Текст книги "Вибрані новели (вид. 1928 р.)"

Автор книги: Едґар Аллан По

сообщить о нарушении

Текущая страница: 19 (всего у книги 20 страниц)

– Скоро я вглядів цього листа, як ураз рішив, що це саме те, за чим я шукаю. Звичайно, він мав вигляд цілком одмінний від того листа, що про нього префект зачитав нам такий докладний опис. Тут печать була велика і чорна, з шифром Д.; там ― мала й червона, з герцогським гербом роду С. Тут адреса, направлена до міністра, була написана дрібно, жіночою рукою; там надписання, направлене до певної королівської особи, було одмітно буйне й рішуче; тільки розмір був відповідний. Але ж сама скрайня радикальність цих одмін, брудний вигляд паперу, те, що він був замащений та розірваний ― все це суперечило дійсним методичним звичкам Д., виявляло намір накинути спостережникові думку про непотрібність цього документу; ці обставини, як і саме виставляння листа занадто на видноті, просто навіч кожному одвідувачеві і, таким чином, достоту згідно із висновками, що до них я загодя прийшов, ― ці обставини, кажу, дуже підкріпили підозріння людини, що й прийшла вже настроєна підозріло.

– Я загаявся із своєю візитою як-найдовше і піддержував як-найжвавішу розмову на тему, що вона, я знав, завжди однаково цікавила й хвилювала його; а тимчасом увага моя була справді прикована до листа. Підчас цього огляду я взяв собі в пам’ять його зовнішній вигляд та місце у кошику; крім того, я напав врешті на відкриття, що знищило вкрай ті слабі сумніви, котрі ще лишались були у мене. Придивляючись до країв паперу, я спостеріг, що вони дужче зібгані, ніж би, здавалося, мало бути. Вони мали вигляд полaманий, як, буває, цупкий папір, зложений раз і вигладжений, а потім зложений знову в зворотний бік, по тих самих згибах, по тих самих згибах, що й перший раз. Цьoго відкриття було досить. Мені було ясно, що листа вивернуто, як рукавицю, навиворот, наново адресовано і наново запечатано. Я попрощався з міністром і зразу вийшов, лишивши на столі золоту табакерку.

– Другого ранку я заявивсь по свою табакерку, і ми знову дуже палко взялись до вчорашньої розмови. Але в цей час під самими вікнами дому вчувся гучний постріл, мов би з пистоля, а за ними шерег страшенних криків та галас наляканої юрби. Д. кинувся до вікна, розчинив його і вихилився на вулицю. Тимчасом я підійшов до кошика, взяв листа, поклав його до кешені і поставив натомість факсиміле (з зовнішнього боку), що його я старанно наготовив удома, дуже вдало підробивши шифр Д. печаткою, зліпленою з хліба.

– Заколот на вулиці повстав через безтямну поведінку якогось чоловіка з мушкетом. Він вистрілив з нього в юрбу жінок та дітей. Правда, виявилось, що кулі в нім не було, і хлопця пустили своєю дорогою, взявши його за божевільного чи п’яницю. Коли він забравсь, Д., відійшов од вікна, куди я підійшов був слідом за ним одразу, скоро помістив свій лист на видноті. Незабаром я з ним попрощався. Той божевільний ― це був мій агент.

– Але для чого, ― спитався я, ― ви заміщали листа отим факсиміле? Чи не краще було б при першій візиті явне собі узяти його та й піти геть?

– Д., ― відповів Дюпен, ― це людина очайдушна, людина нервів. В його домі не бракує прибічників, відданих його інтересам. Був би я зробив таку дику спробу, як ви кажете, я зроду б не вийшов звідти живий. Добрий паризький люд не почув би уже про мене. Але я мав дещо й поза цими міркуваннями. Ви знаєте мої політичні уподобання. В цій справі я виступав як партизан скривдженої дами. Протягом вісімнадцяти місяців тримав її в своїй власті. Тепер вона його тримає, бо, не знаючи, що цього листа вже у нього немає, він правитиме й далі свої домагання так, мов би лист був у нього. Таким чином він неминучо сам себе приведе до політичного краху. Його падіння станеться однаково нагло, як і незґрабно. Легко балакати про facilis descensus Averni,* але в усіх видах пересування по нерівній поверхні, як Каталані каже про співи, куди легше вибиратись нагору, ніж спускатися в діл. В даному разі я не маю жодної симпатії ― жодного врешті жалю ― до того, хто мусить спускатись. Це є monstrum horrendum,* безпринципна людина, позначена генієм. Я признаюся, однак, що дуже був би радий достоту розізнати його думки, коли, діставши поразку від «певної особи», мовляв префект, він муситиме розкрити листа, що я полишив для нього у кошику.

– Як? хіба ви там помістили щось особливого?

– Ну! Було б недобре лишити порожній в середині листок ― це була б образа. Д. колись у Відні підвів мені лиху штуку, і я цілком добродушно сказав йому, що гаразд затямлю її. Отже, знавши, що йому буде дещо цікаво знати, хто це так перехитрив його, я подумав, що шкода було б не дати йому ключа. Він добре знає мою руку, і я саме й виписав посеред порожнього листка такі слова:

Un dessein si funeste,

S’il n’est digne d’Atree, est digne de Thyeste.*

Їх можна знайти в Кребільйоновій “Atrée”.*

______________________

Примітки

В цій публікації представлена книга «Вибрані твори» Едґара По, видана у Харкові 1928 року видавництвом ДВУ (Державним Видавництвом України). Новели По в українських перекладах Майка Йогансена і Бориса Ткаченка, з передмовою Йогансена. Збережено правопис того видання, котрий дещо відрізняється від сучасного.

Серед коментарів, викладених нижче, є як коментарі перекладачів із оригінального видання 1928 року, так і додані до інтернет-публікацій. Коментарі перекладачів відмічені написами «Примітка Майка Йогансена» і «Примітка Бориса Ткаченка».

[Про Едґара По]

Даний текст Майка Йогансена є вступною статтею до вибраних новел Едґара По. В книзі ця стаття Йогансена надрукована без заголовка. Тут (в інтернет-публікації) назва «Про Едґара По» є умовною (має ж бути якийсь заголовок-посилання для переходу в даний розділ). В даній інтернет-публікації стаття представлена в скороченому вигляді – відсутня біографія Едґара По.

Більшу частину цієї статті (починаючи зі слів «…на нашу думку, багато яка новела По виникла з нічого…» і закінчуючи словами «…народився виключно з потреб тектоніки оповідання», Майк Йогансен вставив також у свою книгу «Як будується оповідання», (II частина (аналізи), розділ «Новела з нічого»). Дивіться видання «Майк Йогансен. Як будується оповідання», Харків, «Книгоспілка», 1928; або «Майк Йогансен. Вибрані твори», Київ, «Смолоскип», 2001.

Цю статтю Майка Йогансена піддав суворій критиці український літературознавець Володимир Миколайович Державін у своїй рецензії, опублікованій у журналі «Критика», № 7, 1928, стор. 146-148. До перекладів Йогансена і Ткаченка в рецензента не було нарікань, він назвав їх високоякісними, а от йогансенівські розмірковування про творчість Едґара По Державін визнав поверхневими та помилковими. Ту рецензію Володимира Державіна можна також прочитати у виданні «Володимир Державін. Про мистецтво перекладу: статті та рецензії 1927-1931 років», Вінниця, «Нова книга», 2015.

Цікаво простежити, як одна новела По зазнаки дала матеріял для десятка чи й більше оповідань Конан-Дойла, а далі для сотень Пінкертонів та Картерів. – Немає також ніякого сумніву в тім, що xоч би Жюль Верн більшість своїх найкращих ідей просто взяв у По. «Пригода Пфаала», «Повість Піма», «Винахід Ф. Кемпелена» й інші новели, не подані в цій книзі за браком місця, дають знову ж матеріял на двох Жюлів Вернів. (Примітка Майка Йогансена).

Новаліс (нім. Novalis, псевдонім, справжнє ім'я – Фрідріх фон Гарденберг нім. Georg Friedrich Philipp Freiherr von Hardenberg; 1772-1801) – німецький письменник, поет, містик. Один з чільних представників німецького романтизму.

Акме – (дав.-гр. ακμή – найвища точка, вершина) – соматичний, фізіологічний, психологічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найбільш високих показників у діяльності, творчості. Вважається, що даний період у житті людини припадає на вік від 30 до 50 років.

couleur locale (фр.) – місцевий колорит.

Сер Артур Ігнатіус Конан Дойл (англ. Sir Arthur Ignatius Conan Doyle; 1859-1930) – шотландський письменник, відомий насамперед своїми творами про Шерлока Голмса.

Жуль (або Жюль) Ґабріель Верн (фр. Jules Gabriel Verne; 1828-1905) – французький письменник. Вважається засновником жанру наукової фантастики.

Ганс Гейнц Еверс (нім. Hanns Heinz Ewers, 1871-1943) – німецький письменник і поет, автор містичних розповідей і романів готичної спрямованості.

Оскар Фінґал О'Флагерті Вілс Вайлд (або Уайльд) (англ. Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde; 1854-1900) – видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст.

Герберт Джордж Велз, або Уеллс (англ. Herbert George Wells; 1866-1946) – англійський письменник, найбільш відомий як прозаїк-фантаст, хоча писав також романи реалістичні, побутові, мав у доробку праці історичні, за темами політики та настільних ігор, а також публіцистичні. Один із засновників наукової фантастики, поряд з Жулем Верном.

«Вапліте» – літературознавчий журнал, що видавався у Харкові 1927 року літературним об’єднанням з тією ж назвою (абревіатура ВАПЛІТЕ означає «Вільна академія пролетарської літератури»). Вийшло лише 6 номерів «Вапліте», після чого рішенням влади видання було заборонено, а наклад шостого номера вилучено і знищено. У № 2 «Вапліте» надруковано велику статтю Майка Йогансена «Аналіза фантастичного оповідання» (що ввійшла також (під назвою «Фантастичне оповідання») до його книги «Як будується оповідання», виданої 1928 року).

Deus ex machina (лат.) – Бог з машини. Вираз походить від античного театру, де в деяких виставах на сцені «раптом» (за допомогою сценічних машин) з’являвся якийсь бог і вирішував проблеми персонажів.

outrageous (англ.) – обурливе, зухвале, потворне…

... як з ляйбніцівської монади всесвіт – Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц або Лейбніц (1646 – 1716) – німецький вчений-математик, юрист, філософ – вважається останнім видатним представником філософії нового часу і попередником німецької класичної філософії. Лейбніц висунув теорію про монади (або про множинність субстанцій). Основні положення даної теорії (монадології) наступні: весь світ складається з величезної кількості субстанцій, що мають не дуалістичну (двоїсту, як у Декарта і Спінози), а єдину природу; дані субстанції називаються Монада (в перекладі з грецького – «єдине», «одиниця»); монада проста, подільна, не має протягу, не є матеріально-речовим утворенням; монада володіє чотирма якостями: прагненням, потягом, сприйняттям, уявленням; за своєю суттю монада – це діяльність, єдине, що безперервно змінює свій стан; через безперервність свого існування монада усвідомлює себе; монади абсолютно замкнуті і незалежні одна від одної (на думку Лейбніца: «не мають вікон, через які щось могло б увійти туди і звідти вийти»). Всі існуючі монади Лейбніц ділить на чотири класи: «голі монади» – лежать в основі неорганічної природи (каменів, землі, корисних копалин); монади тварин – володіють відчуттями, але нерозвиненою самосвідомістю; монади людини (душі) – володіють свідомістю, пам'яттю, унікальною здатністю розуму мислити; вища монада – Бог. Чим вище клас монади, тим більше її розумність і ступінь свободи.

Ґотгольд Ефраїм Лессінґ (1729-1781) – німецький драматург, теоретик мистецтва і літературний критик-просвітитель. Основоположник німецької класичної літератури. Писав байки в прозі, драматичні та критичні твори.

Як у ділі Дрейфуса… – Дивіться «Острів пінгвінів» А. Франса (примітка Майка Йогансена у виданні «Як будується оповідання).

“The Adventure of the Norwood Builder” – «Підрядник з Норвуда» або «Будівничий з Норвуда» – оповідання Артура Конан Дойла з циклу «Повернення Шерлока Голмса», вперше опубліковане 1903 року у “Strand Magazine”.

“The Inexperienced Ghost” – «Недосвідчений дух» – оповідання Герберда Велза (Уеллса). Український переклад Майка Йогансена і докладний аналіз ним цього твору були надруковані у журналі «Вапліте» № 2 1927, у статті «Аналіза фантастичного оповідання», стор. 139-162. Наступного 1928 року переклад з аналізом були опубліковані в книзі Йогансена «Як будується оповідання. Аналіза прозових зразків», Харків, «Книгоспілка». Також цей переклад разом із аналізом можна прочитати у виданні «Майк Йогансен. Вибрані твори», Київ, «Смолоскип», 2001, де вміщено зокрема передрук «Як будується оповідання».

Золотий жук

Новела Едґара По “The Gold-Bug” є одним з перших творів класичної літератури у жанрі детективу. Вперше опублікована 1843 року у газеті “Philadelphia's Dollar Newspaper”, як твір-переможець літературного конкурсу.

... де стоїть форт Мавлтрі – У форті Молтрі (Fort Moultrie) По провів більше року, коли служив в армії США: з 18 листопада 1827 по 11 грудня 1828р. (Примітка Майка Йогансена).

Ян Сваммердам (Swammerdamm, Jan, 1637-1680) – голландський натураліст. Був піонером у використанні мікроскопа і, мабуть, першим (1658) відкрив червоні кров’яні тільця. Досліджував рід безxребетниx, після чого звернувся до релігійної філософії. Його «Загальна теорія комаx» (1663) була перекладена з латинської на англійську в 1758 році. (Примітка Майка Йогансена).

Старий негр на ім’я Джупітер, відпущений на волю… – Рабство у США було скасоване в 1861р.; дія цього оповідання гіпотетично відбувається між 1827 та 1843 роками. (Примітка Майка Йогансена). Майк Йогансен у цьому перекладі використовує то «англізований» варіант імені цього персонажа ― «Джупітер», то більш звичний для нас варіант «Юпітер».

Полапки (тут) ― вусики. В англійськім оригіналі присутня гра слів: схожість “antennae” (вусики) із “ain't tin” (не олово). В перекладі Йогансена Джупітерові «олово» почулося в слові «полапки».

Рояльний папір – тобто королівський аркуш (від англійського royal – король). В оригіналі – foolscap (блазенський ковпак): назва аркуша походить від відповідної водяної печаті на папері розміру 13 на 16 дюймів. (Примітка Майка Йогансена).

Шкіц ― ескіз.

«Scarabaeus Caput Hominis» (латин.) ― «Скарабей ― Голова Людини». (Примітка Майка Йогансена).

Портфелька ― гаманець, бумажник, портмоне.

... і поклав в пульт ― пульт (тут) ― письмовий стіл.

... не варт казитися з приводу цього ― Тут знов в англійському оригіналі гра слів: схожість словосполучень “what ails” (що турбує) і “worf while” (ворф наразі). Тобто Джупітерові у питанні «Що турбує?» почулося «Ворф турбує», і, вирішивши, що «ворф» ― це якась заразна хвороба, він відповідає, що хазяїну ні до чого заражатися ворфом, якщо його охопило божевілля. В перекладі Йогансена Джупітерові у слові «кажеш» почулося «казишся».

Держить аспід з числами на дошці ― Тут знов Джупітер плутає слова. В англійськім оригіналі він замість “sheet on” (аркуш на) каже “syphon” (сифон). В перекладі Йогансена він замість «листа з числами» каже «аспід з числами».

Він вас як різуне, що й не зчуєтеся ― В перекладі Джупітер плутає «резони» та «різуне» (тобто різане, поріже). В англійськім оригіналі плутанина зі словами “cause” (причина) та “claws” (кігті).

«Уx, д…їд!» ― Джупітер називає скарабея дермоїдом, бо ці жуки живляться гноєм. Інша назва скарабея ― жук-гнойовик.

Цаль, – забутий український відповідник голландсько-російського «дюйма» = 2,54 см, 1/12 частина стопи (англ. фута ― foot). (Примітка Майка Йогансена).

Сливе – майже.

... зафру, розчинену в акві-реґії – zaffre, aqua regia. ― Zaffre (цей термін використовувався в алхімії), ― глибокий синій пігмент, що отримувався випалюванням кобальтової руди. У вікторіанську епоху зафру використовували для виготовлення смальти і фарбування скла у синє. Перше зареєстроване використання слова «зафра» як назви кольору англійською мовою було десь в 1550-х роках (точний рік невизначений). Aqua regia (в дослівному перекладі з латини означає «королівська вода» або «царська вода»; в нас більш відома під назвою «царська горілка») являє собою суміш з азотної та соляної кислот. Королівською водою була названа алхіміками за здатність розчиняти благородні метали: золото і платину. Проте в «царській горілці» розчиняються всі метали, що не піддаються корозії.

Гаразд, козеня – Козеня англійською – “Kid”. (Примітка Майка Йогансена).

Капітан Кідд – Кідд, Вільям (бл.1645-1701) – шотландець, капітан британського флоту, від 1695 року став піратом. Арештований у Бостоні (США), скараний на смерть у Лондоні. Про жорстокість Кідда і скарби, закопані ним у різниx місцяx атлантичного узбережжя, ходили легенди, описані також в «Оповіданняx подорожнього» В. Ірвінґа (1824). (Примітка Майка Йогансена).

Ґолконда – стародавнє, нині зруйноване місто на півдні Індії, біля Гідерабаду; славилося в XVI ст. нарізкою дорогоцінниx каменів. (Примітка Майка Йогансена).

Мертва голова – death’s head – дослівно «голова смерті». (Примітка Майка Йогансена).

Біскуп – католицький священик. В англійськім оригіналі – “Bishop” – «Єпископ».

Телескоп – мається на увазі підзорна труба.

Факти в справі містера Волдемара

Новелу Едґара По “The Facts in the Case of M. Valdemar” вперше надруковано в грудні 1845 року відразу в кількох журналах (American Review, Broadway Journal, Boston Courier, Boston Weekly Courier, Boston Semi-Weekly Courier; Daily Advertiser, The Spirit of the Times).

in articulo mortis – в смертному стані (латин.). (Примітка Бориса Ткаченка).

clairvoyance – ясновидіння. (Примітка Бориса Ткаченка).

verbatim – до слова. (Примітка Бориса Ткаченка).

rapport – звязок, взаємини. (Примітка Бориса Ткаченка).

Знайдений у пляшці манускрипт

Новелу “MS. Found sn a Bottle” Едґар По написав 1833 року для літературного конкурсу тижневика “Baltimore Saturday Visiter”. Новела перемогла у конкурсі, і По отримав приз ― 50 доларів; й 19 жовтня 1833 року новелу надруковано.

Quinault, Atys ― Епіграф ― цитата з лібрето опери «Атіс» французького драматурга, лібретиста, поета Філіппа  Кіно (1635-1688).

Пірронізм ― філософська школа скептиків, заснована в I столітті н.е. Енесидемом, вчення якої викладено Секстом Емпіриком в кінці II або на початку III століття н.е. Названа на честь Піррона з Еліди, давньогрецького філософа (IV-III ст. до н.е.), засновника античного скептицизму, хоча зв'язок між його вченням і філософською школою неясні. Отримав відродження в XVII столітті. Піррон вчив, що в умоглядному відношенні всі речі незрозумілі і непізнавані. Він спростовував будь-яку догматичну філософію шляхом прихованих в ній суперечностей і робив висновок про недостовірність людського знання. Піррон стверджував, що про якості предметів людина нічого не може знати, і тому слід утримуватися від якої б то не було думки про предмети (акаталепсія або афазія). Він вважав таке душевний настрій найбільш належним для мудреця в теоретичному відношенні, а в практичному відношенні наполягав на несприйнятливості до чуттєвих вражень (атараксія, тобто повна байдужість), визнаючи, однак, безумовну цінність чесноти як вищого блага.

ignes fatui (латин.) – віщих огнів. (Примітка Бориса Ткаченка).

Батавія ― стара голландська назва колоніальних часів сучасної столиці Індонезії ― Джакарти.

Лаккадівські острови ― група островів в Аравійському морі неподалік від західного узбережжя півострову Індостан.

Фадом ― 6 футів. (Примітка Бориса Ткаченка).

Нова Голландія ― колишня назва Австралії, західне узбережжя якої відкрили і досліджували в XVII ст. голландські мореплавці.

Лісель (нід. Lijzeil) ― додаткове вітрило, що ставлять на допомогу прямим вітрилам для збільшення їхньої площі при попутних вітрах. Ліселі бувають тільки на фок-щоглах і грот-щоглах. На бізань-щоглах ліселі не ставляться, щоб не створювати вітрової тіні гротовим вітрилам, які мають важливе значення для швидкості.

Discovery (англ.) ― Викриття, винахід. (Примітка Бориса Ткаченка).

Пруд ― швидка течія води.

Меркатор Герард (ван Кремер, 1512-1594) ― фламандський картограф. Одна з запропонованих ним проекцій поверхні земної кулі вживається й донині в морських картах. Головна праця Меркатора ― збірка карт з описами, «Атлас».

Повість Скелястих гір

Новела “Tale of the Rugged Mountains”, написана Едґаром По 1843 року, вперше надрукована в квітні 1844, у Lady’s Book; передруковувалася в 1844, 1845, 1846 роках.

«Bedloe» ― читається «Бедло». (Примітка Майка Йогансена).

Істний ― справжній.

Месмер ― Фрідріх Антон Месмер, Франц Месмер (нім. Friedrich Anton Mesmer, 1734-1815) – німецький лікар, доктор медичних наук, австрійський меценат, масон-розенкрейцер, цілитель, творець вчення про «тваринний магнетизм» («месмеризм»), він ввів термін «раппорт».

Rapport (анг.) ― зв’язок.

Новаліс (нім. Novalis, псевдонім, справжнє ім'я – Фрідріх фон Гарденберґ, нім. Georg Friedrich Philipp Freiherr von Hardenberg; 1772-1801) – німецький письменник, поет, містик. Один з чільних представників німецького романтизму.

Krees (kreas, kris) ― малайський ніж з хвилястим вигнутим лезом. (Примітка Майка Йогансена).