Текст книги "За межею світів. Джерело темряви"
Автор книги: Раслав Севера
Жанр:
Классическое фэнтези
сообщить о нарушении
Текущая страница: 4 (всего у книги 4 страниц)
Розділ 5. Цікавий початок
Через годину Ден вже сидів у вітальні, він був одягнений в чорні футболку, штани і шнуровані високі черевики, поверх усього на ньому була чорна мантія з невідомими йому ієрогліфами. Через кілька хвилин, майже одночасно, з’явилися Сіт і Тая, вони були одягнені так само, як він.
– Не такий поганий вигляд, – хмикнув він, дивлячись на дівчат.
– Але нам він хоч пасує, – отримав він єхидну відповідь.
Друзі всі дружно засміялись, вперше, за останні дні, їм було так добре і спокійно. Але деякі тривожні думки все одно не покидали їх, вони розуміли, що це тільки початок і невідомо, що чекає їх попереду.
Дівчата сіли на диван поруч з ним, і почали ділитися емоціями про минулий день, як раптом пролунав гучний стукіт, вони одночасно обернулися на двері, там стояла Фіона. Вона окинула друзів поглядом, на її обличчі читалася тривога, але мило їм посміхнувшись, вона сіла на вільне крісло, і після важкого подиху почала говорити.
– Вам дуже багато належить дізнатися і більшу частину не від мене, але я хочу встигнути розповісти вам хоч щось. Спочатку, повинна відмітити, що час у різних світах йде по різному, десь плин часу взагалі не відчувається, відсутня зміна дня та ночі. Десь доба триває двадцять чотири години, а десь – п’ятдесят три. Межсвіт знаходиться поза часом и простором, але і одночасно у всіх світах одразу, тому для вас перший час може виникати незручність. День тут триває шістнадцять годин, а ніч – одинадцять. Іноді трапляються часові зрушення, але згодом ви не будите звертати на це увагу. Далі, мабуть, потрібно розповісти про одяг, в принципі ви можете носити що завгодно, але цей одяг повинен бути зручним, і не дуже впадати в очі. Тому в академії є негласне правило на дану форму, чорні штани, звичайна футболка, хоча можна і будь-який інший зручний для вас верх, але чорного кольору, і звичайно обов'язково зручне взуття на низькій підошві. У всіх є мантії, у новачків вони чорного кольору з накладеними кількома базовими рунами для вашого захисту, але в академії абсолютно безпечно і тут їх носити не обов'язково. Деякі також воліють носити чорні мантії і після випуску з академії, але найчастіше вибирають мантію за кольором своєї магічною сили. Як бачите моя мантія червоного кольору, як і моя сила. Про це трохи пізніше, на мантію часто накладають різні заклинання і наносять руни, вона стають свого роду щитом для свого носія, але деяким вони зовсім непотрібні. Базові захисні руни наносять на всі мантії – це скритність, для тих, хто не володіє цією силою, зцілювальна руна, і руна для призову допомоги, з часом ви можете удосконалювати свою мантію самі чи з допомогою більш досвідчених вартових.
Крім того, ви повинні знати, що сама академія має надзвичайну магічну силу, як тільки ви переступили поріг академії, ви отримали захист. Проходячи через головні ворота, академія немов вивчає вас, і на підставі цього створює вашу особисту кімнату, яка може змінюватися залежно від ваших уподобань. Вона створює для вас безпечне місце, в яке ви можете потрапити звідки завгодно, адже, як і весь Межсвіт, вона знаходиться поза часом і простором. Коли ви вперше торкнулися ручки двері в ваших кімнатах, вона запрограмувалася так, що тільки ви можете спокійно потрапити всередину.
Моя сила – магія крові, я є однією з найсильніших володарів цієї сили, мене практично неможливо поранити або вбити, бо я повністю контролюю кров… І не тільки свою – трохи згодом додала вона.
– Тому ти раптом стала так молодо виглядати? – Вирвалося у Сіт.
– Частково мабуть, так. Звичайно не тільки це, володіння такою силою і знаннями має величезну силу, але ви повинні знати, що варти живуть набагато більше, на відміну від яно. – Побачивши погляд друзів, які явно були здивовані, вона продовжила. – Яно, так ми називаємо тих, хто не має магічної сили, звичайні мешканці світів, яких ми захищаємо. Швидше за все, довголіття пов'язано з переміщеннями у просторі, де час тече інакше, але точно цього ніхто не знає, це лише одна з теорій. В нашому світі мені доводиться накладати на свій зовнішній вид заклинання, щоб виглядати на земний вік, коли я вже буду дуже стара для того світу, я відправлюся сюди, або почну життя в будь-якому іншому світі заново. Є ще питання?
– Хто ті істоти, яких ми бачили внизу? – Майже пошепки, якось невпевнено, спитав Ден.
– Докладніше дізнаєтеся на заняттях, якщо звичайно ви пройдете ритуал, але можу частково відповісти на ваше питання, це були мешканці інших світів, ви зможете зустрічати їх до початку навчання в академії, і я вам раджу, не потрібно так них витріщатися, це не пристойно. Ті, кого ви бачили внизу – це рада академії, вони приймають участь у вирішенні питань вартових і межі світів. Всі вони дуже могутні, мають величезний досвід за плечима, століття битв загартували їх, багатьом з них більше п'ятисот років, а вік голів академії ніхто крім них не знає. Ходять чутки, що їм більше двох тисяч років, але боюся, що ми ніколи не дізнаємося правди. Вони завжди з'являються, щоб привітати новачків, які прибули в академію – Най, так їх називають в академії, точніше вас. Вони виступають на радах і є спостерігачами на різних ритуалах і подіях в академії, ви не останній раз їх зустріли, вам ще належить з ними познайомитися ближче. У всіх тагат є свої видові особливості, тому не варто лякатися невідомого. Але в академії всі амакай мають вигляд людини, тобто нашу зовнішність. Це зроблено, тому що наш вид найпростіший. Можливо це звучить не дуже коректно, але набагато зручніше, коли в коридорах бродять тагати у вигляді людей, ми займаємо менше місця. – Вона видала тихий смішок. – Тому коли ви приступите до навчання, якщо пройдете ритуал, ви будете бачити образи людей. Але це правіло не поширюється на раду і інших гостей академії.
– А скільки тобі років? – З цікавістю спитав Ден.
– Я ще дуже юна за мірками вартових, але в нашому світі мене вже записують у бабусі. Мені трохи більше половини століття, але ви повинні знати, що не всі варти живуть довго. Життя вартових сповнене небезпеки, ти ніколи не можеш бути впевнений, що тебе чекає завтра. Мені пощастило, зараз відносно мирний час, і я змогла достатньо удосконалити свою магію, щоб убезпечити себе, але багато хто у юному віці занадто безтурботні. Вони не сприймають все серйозно, бачать в цьому можливість пригод і розваг, вони не особливо заморочуються розвитком сил, думають, що ще повно часу, а в підсумку стільки безглуздих смертей. Більш того, ви повинні розуміти, що не все так просто, володіти магічною силою не достатньо. Деякі не можуть осягнути всі нюанси своїх сил, не можуть оволодіти всіма гранями, і повністю прийняти свою сутність. Тому варти гинуть, або йдуть в інші світи жити звичайним життям. Ваші батьки…
Вона не встигла закінчити думку, її розповідь перервав шум відкривання дверей, на порозі вітальні стояв Ірвін.
– Прошу слідувати за мною в обідній зал.
***
Покинувши вітальню, всі звернули увагу, що це місце стало все більше походити на ліс. Все менше виднілися флюоритові стіни, залишалися тільки красиві дерева різних форм і кольорів, які прямували далеко увись. Їм не було видно кінця, подивившись вгору, можна було побачити тільки цілковиту чорноту, але не зважаючи на це, навколо було достатньо світло. Вони все також пересувалися по річці, вона розливалася по всій академії, вказуючи шлях, і це було просто неймовірне видовище. Вони підійшли до високих сходів, які більше нагадували красивий величний водоспад, попереду була стіна, жодних дверей, і навіть проходу не було видно, але Ірвін впевнено прямував угору по водоспаду, і іншим не залишалося нічого іншого, як піти за ним. Підходячи ближче, вони помітили, що стіна починає розмиватися, набуваючи деякої подоби проходу, точніше було схоже на темний вхід в таємничу печеру. Ірвін просто пройшов крізь цю темряву і зник, за ним прослідувала Фіона, інші, буквально на мить, завмерли, але інтерес був понад жахом невідомості. Всі з трепетом увійшли в темряву, Сіт навіть закрила очі, вона боялася, що їх чекає щось страшне за цією темрявою.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
