невiдомо, тому що грецького iменi Фраклiт нема. Можна гадати, що перший – Демокрiт, фiлософ, якого часто протиставляють Гераклiтовi.

[20] Йдеться про роман Чарлза Дiккенса "Життя й пригоди Нiколаса Нiклбi" (1840 р. друкувався в журналi "Библиотека для чтения").

[21] Пименов Микола Степанович (1812 – _1864) – скульптор, вихованець Академiї мистецтв.

[22] Венецiанов Олексiй Гаврилович (1780 – 1847) – росiйський художник, один з перших зображав у своїх картинах сцени з життя росiйського селянства.

[23] Слюджинський Франц Йосипович (пом. 1864) – гравер. Зав'ялов Федiр Семенович (1810 – 1856) – художник, вихованець Академiї мистецтв; згадана його робота – малюнок статуї старогрецького мiфiчного героя Геркулеса, яка знаходиться у Фарнезькому палацi в Римi (звiдси – Фарнезький).

[24] Лосенко Антон Павлович (1737 – 1773) – художник, професор Академiї мистецтв.

[25] Кавос Альберт Катеринович (1801 – 1863) – архiтектор, зодчий iмператорських театрiв Росiї (Марiїнського i Михайловського в Петербурзi та iн.).

[26] О д р а н – прiзвище кiлькох французьких граверiв XVII–XVIII ст.

[27] Вольпато Джованнi (1738–1803) – iталiйський гравер.

[28] "Путешествие Анахарсиса Младшего" – _ твiр французького письменника i археолога Жан-Жака Бартелемi про старогрецьку культуру й мистецтво.

[29] Брюллов Карл Павлович (1799–1852) – росiйський художник, учитель Шевченка, друг росiйського поета Жуковського В. А.; обидва брали активну участь у викупi Шевченка з крiпацької неволi.

[30] «Xiтана» – «Циганка», назва балету.

[31] Пальмiра – столиця стародавнього царства в Сiрiї. В 20-З0 х роках XIX ст. поети i прозаїки нерiдко називали росiйську столицю Петербург Пiвнiчною Пальмiрою.

[32] Болезнь св. Витта – _ нервове посмикування тiла.

[33] Губер Едуард Iванович (1814 – 1847) – поет, перший перекладач трагедiї Гете «Фауст» на росiйську мову.

[34] Меркурiй – у староримськiй мiфологiї бог, який провiщає волю верховного бога Юпiтера; тут це iм'я вжито у значеннi посланець.

[35] Барбаризм – варварство.

[36] Я показал ему маску Лаокоона… и следок Микеланджело… – _ Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона i двох його синiв, яких душать змiї, та гiпсовий злiпок iз ступнi фiгури, вирiзьбленої Мiкеланджело.

[37] Терпсiхора – в античнiй мiфологiї муза, покровителька мистецтва танцiв.

[38] Стофатто – м'ясне блюдо (штуфат).

[39] Лакрима-крiстi – iталiйське червоне вино.

[40] Плафон – розписана стеля.

[41] Dа саро (iтал.) – _ спочатку, знову, бiс.

[42] Антiной – вродливий юнак, що, як втiлення чоловiчої краси, часто зображувався античними скульпторами.

[43] Люцiй Вер – спiвправитель римського iмператора Марка Аврелiя (II ст.).

[44] Канова Антонiо (1757–1822) – iталiйський скульптор.

[45] Бельведерский торс – _ частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що вiдпочиває.

[46] "Страшний суд" – велика фреска (стiнна картина) Мiкеланджело в однiй з церков Рима.

[47] Рафаель Сантi (1483–1520) – iталiйський художник епохи Вiдродження, який, крiм картин на полотнi, створив ще ряд стiнних картин (фресок) у Ватiканi, палацi римських пап.

[48] Рисунок Германика и танцующего фавна – _ рисунок з гiпсових копiй античних статуй, якi зображують римського полководця Германiка (I ст.) i фавна (лiсовика i польовика).

[49] Свинья в торжевских туфлях – _ помiщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, якi тодi робили в мiстi Торжку, що славилося сап'яновими та оксамитовими виробами.

[50] Озеров Владислав Олександрович (1769–1816) – росiйський письменник.

[51] Гiлiс Джон (1747–1836) – англiйський iсторик.

[52] Аглицкий клуб – _ клуб, при якому були зали для _гри в карти.

[53] Мокрицький Аполлон Миколайович (1810–1870) – художник, товариш Шевченка.

[54] Клодт Петро Карлович (1805–1867) – скульптор, професор Академiї мистецтв, вiдомий статуями коней на Анiчковому мосту в Ленiнградi та iн. творами.

[55] Зауервейд Олександр Iванович (1783–1844) – художник-баталiст, професор Академiї мистецтв.

[56] Басiн Петро Васильович (1793–1877 – художник, професор Академiї мистецтв.

[57]…статую повешенного Аполлоном Мидаса. – _Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького мiфа – Мiдаса, який, навчившись грати на флейтi, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним i повiшений.

[58] Петровський Петро Степанович (1814–1842) – художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академiї мистецтв.

[59] Дюме, Сен-Жорж – прiзвища вiдомих у Петербурзi 30-х рокiв рестораторiв.

[60] Фокс – петербурзький виноторговець.

[61] Джаксон, медок – вина.

[62] Корнелiус Петер (1783–1867) – нiмецький художник т. зв. "назарейськоi школи", що об'єднувала прибiчникiв вiдродження середньовiчного релiгiйного мистецтва.

[63] Гесс Петер (1792–1871) – нiмецький художник, баталiст i жанрист.

[64] Кленц. Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен… – _ Мова йде про т. зв. "мюнхенську школу" нiмецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784–1864) – архiтектор, автор проекту будинку Ермiтажу; на замовлення баварського короля Людвiга I спорудив на березi Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу круглий будинок з мармуру у виглядi храму (Валгаллою у старонiмецькiй мiфологiї називається мiсце, де пiсля смертi нiбито живуть душi витязiв, що загинули з славою в бою). Пiнакотека – картинна галерея в Мюнхенi, проект якої також належить Кленце.

[65] Дюрер Альбрехт (1471–1528) – нiмецький художник i гравер, автор теоретичних праць, з яких найбiльш вiдомi "Чотири книги про людськi пропорцiї" (1528) – "Пiдручник до вимiрювання" (або «Перспектива», про яку i згадує Шевченко).

[66] На набережнiй Неви в Петербурзi, бiля Академiї мистецтв, поставленi були 1834 р. два кам'янi сфiнкси, привезенi з Єгипту.

[67] "Дети, овсяный кисель на столе…" – _ початок вiрша нiмецького поета Гебеля "Вiвсяний кисiль" у перекладi В. А. Жуковського.

[68] Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. – _Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнiв Академiї мистецтв пiсля закiнчення ними курсу. Купол Буонарротi – купол собору Петра в Римi, побудований за проектом Мiкеланджело Буонарротi.

[69] Михайлов Григорiй Карпович (1814–1867) – художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка.

[70] Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нiкола Пуссена (1594–1665) "Зняття з хреста", що зберiгається в Ермiтажi.

[71] Просто суздольщина-_в розумiннi: грубий ремiсницький вирiб (в м. Суздалi працювали ремiсники iконописцi).

[72] Мартiн Джон (1789–1854) – англiйський художник.

[73] Гревiдон _П'єр (1776–1860) французьский художник i лiтограф.

[74] Смiрдiн Олександр Пилипович (1795–1857) – видавець i книготорговець.

[75] Мiшо Жозеф-Франсуа (1767–1839) – французький iсторик.

[76] Петро Пустинник – чернець, якому приписують органiзацiю першого хрестового походу (походу європейських феодалiв на Схiд для завоювання в арабiв Палестини).

[77] Брянський Якiв Григорович (1790–1853) – росiйський актор.

[78] Каратигiн Василь Андрiйович (1802–1853) – росiйський актор.

[79] "Тридцять рокiв, або Життя картяра" – п'єса французького драматурга i романiста Вiктора Дюканжа (1783–1833).

[80] Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819–1869) – театральний критик i фейлетонiст. «Вездесущего» i «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує i в «Щоденнику», i в листах до знайомих та друзiв, ставлячись до нього iронiчно.

[81] "Зачарований будинок" – п'єса нiмецького драматурга Й. Ауфенберга (1798–1857).

[82] 82. Брати Чернецови – Григорiй (1801–1865) i Никанор (1804–1879) – художники-пейзажисти i побутописцi.

[83] «Роберт», "Фенелла" – йдеться про опери французьких композиторiв Джакомо Мейєрбера (1791–1864) «Роберт-диявол» i Данiеля Обера (1782–1871) – «Фенелла».

[84] Деларош Поль (1797–1856) – французький художник.

[85] Тарновськi – сiм'я українських помiщикiв.

[86] Бем Франц (1788–1846) – росiйський скрипаль-вiртуоз, австрiєць за походженням.

[87] Кастор i Поллукс – в античнiй мiфологiї брати-близнюки, сини Зевса; iмена, що стали уособленням вiрної дружби.

[88] Соколов Петро Федорович (1791–1848) – росiйський художник, вiдомий своїми акварельними портретами.

[89] Гау Володимир Iванович (1816–1895) – живописець-акварелiст.

[90] Гiббон Эдуард (1737–1794) – англiйський iсторик, автор шеститомної працi "Iсторiя занепаду i руйнування Римської iмперiї".

[91] Клiко – французьке вино.

[92] "Квентiн Дорвард" – роман англiйського письменника Вальтера Скотта (1771–1832).

[93] Кiпренський Орест Адамович (1782–1836) – росiйський художник-портретист. Намальований ним 1827 р. портрет О. Пушкiна знаходиться зараз у Третьяковськiй галереї в Москвi.

[94] Даль Володимир Iванович (1801–1872) – росiйський письменник, мовознавець, фольклорист, автор вiдомого "Толкового словаря живого великорусского языка"

[95] Кольман Карл Iванович (1786–1846) – росiйський художник-акварелiст, що змальовував мiськi вуличнi сцени i селянський побут.

[96] Мусiн-Пушкiн – Брюс Василь Валентинович (1775–1836) – один iз засновникiв Товариства заохочення художникiв.

[97] Голiцин Олександр Миколайович – князь, мiнiстр епохи Олександра I i Миколи I.

[98] Рамазанов Микола Олександрович (1817–1867) i Ставассер Петро Андрiйович (1816–1850) – художники-скульптори.

[99] Куторга Степан Семенович (1805–1861) – професор зоологiї Петербурзького унiверситету.

[100] Поль Шарль де Кок (1794–1871) – французький письменник-романiст.

[101] "Векфiльдський священик" – сентиментально-моралiстичний роман англiйського письменника Олiвера Голдсмiта (1728–1774).

[102] Пiнеттi – фокусник-iлюзiонiст.

[103] Андромаха над телом Патрокла, – _ Андромаха в старогрецькiй поемi «Iлiада» – дружина троянського царевича Гектора, вбитого Ахiллом, одним з вождiв грецького вiйська, що облягло Трою. Шевченко помилково замiсть iменi Гектора поставив iм'я Патрокла – друга Ахiлла.

[104] Овидиево превращение – _ жартiвливий натяк на поета Овiдiя Назона (43 р. до н. е.-_17 р. н. е.) i його твiр «Метаморфози», де розповiдаються мiфи про чародiйнi перетворення людей.

[105] Айвазовський Iван Костянтинович (1817–1900) – росiйський художник-маринiст.

[106] Как тени у Харонова перевоза… – _ Харон – в античнiй мiфологiї перевiзник тiней померлих в загробне царство через пiдземну рiчку Стiкс.

[107] Лелевель Iоахiм (1786–1861) – польський iсторик, активний учасник польського повстання 1830–1831 pp.

[108] Вашiнгтон Iрвiнг (1783–1859) – американський письменник, автор книжки "Iсторiя життя i мандрiвок Христофора Колумба".

[109] "Афiнський вечiр" – малюнок Брюллова, зображує Елладу (Стародавню Грецiю) V ст. до н. е. та її культурний центр – Афiни. Парфенон – храм богинi Афiни Паллади в Афiнськiй фортецi; Фiдiй (поч. V ст. до н. е. – бл. 432 або. 431 р. до н. е.) – давньогрецький скульптор, який робив статуї iз золота i срiбла. З цим малюнком Шевченко зiставляє "Афiнську школу" фреску Рафаеля у Ватiканi.

[110] Перiкл i Аспазiя. – Перiкл – видатний державний дiяч стародавнiх Афiн (V ст. до н. е.). Аспазiя – його дружина, що вiдзначалася своїм розумом i красою.

[111] Ксантiппа – iм'я сварливої дружини фiлософа Сократа.

[112] «Гугеноти» – опера Джакомо Мейєрбера.

[113] Йдеться про незакiнчену картину Брюллова на iсторичну тему облога мiста Пскова польсько-литовськими вiйськами Стефана Баторiя в 1581–1582 pp.

[114] «Кларисса» – роман в листах англiйського письменника XVIII ст. Самуеля Рiчардсона (1689–1761).

[115] Грьоз Жан-Батiст (1725–1805) – французький художник.

[116] Геба – в античнiй мiфологiї богиня молодостi i краси, прислужниця старших богiв.

[117] Тучегонитель – античний бог грому й. _ блискавки (у грекiв – Зевс, у римлян – Юпiтер).

[118] "Робiнзон Крузо" – роман англiйського письменника Данiєля Дефо (1661–1731).

[119] Араго Жак (1790–1855) i Дюмон-Дюрвiль (1790–1842) – французькi мандрiвники, що залишили описи своїх кругосвiтнiх подорожей.

[120] Плутарх (бл. 46-126) – старогрецький письменник, автор бiографiй видатних грецьких i римських дiячiв.

[121] Бахус – в античнiй мiфологiї бог вина i виноробства.

[122] Остроградський Михайло Васильович (1801–1862) – росiйський математик.

[123] Верне Орас (1789–1863) – художник-баталiст; Гюден Теодор (1802–1880) – маринiст; Штейбен Шарль (1788–1856) – автор картин на iсторичнi теми.

[124] Аполлон и девять его сестриц. Аполлон – бог сонця, покровитель поетiв i взагалi дiячiв мистецтва. Сестрами _його _Шевченко називає муз, яких стародавнi греки вважали покровительками окремих мистецтв i наук.

[125] Вечный Город – _ Рим.

[126] Дюпатi Шарль (1746–1788) – французький письменник, автор "Листiв про Iталiю" (1785).

[127] Пiранезi Джованнi-Баттiста (1720–1778) – iталiйський гравер, художник та архiтектор, автор гравюр, в яких зобразив пам'ятники Стародавнього Риму.

[128] Iванов Олександр Андрiйович (1806–1858) – росiйський художник, що довго працював в Iталiї над картиною "Явлення Христа народу".

[129] Понтiйськi болота – болота навколо Рима.

[130] Колiзей – величезний цирк у стародавньому Римi (на 80 тис. глядачiв).

[131] Иосиф толкует сны… – _ традицiйний академiчний сюжет про легендарного бiблiйного Иосифа в темницi, який вдало пояснює сни двох ув'язнених разом з ним царедворцiв єгипетського фараона (царя) придворного виночерпiя i придворного хлiбодара. Картину на цю тему 1827 р. створив О. А. Iванов.

[132] «Метафiзик» – байка Iвана Iвановича Хемнiцера (1745–1784), яка висмiює любителiв пофiлософствувати з усякого приводу.

[133] Мiцкевич Адам (1798–1855) – польський поет, автор "Пана Тадеуша" та iнших творiв.

[134] "Leonard Demski, mort, anno 18…" (лат.) – _помер року 18…

[135] Лiбельт Кароль (1807–1875) – польський фiлософ-iдвалiст i теоретик мистецтва, лiберально-буржуазний дiяч.

[136] Ельдорадо – за iспанськими легендами i казками, фантастична золота країна; у переносному значеннi – земний – рай.

[137] "Северная пчела" – щоденна петербурзька газета, яку видавали реакцiйнi журналiсти i письменники Ф. В. Булгарiн та М. I. Греч.

[138] Тиранов Олексiй Васильович (1808–1859) – художник, учень Брюллова.

[139] Сатурн – тут уособлення часу (образ античної мiфологiї).

[140] Мадейра – острiв в Атлантичному океанi, клiматична станцiя для хворих на легенi i серце.

[141] Пiнеллi Вартоломео (1781–1835) – iталiйський художник i гравер.

[142] К. Брюллов помер у мiстечку Марцiано, неподалеку Рима, 23 червня 1852 р.

СОДЕРЖАНИЕ:

НАЙМИЧКА 13

МУЗЫКАНТ 79

БЛИЗНЕЦЫ 143

ХУДОЖНИК 257

Примечания 352

Шевченко Т. Г. Ш37 Повести. Для сред, и ст. школ, возраста./ [Предисл. Е. П. Кирилюка; Сост. и примеч. С. М. Шаховского]; Ил. В. В. Василенко; [Худож. оформ. В. И. Юрчишина].– К.: Веселка, 1984.– 359 е., ил.

В книге представлены повести «Наймычка», «Музыкант», «Близнецы, «Художник», в которых Шевченко-прозаик с большой теплотой вывел положительные характеры трудовых людей, отразил их благородные негуманные наеалы, стремление к просвещению. В повестях много автобиографических материалов.

У1

_щ4803010200-097 ^ М206(04)—84

Тарас Григорьевич Шевченко

ПОВЕСТИ

Для среднего и старшего школьного возраста

Предисловие члена-корреспондента АН УССР Евгения Прохоровича Кирилюка

Составление и примечания доктора филологических наук Семена Михайловича Шаховского

Иллюстрации Владимира Викторовича Василенко

Художественное оформление Владимира Ивановича Юрчишина

Редактор Г. С. МикихснкоХудожественный редактор В. Ю. ТернавскийТехнический редактор Ф. Н. Резник

Корректоры Л. В.Островская, Я. А. Букша

Информ. бланк. № 2086.

Сдано на производство 25.11.83. Подписано в печать 07.05.84. Формат 84 х108 / _з;!. Бумага типографская № 2. Гарнитура тайме. Печать высокая. Усл. печ. л. 18.9. Усл. кр. – отт. 19, 32. Уч. – изд. л. 21,55. Тираж 400 000 экз. (I з-д 1 – 150 000 экз). Заказ № 3—3155. Цена 85 к. Ордена Дружбы народов издательство «Веселка», 252050, Киев-50, Мельникова, 63. Головное предприятие республиканского производственного об ьединения «Полиграф-книга». 252057, Киев-57, Довженко, 3.