355 500 произведений, 25 200 авторов.

Электронная библиотека книг » Юрій Винничук » Пан Базьо » Текст книги (страница 2)
Пан Базьо
  • Текст добавлен: 17 апреля 2020, 11:00

Текст книги "Пан Базьо"


Автор книги: Юрій Винничук



сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 2 страниц)

Додаток



Юрій Андрухович. Піснь про пана Базя

Всемогутній Базю, боже інформації!

Всі ми підлягаємо таємній реєстрації:

біле непороччя квітів конфірмації,

наші струси, пристрасті, стреси і прострації.

Всемогутній Пане! Мерехтиш зорею!

Віруємо в чудо ми матримонійне –

як здобути щастя, а не гонорею,

і гніздечко звити тепле й гармонійне.

Рефрен:

Молимось на Тебе,

мліємо від Тебе,

сльози осушаєш наші, мов атрамент!

(фізичні вади,

духовні потреби,

розмір черевиків, бюст і темперамент)...

Кожній собаці – рожеву кістку,

комусь – на вічність, комусь – на годинку,

стрибучому карлику – баскетболістку,

худому брунетові – тлусту бльондинку.

Все про нас відомо й чітко занотовано,

списки й картотеки мудро застосовано.

І комусь поліпшено, а комусь попсовано,

і когось погублено, а когось врятовано.

Все для самотніх! Базьо ґварантує

райські вольєри з кропу й сельдерею,

рани заслинить, хвости перебинтує –

Ось Він Понад Нами Мерехтить Зорею!

Рефрен:

Молимось на Тебе,

мліємо під себе,

сльози осушаєш наші, мов атрамент!

(духовні вади, фізичні потреби,

вага без черевиків, обсяг, темперамент)...

Кожне подружжя – в рожеву клітку,

цвіте родинності квітка-химера,

доцентові-педику – неповнолітку,

студентові-медику – вдову мільйонера.

Вінець творіння – вихід на рандку!

Зітхання в гущавині після смерку –

люби квартирантку або лаборантку,

або бригадирку, або інженерку!

Даруєш кохання небесну манку,

і ми потрапляємо в цю приманку:

кастратові-тенору – німфоманку,

глухому сатирові – меломанку,

а неврастеніку типу маньячного –

робітницю заводу коньячного...

Пане Базю! Ти гориш,

ніби прищ.

Пане Базю! Мерехтиш?

Мерехти ж!

__________________



Олександр Ірванець. Пісенька про пана Василя

Доброго ранку, пане Василю!..

Просили батько, мати просили!

Завтра, в суботу, у нас – ...

– Що? Весілля?

О Боже милий!

Немає сили!

Вранці прокинешся в понеділок,

Череп розколюється важкий, –

І кілька карток з сектора «дівок»

Переставляєш у сектор «жінки».

У картотеки закута планета.

Краще за всі ЦРУ й ЦСУ

ВІН виплітає свої тенета,

ВІН закидає мережу свою.

Одна до НЬОГО щодня приходить,

Дивиться в очі, носиком хлюпа:

– В мене в самої ніц не виходить...

Пане Василю, знайдіть мені хлопа!

Такого, щоб глянеш – і серце холоне!

Постава щоб – мужня,

сорочка щоб – розова,

Подібний щоб був до Алена Делона,

Сільвестра Сталлоне

Чи Вітті Морозова!

А інша вже з пузом

(вважай: з карапузом,

що зліплений мов з шоколаду й морозива) –

Від Стенлі Метьюза,

Від Говарда Х’юза

І навіть – можливо! – від Віті Морозова.

А ВІН перетрушує, перериває

Шлюбні перини, циновки і рядна.

Десь народилась йому на Гаваях.

Нова клієнтка – п’яти мільярдна!

На дірку сімейну поставить ВІН латку,

ВІН – добрий маяк у безшлюбному морі

Це ж ВІН поєднав Миколу й Наталку,

А також Челентано і Клавдію Морі.

Баба листа написала в редакцію:

«Людоньки добрі! Я втратила діда!

Я відчуваю – вчинила цю акцію

Лолобригіда, тьху, сука фригідна!!!»

Та ні редакція,

ані дирекція

Не значить, чи є у діда...– інфекція.

І лиш Пан Василь,

Якщо докладе зусиль,

Наверне вам діда на лоно,

Якщо воно ще не схололо!

(Даруйте високий стиль)

Тож Пан перетрушує, перериває

Шлюбні перини, циновки і рядна,

І таким чином далі триває

Його діяльність, така порядна.

Щастя приходить і швидко минає,

Сила приходить на зміну безсиллю.

Наче рефрен, в телефоні лунає:

– Пане Василю!

– Пане Василю!!!

– Доброго ранку, Пане Василю!

– Просили батько, мати просили!

– Знову весілля! Знову весілля!..

Немає сили... Немає сили...

– Доброго ранку, Пане Василю!

Знаємо, праця ваша важка...

Ми б вас іще про одне попросили –

В нас підростає менша дочка...

____________________



Віктор Неборак. Пісенька про пана Базя

він дух святий міщанських стін

він вічний жид і вічний тлін

він порох зоряних країн

він позашлюбний царський син – пан базьо

у Лондоні крульова є

в Парижі сиві шансоньє

у Львові базьо пиво п’є

за щастя наше і своє – гей базьо!

астролог він і кулінар

алхімік любощів і чвар

у нього на плечі ікар

гостей перекривляє – кар-р-р – гер базьо

приходять принци і прості

приходять шльондри і святі

що втратили путі в житті

кладуть на тацю золоті – чорт базьо

він паладин і муедзин

він медіум число один

він опівнічний рип драбин

він вічний гриб він бог тварин

пан базьо! гей базьо! гер базьо! чорт базьо!

дівчат несе в обіймах сон

їх королі ведуть на трон

їх тягнуть розбишаки в схрон

їм відьми в сон женуть ворон

а парубки до базя йдуть

і душі базю продають

горілку п’ють і посуд б’ють

і мчать в небесну каламуть

всі душі в чорний фоліант

той мільйонер той аспірант

той терорист примчався з анд

і ще дантист і ґрант-гігант

приходьте панни золоті

приходьте шльондри і святі

пан базьо вкаже вам путі

на тацю сипте золоті!

оркестра марша вшквар тепер

бо одружився мільйонер

бо аспірант в устах венер

бо ґрант-гігант з любові вмер

пан базьо... гей базьо... гер базьо... чорт базьо...

___________________________________

Текст представлено за авторською публікацією на сайті ZBRUČ (https://zbruc.eu/node/65078).




    Ваша оценка произведения:

Популярные книги за неделю