Текст книги "Рейд у вічність"

Автор книги: Роман Коваль

сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 8 страниц)

Документи

1. Дугельський, (Дугельний) Григорій Макарович

Народився 21 листопада 1891 р. у м. Полтава. Українець. Стан – міщанин. Закінчив двокласну школу та військовий навчальний заклад. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Служив у 2-й Волинській стрілецькій дивізії (далі скорочено: 2-а Волинська дивізія). Інтернований у таборі м. Каліш (Польща). Під час Другого Зимового походу – командир комендантської сотні штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії 1-ї Волинської групи Української повстанської армії під проводом Юрка Тютюнника (далі скорочено: 4-а Київська дивізія). Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада 1921 р. коло с. Звіздаль Овруцького повіту Волинської губернії 3. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар Овруцького повіту Волинської губернії 4. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Державний архів СБУ, арх. 74629 фп., т. 1, арк. – 1 зв.

Примітки

В анкеті (повна назва: "Анкета для перебежчиков или плененных закордонных государств") і списку розстріляних – Сузима. На анкеті червоним олівцем виразно, великими літерами дописано "штабс-капітан Дугельський", а потім ще синім хімічним олівцем у графі ПІБ написано: "Дугельський". У списку розстріляних зазначено, що Григорій Сузима – "штаб. капітан". У книгах Василя Вериги "Листопадовий рейд" (К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 1995. С. 173) та "Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар" (К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. С. 198) це прізвище подається як сотник Сулима. Звертаю увагу і на те, що згаданий учасник Другого Зимового походу, незважаючи на задеклароване ім'я Григорій, підписався наприкінці анкети "А. Сузима" (а не "Г. Сузима"), що дає підстави трактувати це прізвище та й ім'я, як вигадані. Напевно, за псевдонімом "Сузима" намагався сховатися підполковник Дугельський, учасник Другого Зимового походу, командир комендантської сотні, про якого згадує Василь Верига (там само. С. 78). Іван Ремболович у своєму спогаді "Рейд 1921 року" ("Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар" К.: Фундація ім. О. Ольжича. 1995. С. 90, 101) подає це прізвище як Дугельний.

Тут і далі можливі помилки, викликані небажанням деяких козаків і старшин Другого Зимового походу говорити правду або всю правду, тобто прізвища, імена, військові звання, місця проживання тощо можуть бути вигаданими чи видозміненими.

Під час допиту стверджував, що "військова частина небоєздатна... кожний хотів потрапити додому".

На цій анкеті хімічним олівцем накладена резолюція "Расстрелять. м. Базар. 23. XI. 1921 г. Гарькавый, Котовский, М. Фриновский, Лившиц…" (і ще один нерозбірливий підпис, очевидно Іванова). Подібна резолюція – й на інших анкетах (у більшості дата розстрілу – 22. XII. 1921 р.

2. Мироненко Кузьма Давидович

Народився 21 вересня 1891 р. у с. Піски Лохвицького повіту Полтавської губернії. Українець. Стан – селянин. Закінчив церковно-приходську школу. Унтер-офіцер царської армії. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. В листопаді 1919 р. був мобілізований до Добровольчої армії генерала Антона Денікіна. Інтернований у таборі м. Каліш (Польща). Прикріплений до 3-ї Залізної стрілецької дивізії (далі скорочено: 3-я Залізна дивізія). Під час Другого Зимового походу – при штабі 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада коло с. Звіздаль 1. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. – 2 зв.

Примітка

Майже на всі питання відповідав "не знаю". Стверджував, що "військова частина небоєздатна".

3. Петренко Іван Діонісійович

Народився 3 серпня 1897 р. у с. Серби Могилівського повіту Подільської губернії. Українець. Селянин. Безпартійний 1.

В Армії УНР від початку 1919 р. до травня 1919 р., коли дезертирував до Червоної армії. Потрапивши у полон, був прикріплений до 19-го полку 7-ї бригади 3-ї Залізної дивізії. Інтернований у таборі міст Каліш та Пикуличі (Польща). Під час Другого Зимового походу – хорунжий 4-ї Київської дивізії 2. Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада 1921 р. коло с. Звіздаль 3. Розстріляний 23 листопада у м. Базарі. Реабілітований 12 березня 1998 р. 4

Там само. Арк. 3 – 3 зв.

Примітки

1. В графі "партійність" записано, що співчуває більшовикам. Не виключено, що це була звичайна хитрість.

2. Безуспішно намагався приховати, що є старшиною.

3. На допиті стверджував, що 4-а Київська дивізія небоєздатна.

4. Проходив, як і інші полонені, у кримінальній справі №5228. У висновку про реабілітацію, як і стосовно інших розстріляних, зазначено, що "у справі немає доказів вчинення ним контрреволюційних чи інших злочинів".

4. Тронько Оксентій Іванович

Народився 3 лютого 1890 р. у с. Соколюк (Немно ?) Чеботарівської (?) волості Ольвіопольського (?) повіту Подільської губернії. Українець. Селянин. Закінчив двокласне училище та фельдшерську школу. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у таборі м. Вадовиці (Польща). Під час Другого Зимового походу – фельдшер 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, 17 листопада потрапив у полон коло с. Звіздаль. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базарі. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 4 – 4 зв.

5. Мількер Леопольд Адольфович

Народився 1901 року у Галичині (Австро-Угорщина). Єврей. Син вчителя. Закінчив 8 класів гімназії у м. Відень (Австро-Угорщина). Професія – фармацевт. Безпартійний.

В 1920 р. інтернований у табір м. Александров Куявський (Польща). Під час Другого Зимового походу – завідуючий аптекою лазарету 4-ї Київської дивізії 2. Потрапив у полон 17 листопада 3. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 5 – 5 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають прізвище Мінькер.

2. Лазарет мав одного лікаря, 4 фельдшерів та одного фармацевта – Мількера. У більшості анкет козаки і старшини оцінюють організацію санітарної справи у 4-й Київській дивізії як добру або задовільну.

3. Під час допиту зазначив, що не знає стану частини у бойовому відношенні; стосовно ж оцінки стану козаків і старшин дослівно записано так: "рядовых – самое скверное, командиров – тоже скверное".

6.Шафранівський Андрій Феодистович

Народився 23 жовтня 1898 р. в Могилівській губернії. Білорус. Син священика. Закінчив 8 класів гімназії. Фельдшер. Безпартійний.

До Армії УНР був мобілізований 1920 р. в м. Лянцкорунь, де працював у земській лікарні. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу – фельдшер лазарету 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 17 листопада. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 6 – 6 зв.

Примітки

В анкеті – "Шафрановський", у списку розстріляних – "Пофрановский". В. Верига і Б. Тимошенко подають Підранівський.

Очевидно, Феоктистович.

7. Швидак Максим Якович

Народився 24 листопада 1897 р. в Остерському повіті Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Молодший унтер-офіцер. Безпартійний.

В армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – молодший старшина 4-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Малі Миньки Овруцького повіту Волинської губернії 1. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 7 – 7 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Швида.

2. Під час допиту на питання відповідав в основному "не знаю", "не можу сказати".

8. Якубовський Павло Володимирович

Народився 11 червня 1895 р. у м. Біла Церква Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 4 класи міського училища та школу фельдшерів. Молодший унтер-офіцер. Безпартійний.

В Армії УНР (4-а бригада 2-ї Волинської дивізії) з 1920 р. Під час Другого Зимового походу – фельдшер лазарету 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Звіздаль. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 8 – 8 зв.

9. Решетників Микола Георгійович

Народився 1890 р. у м. Полтава. Українець. Міщанин. Закінчив реальне училище. Музикант (духові інструменти). Молодший унтер-офіцер царської армії. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Інтернований у таборі м. Ланцут (Польща). Під час Другого Зимового походу – писар (?) 1-ї сотні 1-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 9 – 9 зв.

Примітки

1. В анкеті та списку розстріляних – "Решетников".

2. Під час допиту, намагаючись приховати звання, назвав себе рядовим. У списку розстріляних зазначено, що М. Решетників – воєнний чиновник.

10. Онуфрійчук Герасим Семенович

Народився 1888 р. у с. Вікторівка Бердичівського (?) повіту Київської (?) губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську та воєнно-фельдшерську школи. Молодший унтер-офіцер. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Під час Другого Зимового походу – фельдшер лазарету 4-ї Київської дивізії. 17 листопада під с. Звіздаль, будучи пораненим, потрапив у полон. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар 2. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 10 – 10 зв.

Примітки

1. Це прізвище подається і у анкеті, і у списках розстріляних як Онофрейчук. В. Верига і Б. Тимошенко подають Онофрійчук.

2. На анкеті відсутній "розстрільний" підпис Іллі Гарькавого, підписи інших членів "п'ятірки" є.

11. Шведюк Яків Васильович

Народився 1898 р. у м. Чернігів. Українець. Міщанин. Закінчив вище початкове училище. Воєнна освіта: молодший писар. Безпартійний.

В 1919 р. – канцелярист Міністерства внутрішніх справ УНР. Під час Другого Зимового походу – каптернамус 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада під с. Миньки 3. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 11 – 11 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Швидюк.

2. Так в анкеті. Ця розбіжність зустрічатиметься і далі.

12. Єгер Ернест Артурович

Народився 1890 р. у м. Прага (Австро-Угорщина). Німець 3. Закінчив політехнічний інститут і старшинську школу у м. Відень. Поручик. Безпартійний.

В Армії УНР із 1920 р. До переходу кордону служив завідувачем зброї штабової сотні. Під час Другого Зимового походу – завідувач зброї 4-ї Київської дивізії 4. Потрапив у полон 16 листопада між 15.00. і 16.00 год. під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 12 – 12 зв.

Примітки

Можливо, прізвище потребує уточнення: в анкеті – ніби "Єгор", у списку розстріляних взагалі вкрай невиразно. У книгах Василя Вериги і Бориса Тимошенка (упорядник збірки "Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар") – Єгер.

У списку розстріляних його ім'я, очевидно, помилково, подається як Ернет.

Стосовно національності, то дослівно в анкеті записано так: "Чехословак (немец)".

В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання сотник.

13. Погиба Федір Данилович

Народився 1898 р. у м. Літки Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 4 класи гімназії та 5-у Київську школу прапорщиків. Спеціальність – лісова промисловість. Поручик. Безпартійний.

В українській армії з 1918 р. Під час Другого Зимового походу – ройовий 3-ї сотні 4-го куреня 4-ї Київської дивізії 1. Потрапив у полон 16 листопада 1921 р. коло с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 13 – 13 зв.

Примітка

В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий.

14. Лотовський Володимир Павлович

Народився 1894 р. у Олександрійському повіті Херсонської губернії. Українець. Селянин. Студент юридичного факультету Петроградського університету. Прапорщик. Безпартійний.

Діловод Міністерства внутрішніх справ УНР. В Армії УНР із 1920 р. Під час Другого Зимового походу – сотник (адміністратор, завідувач канцелярії Головного штабу) 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 16 листопада 1921 р. під с. Миньки 2. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 14 – 15 зв.

Примітки

В. Верига і Б. Тимошенко подають Лотоцький.

Під час допиту зазначив, що "єдина опора Петлюри – це Пілсудський". Допит проводив якийсь Шульц. Анкета підписана: "Допросил Шульц".

15. Грох Митрофан Васильович

Народився 1888 р. у м. Народичі Овруцького повіту Волинської губернії. Українець. Селянин. Закінчив класи сільської школи та Одеську школу прапорщиків. Безпартійний.

В Армії УНР із 1919 р. Служив каптернамусом 6-ї Січової стрілецької дивізії (далі скорочено: 6-а Січова дивізія). Під час Другого Зимового походу – каптернамус штабу 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії 1. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада 1921 р. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 16 – 16 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання сотник.

2. Майже на всі питання відповідав "не знаю".

16. Ясько Анастас Стефанович

Народився 1896 р. у м. Київ. Українець. Селянин. Слюсар. Закінчив Київську школу прапорщиків. Безпартійний.

В українській армії з 1918 р. Був інтернований у таборах Ланцут, Александров Куявський і Стшалково (Польща). Під час Другого Зимового походу – в. о. командира 3-ї сотні 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії 1. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада 1921 р. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р. 2

Там само. Арк. 17 – 17 зв.

Примітки

В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий. В сотні було 10 чоловік, з яких тільки троє мали рушниці.

Як і в інших справах про реабілітацію розстріляних у м. Базар, за однією схемою зазначено, в даному разі, так: "Слідство по справі не проводилося. Ясько не допитувався. В справі немає доказів вчинення ним контрреволюційних та інших злочинів".

17. Янишевський Федір Михайлович

Народився 1889 р. в с. Янівка Ковельського повіту Волинської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 6 класів гімназії та Житомирську школу прапорщиків. Поручник царської армії. Писар. Безпартійний 2.

У стані УНР із 1918 р. Служив у 16-й бригаді 6-ї Січової дивізії. Під час Другого Зимового походу – ад'ютант командира 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії полковника Романа Сушка 3. Взятий у полон 16 листопада під с. Миньки 4. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 18 – 19 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Янишівський.

2. Співчував лівим українським партіям.

3. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання сотник.

4. Під час допиту давав ворогам занадто детальні інформації. Зі слів Ф. Янишевського, в 2-й бригаді на 325 чол. було 150 рушниць та 5 кулеметів.

18. Бережний Сидір Петрович

Народився 1889 р. в м. Бахмач Конотопського повіту Чернігівської губернії. Українець. Стан – козак. Закінчив 4 класи у м. Конотоп та Орієнбаумську школу прапорщиків. Поручик. Безпартійний.

Відбував службу в 3-й Залізній дивізії. Був інтернований у табір м. Александров Куявський. Працював учителем фізкультури у м. Варшава. На початку Другого Зимового походу був старшиною без посади, після бою за м. Коростень став командиром сотні, після наступного бою – командиром куреня в 4-й Київській дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар 1. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 20 – 23 зв.

Примітка

1. На допиті дав занадто детальну інформацію про структуру Української повстанської армії генерала-хорунжого Юрка Тютюнника.

19. Венгрженівський Володимир Фролович

Народився 1895 р. в м. Кам'янець Подільської губернії. Українець. Міщанин. Студент Київського політехнічного інституту. Закінчив "студентську школу прапорщиків". Військова спеціальність сапер. Безпартійний.

Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу – молодший інженер інженерної сотні 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 16 листопада неподалік м. Базар. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 24 – 24 зв.

Примітки

В. Верига і Б. Тимошенко подають Венгженівський.

Зберігся документ, який характеризує особу В. Венгрженівського. Подаємо цей документ без скорочень.

"У.Н.Р.

Міністерство

Внутрішніх Справ

Департамент

Політичної Інформації

20 серпня 1921 р.

Департамент Політичної інформації М.В.С. У.Н.Р. цим свідчить, що пред'явник цього, громадянин У.Н.Р. Венгрженівський Володимир з боку політичного і морального є людиною певною.

Посвідка ця служить легітимацією для подання Владам Вищіх Шкіл за кордоном.

Директор Департаменту

Іванович (підпис)

Начальник відділу П. Роменський (підпис)"

Там само. Арк. 27 зв.

20. Сокрут Наум Аврамович

Народився грудня 1891 р. в слободі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Українець. Селянин. Закінчив Сумське сільськогосподарське училище (в 1912 р.) та 2-у Іркутську школу прапорщиків. Спеціальність – агроном. Штабс-капітан царської армії (командир інженерної роти) 4-ї Сибірської стрілецької дивізії. Партійність – "петлюрівець" (так в анкеті).

В Армії УНР із січня до листопада 1919 р. (був січовим стрільцем), коли потрапив у полон до денікінців, з якими пізніше був інтернований до табору м. Александров Куявський. У 1920 р. воював у складі Київської дивізії, з якою відступив у Польщу, де знову був інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу – ройовий технічної сотні 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада 1. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 28 – 30 зв.

Примітка

1. Дав занадто багато інформації про структуру Української повстанської армії генерала-хорунжого Юрка Тютюнника.

21. Збаращенко Олександр Петрович

Народився 1894 р. в м. Сквира Київської губернії. Українець. Міщанин. Закінчив двокласну міську школу та 3-ю Київську школу прапорщиків. Писар. Безпартійний.

Службу проходив у 31-му курені 4-ї Київської дивізії. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу – молодший старшина 4-ї Київської дивізії 2. Квартир'єр штабу дивізії. У полон потрапив 16 листопада неподалік м. Базар. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 31 – 31 зв.

Примітка

В анкеті – Зборащенко.

В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий.

22. Соломонівський Василь Володимирович

Народився 1897 р. в с. Яцки Канівського повіту Київської губернії. Українець. Стан – духовний. Закінчив гімназію. Студент Київського університету ім. Святого Володимира. "Вольноопределяющийся". Безпартійний.

З 1918 р. – молодший старшина батареї української армії. Під час Другого Зимового походу – при комендатурі штабу УПА 1. В полон потрапив під с. Миньки 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 32 – 32 зв.

Примітки

В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання сотник.

Свідчив, що стан частини у бойовому відношенні був "нижче всякої критики". Говорив і про "падіння духу" в частинах 4-ї Київської дивізії.

23. Черниш Володимир Кононович

Народився 1897 р. в м. Полтава. Українець 2. Козак. Закінчив 6 класів гімназії та 2-у Київську школу прапорщиків. Безпартійний.

Був інтернований у таборі м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу – в резерві при гарматній батареї 4-ї Київської дивізії 3. У полон потрапив 16 листопада 4. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 33 – 33 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Чорниш.

2. В анкеті – "малорус".

3. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий.

4. На допиті зазначив: "Тютюнник сказав, що ми йдемо на Україну наводити порядок і що там вже ніякої влади немає".

24. Бойко Андрій Олександрович

Народився 21 листопада 1899 р. в м. Біла Церква Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 4 класи міського училища. Залізничний службовець. Безпартійний.

Під час Другого Зимового походу – писар-реєстратор при інтендантстві армії. В полон потрапив 17 листопада. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

Там само. Арк. 34 – 34 зв.

25. Синиця Стефан

Народився 1887 р. в с. Узин Васильківського повіту Київської губернії. Українець. Селянин. Закінчив двокласне училище та Київську школу прапорщиків. Учитель школи грамоти. Безпартійний.

В стані УНР із 1918 року. До Листопадового рейду: помічник обозного 21-го куреня 3-ї Залізної дивізії. Під час Другого Зимового походу – помічник начальника господарчої частини 5-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії 2. У полон потрапив 16 листопада під с. Миньки 3. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 35 – 35 зв.

Примітки

1. По-батькові нема, бо незаконнонароджений.

2. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий.

3. Як правило, на питання відповідав "не знаю".

26. Скорняков Сергій Іванович

Народився 1883 р. в м. Оренбург (Росія). Росіянин 2. Стан – оренбурзький козак, дворянин. Закінчив кадетський корпус і Миколаївське військове училище. Військова спеціальність – сапер. Капітан царської армії. Безпартійний.

З червня 1920 р. до арешту – сотник технічної (саперної) сотні 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 16 листопада 3. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 36 – 37 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Скорняків.

2. В анкеті – "великорос".

3. На допиті, як і багато інших старшин та козаків, визнав, що "стан частини у бойовому відношенні – слабкий". Цікаве і таке визнання про бойовий дух 4-ї Київської дивізії (цитую дослівно і питання, і відповідь): "Подробная характеристика части – вначале сильное, но потом ослабело". Відзначив, що у складі дивізії були "українці, китайці, татари, росіяни".

27. Василів Олександр Миронович

Народився 1897 р. в м. Кам'янець Подільської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 6 класів реального училища. "Вольноопределяющийся". Прапорщик царської армії. Кооператор. Безпартійний.

Із 1919 р. молодший старшина Армії УНР. Під час Другого Зимового походу – в гарматній команді та при штабі 4-ї Київської дивізії 2. У полон потрапив 16 листопада під с. Миньки 3. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 38 – 38 зв.

Примітки

1. В анкеті та списку розстріляних – Васильєв.

2. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання сотник.

3. Зі слів О. Василіва, в артилерійській команді було 38 шабель, 16 рушниць, а от гармати – жодної.

28. Козій Іван Павлович

Народився 1889 р. в с. Дорогове Станіславського повіту (Австро-Угорщина, Галичина). Українець. Селянин. Закінчив 6 класів гімназії. Залізничник. До 1918 р. писар австро-угорської армії. Закінчив санітарну школу. В 1918 р. вступив до соціал-демократичної партії (Галичини).

Від травня 1918 р. воював у складі УГА проти поляків. Із вересня 1919 р. – в Київській дивізії Армії УНР. Під час Другого Зимового походу – діловод продовольчого відділу інтендантства 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 16 листопада під м. Базар 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 39 – 39 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Козин.

2. Під час допиту стверджував, що інтендантство 4-ї Київської дивізії купувало худобу і платило селянам по 3000 крб. за пуд. Зокрема, він сказав: "Незаконного и безвозмездного отобрания от крестьян на Украине продуктов я не замечал и не знаю, было ли это…" Іван Козій розповів, що поляки напередодні Листопадового рейду дали продуктів на 10 днів, а саме: 250 гр. чи 187 гр. консервованого м'яса – однаково для старшин і козаків, хліба – 600 гр. козакам, 400 гр. – старшинам, жирів – 20 гр. козакам, 60 гр. старшинам, картоплі – по 350 гр. на кожного, крупів – по 150 гр. кожному. Кава – старшинам 14 гр., козакам – 42 гр. (разом із цукром) або чаю по 7 гр. на кожного. Старшини отримували 85 гр. цукру та 50 гр. мармеладу. Власне, це був щоденний пайок польського солдата.

29. Стрижельницький Олександр Олістратович

Народився 1890 р. в м. Кам'янець Подільської губернії. Українець. Селянин. Закінчив двокласне міське училище та Житомирську школу прапорщиків (у 1916 р.). Писар. Безпартійний.

В українській армії з 1918 р. Під час Другого Зимового походу – начальник нестройової частини при штабі 4-ї Київської дивізії 1. У полон потрапив 16 листопада під с. Миньки 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 40 – 40 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий.

2. Під час допиту, як і багато інших старшин і козаків, визнавав, що "состояние части в боевом отношении – неудовлетворительное".

30. Кузьменко Митрофан Юхимович

Народився 1889 р. в м. Веркіївка Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив учительську семінарію та 3-ю Київську школу прапорщиків. Вчитель. Поручик царської армії. Безпартійний 1.

З 1918 р. – в головному інтендантстві української армії. Під час Другого Зимового походу – в резерві чиновників штабу армії 2. В полон потрапив 16 листопада під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар 3. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 41 – 41 зв.

Примітки

Співчував боротьбистам.

В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання підполковник.

У відповідь на пропозицію більшовицького комісара покаятися і вступити до лав червоних для боротьби з українськими "бандами" звернувся до селян, які спостерігали за розстрілом: "Народе Український! Слухай голосу вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе…" – і ворожа куля звалила його в могилу. В. Верига.

31. Шуру-Бура Іван Лукич

Народився 1891 р. в м. Борзна Чернігівської губернії. Українець. Козак 2. Закінчив чотирикласне міське училище в м. Борзна та навчальну команду "вольноопределяющихся". Прапорщик царської армії. Артилерист. Безпартійний.

В Армії УНР із січня 1919 р. Хорунжий 3. Під час Другого Зимового походу – в резерві гарматної сотні при штабі УПА. У полон потрапив 16 листопада біля м. Базар 3. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р. 4

Там само. Арк. 42 – 42 зв.

Примітки

Це прізвище вживається по-різному. В нашому випадку, в анкеті і списку розстріляних – "Шуру-Бура". Власне, саме так він і підписувався. В. Верига і Б. Тимошенко подають Шарабура.

Два брати мали 8 – 10 десятин землі.

В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання полковник.

На допиті визнавав, що "состояние (части) в боевом отношении – не важно", а "состояние части в отношени продовольственном, обмундировании, снабжении и снаряжении, если есть недочеты, то какие и чем вызванны – плохое".

"На Шуру-Бура Івана, – читаємо у рішенні про реабілітацію, – поширюється дія ст. Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17. 04. 1991. Оскільки відсутня сукупність доказів, підтверджуючих обґрунтованність притягнення його до відповідальності". Подібні висновки – і в інших реабілітаційних висновках.

32. Кибальник Сила Пантелеймонович

Народився 1889 р. в Чернечій (?) слободі Роменського повіту Полтавської губернії. Росіянин. Селянин 2. Закінчив класи початкового училища і бухгалтерські курси в Москві.

Служив санітаром у Червоній армії. Під час Другого Зимового походу – писар кінної сотні штабу 4-ї Київської дивізії 3. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 43 – 43 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Кибельник.

2. В анкеті – "казенный крестьянин".

3. В сотні, якою командував Маркевич, за визнанням С. Кибальника, було 9 – 15 козаків без гвинтівок, зате з шаблями.

33. Шевченко Григір Васильович

Народився 1895 р. в с. Андріяшівка Лохвицького повіту Полтавської губернії. Українець. Козак. Закінчив 6 класів гімназії в м. Тифліс та 2-у Тифліську школу прапорщиків. Підпоручик царської армії. Безпартійний.

В українській армії з грудня 1918 р. Як січовий стрілець у 1919 р. інтернований в один із польських таборів. Під час наступу 1920 р. – старшина для доручень при інтендатурі Київської дивізії 1. Вдруге інтернований у табір м. Вадовиці. Числився писарем господарчої частини інтендатури Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – через хворобу – перебував у резерві штабу 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. У полон потрапив 16 листопада під м. Базар 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 46 – 46 зв.

Примітки

1. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий. Водночас вони вживають ім'я – Василь Шевченко.

2. Г. Шевченко на допиті стверджував, що напередодні походу Ю. Тютюнник видав кожному по 10 000 крб., щоб на ці гроші козаки і старшини купували собі продукти.

34. Козаченко Микола Євдокимович

Народився 21 червня 1885 р. в с. Клинівка Бахмутського (?) повіту Катеринославської губернії. Українець. Закінчив класи училища. Слюсар. Працював на лісопильному заводі у м. Шепетівці. Безпартійний.

В листопаді 1920 р. разом з українсько-польським військом відійшов до Польщі. Був інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час Другого Зимового походу – слюсар господарчої частини при штабі Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 47 – 47 зв.

35. Крижанівський Павло Павлович

Народився 4 листопада 1887 р. в с. Старо-Шароланівка (?) Подільської губернії. Українець 1. Закінчив двокласне училище. Писар. Безпартійний.

Під час Другого Зимового походу – у резерві писарів при штабі 4-ї Київської дивізії. У полон потрапив 17 листопада під м. Миньки 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.

Там само. Арк. 44 – 44 зв.

Примітки

Стан визначений як "гражданин".

2. На допиті стверджував, що начальник постачання Хоха застрелився під час бою.

36. Новоленик Євген Ларіонович

Народився 1898 р. в м. Бар Подільської губернії. Українець. Міщанин (ремісник). Закінчив сільськогосподарське училище і Житомирську школу прапорщиків. Садівник. Безпартійний.

Якийсь час був помічником начальника міліції в м. Бар. В Армії УНР із 1920 р. Під час Другого Зимового походу – сотник на становищі козака в 2-й бригаді 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 16 листопада під с. Миньки 2. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р. 3