Текст книги "Вибрана поезія"

Автор книги: Жозе-Марія де Ередіа

Жозе-Марія де Ередіа
ВИБРАНА ПОЕЗІЯ

(1842-1905)

НАРОДЖЕННЯ АФРОДІТИ

 
Спочатку був Хаос; він повивав світи.
Де Час і Просторінь котились, як тумани,
А потім виросли сини Землі, Титани,
І – впали; вкрив їх Стікс у царстві мертвоти.
Від блискавок ефір горів, але знайти
Весна не вміла сонць, що світло ллють рахманне,
І Літа не було, лиш рівне й ненастанне
Текло безчасся днів – без цвіту, без мети.
Боги, не знаючи ні сміху, ні забави,
Були ще дикими; але мужська роса
 Із неба пролилась на море кучеряве;
Вода відкрилася, і процвіла краса —
В крові Урановій умита і зігріта,
Сяйлива нагістю, з’явилась Афродіта.
 

ПОЛЮВАННЯ

 
Чотири жеребці, як сніг, сліпучо-білі,
В квадригу впряжені, летять на небеса.
 Строкате золото пшениці та вівса
Розхвилене; земля в огні, як у похміллі.
Верхи дерев тремтять; по лісовому гіллі
Клубками котиться роз’ятрена яса,
Сріблястий спів джерел у поблисках згаса,
Йде полум’я руде крізь хащі очманілі.
Це час палаючий, коли ступає в кров,
Стрибає серед псів, кричить і стрімголов
 Біжить задихана, прекрасна, огневида,
Тернину топчучи, як ту м’яку траву,
І напинаючи нещадну тятиву,
Жахаючи ліси, звитяжна Артеміда.
 

РАТАЙ

 
Блискучі лемеші, ярмо, сівалку, віз,
Косу (було, за день – на молотьбу косила),
І серп, і борону, і довжелезні вила,
Що подають снопи високо під навіс, —
У спадок віддає ці знадоби Парміс
Безсмертній Реї – вік вона його кормила.
Старий він став, чепіг тримати вже несила,
Вісімдесятий рік – ні докорів, ні сліз.
Ратай стомивсь, але не проклинає неба
За те, що працею багатства не нажив;
Усе життя трудивсь, бо в тім була потреба;
Тепер він думкою летить до скорбних див,
У царство мертвих, де, можливо, після жнив
Оратиме поля на берегах Ереба.
 

РАБ

...

конец ознакомительного фрагмента

Назад к карточке книги "Вибрана поезія"