Текст книги "Ягнятко (СИ)"

Автор книги: Рицар Демко

сообщить о нарушении

Текущая страница: 3 (всего у книги 3 страниц)

– До чого тут це?

– Наш╕ спецзагони утворюються за схожим принципом. Т╕льки з т╕╓ю р╕зницею, що в╕дб╕р проходить у старшому в╕ц╕ з метою економ╕╖ кошт╕в. Завдяки пс╕-технолог╕ям, як╕ вони використовують в цьому псевдо-шоу, в╕дбува╓ться виб╕ркове стирання пам'ят╕ кожного майбутнього спецагента в╕д моменту першого спогаду до моменту вербування. Залишають лише основн╕ навички ╕ знання. Дек╕лька рок╕в курс╕в ╕ ти осв╕чений, холоднокровний вбивця.

– Але ти розказував, що був таким, як я. Що пройшов з самих низ╕в до сво╓╖ посади.

– Ха, мен╕ потр╕бно було створити ╕люз╕ю свого образу. У певн╕й м╕р╕ наблизитись до твого р╕вня. Ти був мо╖м запасним вар╕анто. Якщо б не вдалось п╕д╕рвати програму мен╕, ти б зробив це сам. Тепер дозволь продовжити.

– Зна╓ш, що в╕дбува╓ться з родичами кожного агента? – я мовчав, через хвилю в╕н продовжив, – поголовна ел╕м╕нац╕я.

– Все б н╕чого, ми, спецагенти, не особливо емоц╕йн╕ люди. Що мен╕ до тих "мами" чи "тата", яких я н╕коли не знав.

– Але п╕сля мого призначення на урядову роботу в цьому телешоу, мо╖ погляди зм╕нились. Вони не врахували одного, що пс╕-машини впливають на нас не менше, н╕ж на ц╕льовий орган╕зм.

– Ти теж бачиш смерть?

– Н╕, я згадав все сво╓ життя.

– ╤ тепер це твоя помста? Вбивати вс╕х, хто залишився в проект╕?

– Не зовс╕м так. Я не можу залишити все, як було. Мен╕ потр╕бно задовольнити власн╕ амб╕ц╕╖. Нас "програмували" в дус╕ жертовност╕ на благо держави. Держави, яку уособлювало к╕лькасот наближених до президента ос╕б. Тобто для нас справджувалось акс╕ома, що добре для них, добре для нас. Якщо я знищу цей гранд╕озний проект по досягненн╕ доступу до глобального несв╕домого людства, з'явиться величезна тр╕щина в наш╕й ╕деальн╕й систем╕.

– Тоб╕ не потр╕бно це робити самому. ╢ ж Опозиц╕йний Альянс.

– Я не потребую допомоги жалюг╕дного зборища дилетант╕в. Мен╕ потр╕бен хаос у цьому св╕т╕. Людство не заслужило жодних режим╕в н╕ л╕берального, н╕ тотал╕тарного. Св╕т без закону, без системи ╕ правил, ось м╕й ╕деал.

– Ти останн╕й, кого мен╕ залишилось прик╕нчити. Одне ц╕каво, ти вже бачив свою смерть?

– Гадаю, це мен╕ не п╕д силу.

– Сп╕вчуваю, – в╕н п╕дняв свою руку вище, ц╕лячись в голову.

Я заплющив оч╕. Але я продовжував споглядати вже на р╕вн╕ п╕дсв╕домого: я бачив в тьмяному осв╕тленн╕ л╕хтаря, який ось-ось розрядиться, його особу з п╕днятим п╕столетом. Проте ми були не сам╕, був ще хтось. Те саме в╕дчуття, що й у вид╕нн╕, наче хтось навис над тобою, над тво╖м розумом. Мить, палець ковзнув на курок, в цей момент з-за мо╓╖ спини вил╕та╓ крук ╕ могутн╕м ударом дзюбу роздира╓ сонну артер╕ю спецагента...

До тями я прийшов в╕д чогось вологого ╕ теплого на мо╓му обличч╕. З мого носа скапувала кров, я в╕дчував гострий металевий запах з кожною краплиною, яка падала на землю.

Похитуючись ╕ розбризкуючи в р╕зн╕ боки кров, з здоровим мисливським ножем у ши╖ стояв спецагент. Його зброя тепер лежала в нього п╕д ногами. Раптовий поштовх у його спину ╕ перед╕ мною з'явилась повстанка, так само, як у мене, з закривавленим обличчям та одягом.

Ми п╕дб╕гли один до одного й об╕йнялись.

– Нарешт╕, все це жах╕ття зак╕нчилось, – з сльозами в очах сказала вона.

Так, ╕ мо╖й ╕стор╕╖ к╕нець. П╕сля ми д╕стались до об╕цяного п╕дкр╕плення б╕ля переправи. Я долучився до Опозиц╕йного Альянсу ╕ залишився при штаб╕, як корисний елемент майбутнього сусп╕льства. У велик╕й м╕р╕ це був претенз╕йний х╕д головнокомандувача, з метою залучення мо╖х зд╕бностей для саботаж╕в проти уряду. Проте мо╖ вид╕ння без п╕дсилення за допомогою генератора мали невелику користь ╕ мен╕ р╕дко вдавалось використовувати ╖х на благо нашо╖ справи.

Багато рок╕в пройшло з моменту под╕й програми "Ягнятко", але одне залишилось для мене загадкою, зв╕дки у мо╖х вид╕ннях взявся цей загадковий передв╕сник нещасть, слуга Касандри, пан Крук.