Бориславські оповідання
Текст книги "Бориславські оповідання"
Автор книги: Микола Бажан
Жанр:
Классическая проза
сообщить о нарушении
Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)
Микола Платонович Бажан
Бориславські оповідання
І. На околиці Борислава
Я чую, як шумлять долини.
Я чую темний гуд лісний,
І шепіт втомлений ялини,
І мідний передзвін сосни.
Кружляння рік, рипіння ріні,
Шугання диму з димарів.
Вгорі – ліси сріблясто-сині,
Внизу – розлив молочних нив.
І скрізь пливуть широкі звуки
Гучної, світлої землі.
Пливуть над села і над луки
Пісенноносні кораблі.
Шум величезного вітрила,
Max нездоланного крила —
Це музики земної сила
У людське серце увійшла.
І зазоріло надвечір'я,
І я побачив далечінь,
Де вкрила голубі узгір'я
І диму, й хмар мінлива тінь;
Там запах нафти, жита й глиці,
І дух солоної ропи,
Там вбито в гори темнолиці
Смолою вмащені стовпи.
Там в звуки поля, лісу й ниви,
У струнний перебір узлісь
Земних глибин важкі мотиви
Могутнім струменем вплелись.
Там крізь яри й ліси ведмежі,
Крізь шир димком сповитих піль
Гранчасті, корінчасті вежі
Зійшлись громадно звідусіль.
І я пізнав, як многозвучно
Бринять ці землі. Я пізнав
Значущість слів, що нерозлучно
Злились з тобою, Борислав.
Копач глибин, слухач підземних
Обвалів, гуркотів і рік,
Одчаїв темних, мрій таємних,—
Він тут зростав, цей чоловік,
Що слухав поштовхи глибинні
І людських серць, і надр земних,
Що чув, як в грізному гудінні
Землі насовується здвиг.
Він знав майбутнє величаве,
Твоє майбутнє, Борислав.
Борися ж в славі, Бориславе,
За нашу славу. Час настав!
1940
ІІ. Передчуття грози
Безшумна, кошлата й глуха оболона
Заслала півнеба. Росла тишина,
І хмара зростала, й лис
...
конец ознакомительного фрагмента
Популярные книги за неделю
-
wait_for_cache