Текст книги "Рейд у вічність"
Автор книги: Роман Коваль
Жанр:
История
сообщить о нарушении
Текущая страница: 8 (всего у книги 8 страниц)
Там само. Арк. 349 – 349 зв.
Примітка
1.В. Верига та Б. Тимошенко подають Гречківський
326. Момот Пилип Олексійович
Народився 1903 р. в Таращанському повіті Київської губернії. Українець 2. Селянин. Неграмотний. Безпартійний.
В Армії УНР із 1920 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив під час бою. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 350 – 350 зв.
Примітки
В. Верига та Б. Тимошенко подають Молот
В анкеті – малорос.
327. Ярич Василь Кіндратович
Анкета не виявлена. У списку зазначений вік – 37 років. В українській армії з 1918 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
Примітка
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Крич.
328. Кожушко Ілля Опанасович
Народився 1898 р. в м. Богодухів Харківської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу в м. Богодухів. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Служив у нестройовій частині Запорозького полку. Під час Другого Зимового походу – кашовар 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив під час бою 17 листопада близько 15.00 – 16.00 між селами Великі і Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 351 – 351 зв.
Примітка
1. В анкеті – малорос.
329. Ярош Андрій Кіндратович
Народився 19 серпня 1886 р. у с. Слободка Золотоніського повіту Полтавської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Слюсар. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак окремої технічної сотні 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада близько 16.00 год. під с. Малі Миньки. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 353 – 353 зв.
330. Овдієнко Василь Андрійович
Народився 24 лютого 1890 р. в с. Хотуничі (?) Городнянського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада близько 15.00 – 16.00 год. між селами Великі і Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 355 – 355 зв.
Примітки
В анкеті і списку розстріляних – Авдєєнко.
В. Верига і Б. Тимошенко подають звання хорунжий.
331. Білевич Броніслав Францевич
Народився 1895 р. у с. Гвозді (?) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Поляк. Селянин. Освіта – "домашня". Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Служив у 29-му курені 10-ї (?) бригади Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 356 – 356 зв.
332. Головко Петро Діонісійович
Народився 22 вересня 1893 р. в Прилуцькому повіті Полтавської губернії. Українець. Селянин. Закінчив гімназію в м. Київ. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу – в обозі 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 357 – 357 зв.
333. Яцина Василь Григорович
Народився 24 березня 1898 р. у с. Горби Кременчуцького повіту Полтавської губернії. Українець. Селянин. Освіта – "сільська". Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 358 – 358 зв.
Примітка
1. Так у списку розстріляних і у книгах В. Вериги і Б. Тимошенка. В анкеті – Яценко (?).
334. Барбарина Олександр Опанасович
Народився 9 листопада 1905 р. в Подільській губернії. Українець. Міщанин. Закінчив класи комерційного училища. Торгівець. Безпартійний.
В Армії УНР із 1920 р. Під час Другого Зимового походу – писар штабу 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 359 – 359 зв.
Примітка
1. Так в реабілітаційному висновку. В анкеті – Барбарни (?). В. Верига та Б. Тимошенко подають Барбарика.
335. Кубельський Василь Феодосійович
Народився 1897 р. у Подільській губернії. Українець. Селянин. Освіта – "сільська". Безпартійний.
В українській армії з 1918 р. Служив у 3-й гарматній бригаді 3-ї Залізної дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 360 – 360 зв.
336. Шепель Семен Антонович
Народився 1898 р. в Бахмутському повіті Катеринославської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську двокласну школу. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Служив у 29-му курені 10-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 362 – 362 зв.
Примітка
1. У списку розстріляних – Шекес, у реабілітаційному висновку – Шекель. В. Верига та Б. Тимошенко подають Шекес.
337. Чечень Аврам Митрофанович
Народився 20 серпня 1897 р. у с. Сидоренкове Канівського повіту Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив церковно-приходську школу. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак 1-го куреня 1-ї бригади 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Звіздаль. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 363 – 363 зв.
Примітка
1. В. Верига та Б. Тимошенко подають Черень.
338. Олениченко Василь Дмитрович
Народився 1899 р. в Одеському повіті Херсонської губернії. Українець. Селянин. Освіта – "сільська". Безпартійний.
В Армії УНР із 1920 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 364 – 364 зв.
339. Шкапа Родіон Савелійович
Дата народження не вказана. Зазначений вік – 22 роки. Народився у с. Прирубки Чернігівської губернії. Українець. Козак. Закінчив сільську школу. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Був інтернований у табір м. Александров Куявський, де працював кашоваром. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 365 – 365 зв.
340. Шаповаленко Федір Соломонович
Дата народження не вказана. Зазначений вік – 24 роки. В українській армії з 1918 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
341. Маковецький Павло Микитович
Народився 1901 р. у м. Біла Церква Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив однокласну сільську школу. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – обозний 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 366 – 366 зв.
342. Бучак Юхим Васильович
Народився 1892 р. в Подільській губернії. Українець. Селянин. Закінчив однокласне училище. Безпартійний.
До Армії УНР був мобілізований вересня 1920 р. Під час Другого Зимового походу – писар інтендантської частини 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 367 – 367 зв.
Примітка
1. Так у списку розстріляних і реабілітаційному висновку, в анкеті – Бучек. У В. Вериги і Б. Тимошенка – Бугак.
343. Любко Іван Павлович
Народився 1898 р. у с. Гольджбіївка Ямпільського повіту Подільської губернії. Українець. Селянин. Закінчив однокласну школу. Безпартійний.
До Армії УНР був мобілізований 25 травня 1920 р. Під час Другого Зимового походу – козак (монтер) технічної сотні 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 368 – 368 зв.
344. Коваленко Онисим Іванович
Народився 1897 р. в с. Бобриця (?) Білогородської волості Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив однокласне училище. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – обозний 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 369 – 369 зв.
345. Калашників Олександр Антонович
Народився 1897 р. у м. Путивль Курської губернії. Українець. Селянин. Закінчив класи сільської школи. Безпартійний.
В українській армії з 1918 р. Службу проходив на посаді писаря 20-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – писар 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 370 – 370 зв.
346. Богацький Стефан Максимович
Народився 1898 р. в м. Катеринослав. Українець. Селянин. Закінчив класи. Слюсар. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 371 – 371 зв.
Примітка
1. В анкеті – Богадський. В. Верига та Б. Тимошенко подають Олександр Богайський.
347. Яцкевич Стефан Максимович
Народився 1897 р. у Радомишельському повіті Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 3 класи церковно-приходської школи. Токар. Член РКП (б) із 1917 р.
Служив у Червоній армії (у кавалерійському полку під командуванням Гребенка). Потрапивши в полон в 1919 р., перейшов до Армії УНР. Під час Другого Зимового походу – козак 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 372 – 372 зв.
348. Кириченко Олексій Трохимович
Народився 5 березня 1899 р. в м. Миргород Полтавської губернії. Українець. Селянин. Закінчив класи. Писар. Безпартійний.
В Армії УНР із 1920 р. Служив у 28-й бригаді 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак (писар?) 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 373 – 373 зв.
Примітка
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Кіріченко.
349. Моцак Грицько Іванович
Народився 1898 р. у Лохвицькому повіті Полтавської губернії. Українець. Селянин. Освіта – початкова. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Службу проходив у 3-й бригаді 3-ї Залізної дивізії. Інтернований у табір м. Каліша. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 374 – 374 зв.
Примітки
В. Верига та Б. Тимошенко подають Моцик.
В. Верига та Б. Тимошенко подають військове звання підхорунжий.
350. Червак Лука Мусійович
Анкета не збереглася. Вік – 24 р. Молодший унтер-офіцер. В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – молодший старшина 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
Примітка
1. У списку розстріляних Червяк.
351. Плевак Іван К.
Анкета не збереглася. Вік – 23 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
352. Обочук Борис Володимирович
Анкета не збереглася. Вік – 29 р. В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
353. Шляшун Іполит Іванович
Анкета не збереглася. Вік – 20 р. В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
Примітка
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Шлягун, що цілком може бути. У списку розстріляних можна прочитати і так, і так, в анкеті ж прізвище написано вкрай невиразно.
354. Гавелюк Прокіп Федорович
Анкета не збереглася. Вік – 24 р. В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
355. Білик Матвій Олексійович
Народився 1900 р. в Ржищевський волості Київського повіту Київської губернії. Українець. Селянин. Самоучка. Безпартійний.
В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак комендантської сотні 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 360 – 360 зв.
356. Піщанський Тарас Якович
Народився 1901 р. в Балтському повіті Подільської губернії. Росіянин. Селянин. Закінчив сільську школу. В графі "партійність" зазначено: "петлюрівської партії".
В українській армії з 1918 р. Служив у 30-му курені 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 375 – 375 зв.
Примітка
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Пешенський.
357. Охвенчук Петро Прокопович
Анкета не збереглася. Вік – 19 р. В Армії УНР із 1920 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
358. Островський Степан Остапович
Анкета не збереглася. Вік – 25 р. В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
359. Сидоренко Іван Матвійович
Анкета не збереглася. Вік – 24 р. В українській армії з 1918 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
360. Прохорів Петро Васильович
Анкета не збереглася. Вік – 26 р. В українській армії з 1918 р. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. не пронумерований.
Островський Микита Тимофійович
Народився 13 жовтня 1896 р. в с. Посухівка (Насухівка?) Уманського повіту Київської губернії. Українець. Освіта – "домашня". Молодший писар. Безпартійний.
Учасник повстання проти Гетьмана України Павла Скоропадського. В українській армії з 1918 р. Під час Другого Зимового походу – писар господарчої частини 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада в бою під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Там само. Арк. 376 – 376 зв.
Примітка
1. Без порядкового номеру: у списку розстріляних цього прізвища немає, хоча резолюція "розстріляти" є.
Олеся Коваль. Цифри і долі
Чи замислювались ми, вшановуючи героїв Базару, над тим, що тут поклали життя і представники інших народів? Згідно з даними анкет козаків і старшин, розстріляних 22 і 23 листопада 1921 р. у м. Базар Волинської губернії, українці становлять 85,88%. Серед інших національностей найширше представлені росіяни: їхня частка становить 9,41% (це не менше 32 чоловік). Є серед розстріляних поляки – 1,47%, білоруси та євреї – 1,18%, німці – 0,59% і навіть один китаєць. Згідно зі свідченнями полонених, у рейді брали участь і представники інших національностей, зокрема, татари. Двоє розстріляних (Ф. Кучеренко з Кубані і Дмитро Ковальський з Поділля) визначили свою національність як "православний", шестеро назвали себе галичанами, дехто – малоросами, а Петро Гуденко з с. Ташлик Бессарабської губернії записаний як бессарабець. Зрозуміло, що всіх їх нами було зараховано до української національності.
Стосовно віку. Підрахунки виявили, що вік розстріляних коливається від 16 до 44 років. Серед них – найстарший – Павло Власюк, який народився 9 лютого 1877 р. у Київській губернії, наймолодший – подільський козак Олександр Барбарина, 9 листопада 1905 р. нар., (тобто у поході він відзначив своє 16-річчя). Найчисельнішою групою є козаки і старшини віком від 20 до 30 років, яка сягає 79,7%. Другою за чисельністю є вікова група від 30 до 40 років, що становить 16,9% від загальної кількості страчених. Наймолодших (до 20 років) – 2,8%, старших (до 50 років) – 0,56%.
Найбільше вихідців із Подільської губернії – майже третина від загальної кількості (30,3%). Серед повітів перед ведуть Кам'янецький (8,16%) та Ямпільський (7,58%) Подільської губернії. Для порівняння, у Харківській губернії – 4,96%, Херсонській – 4,96%, Волинській – 4,66%, Катеринославській – 3,2%, у Таврійській і Бессарабській по 1,16%.
Другою за представництвом є Київська губернія – 21,1%, серед повітів якої найбільшу кількість козаків і підстаршин дала Уманщина – 4,95% від загальної кількості розстріляних у м. Базар. Стосовно інших губерній, то слід відзначити Полтавську – 10% та Чернігівську – 9,91%.
Росія була представлена Воронізькою, Орловською, Оренбурзькою, Петроградською, Псковською та Курською губерніями. Остання дала найбільше вихідців (6 чоловік). Серед козаків і старшин, які загинули в м. Базарі, є й вихідці з білоруських губерній – Мінської та Могилівської. Австро-Угорщина дала 0,87% від загальної кількості (це переважно українці-галичани), а Кубань і Ліфляндська губернія (м. Рига) – по одному чоловікові.
Абсолютну більшість героїв Базару становлять селяни – 76,6%, також було чимало міщан (16,3%). Представників козацького стану – 3,86%, робітників – 1,48%, дворян – 1,19%, із родин священиків – 0,59%.
Загальний освітній рівень не був високим, про що свідчать наступні цифри: у вищих навчальних закладах навчалось лише 2,99% допитаних, 0,99% з яких закінчили їх; середню освіту отримали 22% (з яких 7,76% -неповну); початкову освіту здобули 48,06%; малограмотних було 7,76 %, а неграмотних – 11,64%.
Згідно з анкетами, старшини і підстаршини становили не менше 12,8%.
Хочу наголосити, що результати досліджень стосуються лише даних, наведених у анкетах та списку розстріляних.
Чому можливі помилки? По-перше, не всі анкети збереглися (не знайдені анкети на таких козаків і старшин: Іван Дараган, Захар Приполок, Василь Ярич, Федір Шаповаленко, Лука Червак, Іван Плевак, Борис Обочук, Іполит Шляшун, Прокіп Гавелюк, Петро Охвенчук, Степан Островський, Іван Сидоренко, Петро Прохорів). Окрім того, в анкетах не всі графи заповнені. До того ж, немає впевненості у правдивості свідчень допитуваних, адже дехто, насамперед, старшини могли приховувати не тільки звання, але й прізвища, освіту, місце проживання.
Отакий загальний портрет козаків і старшин, які поклали своє життя за свободу нашої Батьківщини.
Олеся КОВАЛЬ
Чи не так?
21 листопада 2001 р. виповнився сумний ювілей – 80 років із дня масового розстрілу під містечком Базаром Волинської військовополонених – козаків і старшин Армії УНР.
Чи знає нинішнє покоління українського народу про цю трагедію? Абсолютна більшість, напевно, не чула, не знає, та, здається, і не дуже хоче знати.
Незміряна українська трагедія полягає не лише у величезних жертвах, які поклав наш народ на олтар свободи, а в тому, що нинішнє бездуховне покоління в масі своїй не співчуває цим жертвам.
Хоч голови поклали їхні рідні по крові.
Та не рідні за духом.
Не болять завдані нещадним ворогом рани.
Не закипає кров і не стискаються кулаки за катованих, посічених та порубаних дідів наших і прадідів.
Славетний козацький дух лицарів-ідеалістів, які за покликом серця йшли в пекло боротьби за недосяжний, як тепер переконуємося, рай свободи, здається, остаточно вивітрився.
"Що робити?!" – запитуємо у розпачі самі себе.
І спокійно відповідаємо: "Довбати сю скалу…"
Довбати щоденно, щогодинно – насамперед за тих, хто тіло біле поклав на полях історичних поразок, і не може підвестися.
Історичні невдачі не опустять нам рук, не згасять очей, які продовжують палати любов'ю. Тобто ненавистю і презирством.
Так, у нашій любові до Батьківщини найсильніші складові – ненависть і презирство. Ненависть – до тих, хто панує над нами. І презирство до тих, хто схилив голову, підставив шию, хто своєю слабістю і недолугістю провокує ворога до агресії.
А ще в наших очах світиться ясним вогнем гордість за великих попередників, згадка про яких і досі бентежить. Від нас залежить відповідь, чи згинули навіки святі воїни українські, чи, посміхаючись, тільки відійшли в бік, на якихось 50 – 100 років (чи кроків?). І готові повернутися до нашої свідомості – якщо тільки відчують нашу потребу в них.
Пришестя святих і страшних можливе. Треба лише не припиняти праці. І це пришестя стане нам нагородою за працю. Та Апокаліпсисом для тих, хто не хоче нас на нашій землі.
А книгу цю видали, щоб повернути до нашої – і ворогів! – свідомості постаті нескорених, непімщена кров яких волає про розплату.
Роман КОВАЛЬ
