Текст книги "Мина Мазайло"

Автор книги: Николай Кулиш

сообщить о нарушении

Текущая страница: 4 (всего у книги 4 страниц)

Баронова – Козино очулася:

Ви ще й смієтесь! Ви ще й глузуєте!

Дядько Тарас

Де ж пак! Читаєш фельєтона – зовсім не смішно й не дотепно, ну, а вже як

дочитаєшся до підпису, не можна вдержатись. Ха-ха-ха! Іона, ще й

Вочревісущий.

Баронова – Козино встала.

Будь ласка, але од цього прізвища я вже не впаду. Це прізвище, навпаки, очуло мене і на ноги підвело…

15

Підійшла до другої кімнати, та в цей момент…

Широко, навстіж розчинилися двері – од старих Мазайлів і од Мокія. Разом увійшли: Мазайло в чорному сюртуці, тьотя Мотя з газетним аркушем, заведеним у рямці під скло, Мазайлиха, Рина з букетом з одного, самотній Мокій – з другого боку. Заграла музика, і почався балет. Баронова – Козино поздоровила Мазайла, тьотю Мотю, Рину, Мазайлиху, тоді до Мазайла:

А не забули ще… Пахнєт сеном над…

Мазайло

Пахнєт сеном над лу-ка-мі…

Баронова-Козино

Браво! Браво! Браво! Прекрасно!

М а з а й л о

Гех! Пєсньой душу вєсєля…

Баронова – Козино, Мазайло, тьотя, Рина, Мазайлиха разом:

Баби с к-рап-лямі рядамі

Ходят, сєно шевєля.

Дядько Тарас демонстративно:

Вийшли в поле косарі,

Косить ранком на зорі,

Гей нуте, косарі,

Бо не рано почали.

Мокій самітно:

Під горою над криницею

Горювали брат з сестрицею…

Тьотя Мотя прибила на стіну газету в рямцях.

Тоді: Хай живе Мина Маркович Мазєнін! Ура-а!

Дядько Тарас

Хай живе Мазайловський! (Нишком). Гетьман Виговсь-кий!

Мокій

Мазайло-Квач!

Тьотя, Мазайло, Мазайлиха,

Баронова – Козино, Рина оточили Мокія:

Мазєнін! Мазєнін!

Мокій

Мазайло-Квач!

Тьотя та інші:

Мазєнін!

Мокій

Мазайло-Квач!

Тьотя, за нею інші закрутилися метелицею, приспівуючи:

Там сухое убірають і т. д.

Хоч не рано почали,

Так багато утяли і т. д.

Тьотя Мотя

Хай живе Мазєнін! Мазєнін!

Дядько Тарас

Хай живе Мазайлович! (Нишком: "Гетьман Самойлович!")

Мокій

Мазайло-Квач! Тьотя Мотя та інші трохи не збили з ніг Мокія:

В ажіданьї конь убогій і т. д.

Хай живе Мазєнін!

Мазєнін! Ха-ха-ха! Мазєнін!

Дядько Тарас

Мазайленко. (Нишком: "Гетьман Дорошенко!")

Мокій у колі, заткнувши вуха. Знесилено:

Мазайло-Квач! Мазайло-Квач!

Тьотя Мотя та інші заскакали:

Только Жучка удалая

В рихлом сєнє, как в волнах,

То взлетая, то ниряя,

Скачет, лая, впопихах,

(У Мазайла: упопихах).

Закрутились кругом Мокія, переможно вигукуючи:

Хай живе Мазєнін!

Мазєнін!

16

Раптом увійшли: Тертика з м'ячем і з газетою " Комсо молець України ", Губа і в перспективі за ними Уля.

Мокій до них:

Поможіть хоч ви! Сам уже не можу, хіба ж не бачите…

Тертика м'ячем бац у підлогу:

А скажіть, що за шум сочинився?

Губа

З якого приводу? Чого?

Тьотя Мотя показала на газету в рямцях:

Будь ласка, будь ласка, молодії мої люди, прочитайте!

Губа підійшов до газети:

А що тут таке?

Мазайло

Серце ще зранку… Та краще прочитайте самі! Голосно прочитайте!… Будь ласка, одчиніть там вікна, двері, щоб усім було чути! Всім, всім, всім, всім! Губа, придивляючись, почав читати:

Українізація.

Тьотя Мотя

Не те читаєте, мій милий, і не там!…

Мазайло

Не те і не там!… Дивіться знизу.

Тертика з м'ячем:

Читай, Ваню, згори, коли на те пішло!

Губа швидко:

"Адміністрація маріупольського заводу не пустила на завод комісії в справі українізації…"

Тьотя й Мазайло

Та не про те, милий ви хлопче! Не там! Дивіться в об'явах!

Губа

"За останній час набагато збільшився попит на українську книжку поміж

робітництвом на харківських заводах… За систематичний зловмисний опір українізації…"

Тьотя

Ах, Боже мій! Та що ви там вичитуєте про якусь там українізацію… Ви знизу прочитайте! Оповістки!

Мазайло

Он там читайте! Бачите? Я навіть звідси бачу:

Харківський окрзагс на підставі арт. 142-144 Кодексу…

Губа

Стривайте! Стривайте! Та невже?… (Перечитав якісь рядки в газеті).

Мазайло

А ви думали! Серце ж, кажу…

Губа

"За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна…"

Ойкнули. Тьотя Мотя розгубилася. До Мазайла:

Що ж це таке?… Як це?…

Рина до батька:

Невже цьому правда, папо?… Та чого ти мовчиш?

Тьотя і Рина з одного і другого боку:

Мино Марковичу!

Папо!

Дядько Тарас, підійшовши, вдивився в Мазайла:

Він уже ні гу, ні му!… Ні ге, ні ме – занімів!

Мазайлиха

Голкою, Мино! Язика поколи голкою!…

Тертика до Мокія:

А ми прийшли врятувати тебе од міщанської стихії… Ближче до комсомолу! Держися комсомолу! Верни руля на комсомол! Ну?

Уля

Це я… Побачила – наші комсомольці йдуть… Так я покликала на поміч… Я вже до тітки ніколи не поїду.

Тертика

Ну!

Мокій до Улі:

Ну, Улю!… (До комсомольців). Присяги не кажемо тепер…

Губа

Знаю. Це з вірша Яновського:

Десять літ будуєм владу Рад.

Маяком стоїть УСРР.

Нація не піде вже назад!

Тертика

Навпаки, скоро скажемо всім Мазєніним: гол!

Ударив м'яча. Губа підбив. Мокій і собі. Уля собі.

Завіса