Текст книги "Штефан Славич"

Автор книги: Осип-Юрий Федькофич

сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 2 страниц)

Я сидів собі подалік під муром невеселий. Якісь сумні гадки мені все набивалися; гадав, що минуся. Аж тут приходить Штефан; сів, тихонько пригорнувся до мене – а сам такий, такий блідий.

– Юрійку, Юрійку мій, братчику!

– Що ж я тобі пораджу, друже мій нещасливий?

Вій заплакав.

– Заспівай мені,– каже,– тої, як летіла зазулечка понад море в гай.

Я трохи розгадав та й співаю:

Ой летіла зазулечка

понад море в гай

Та й пустила синє пірце

у тихий Дунай.

Пливи, пливи, синє пірце,

долів за водов,

А я собі, молоденький,

човном за тобов.

Приплинемо, синє пірце,

на жовтий пісок,

А там собі заспіваєм

усіх співанок.

Ой маю я срібний перстень -

пущу по горі;

Ой маю я три сестриці

в чужій стороні.

Ой маю я три сестриці,

а четвертий брат,

Скажу ж я їх закликати

в яблінковий сад.

Всі яблінки солоденькі,

лиш одна винна...

Сестрички ся посходили,

а брата – нема.

Мій товариш так слізьми й умивається,– лебідь на воді.

– Тихо,– кажу,– братчику, тихо,– а сам виймив ширинку та й подаю йому, аби утерся.

– Ся ширинка,– каже,– ще з дому?

– З дому, братчику; або що?

– Нічо, я лиш так питаю...

– Ablosung!³ – крикнув фрайтер від варти.

Штефан схопився, стис мене за руку та й пішов на свою пошту. Аж тут, чуємо, нараз стрілило! Біжимо – а Штефан уже неживий лежить на кровавім камінню...

У вівторок поховав я свого товариша. Господи, що усі плакали, а вже ніхто так, як Цигрис-сирота – таки топився! А пан капрал Крук дали за свої гроші красний дубовий хрест зробити та на Штефановім гробу закопати.

А що надворі вже ясно було, як покойного ховали! – ні хмариночки, ні листочок не ворухнеться! Лиш соловії десь приповідали та камраття плакали, бо попа не було, аби хоть що-то прочитав,– сказано: чужий край, чужа сторона!

А Цигрис каже до мене увечір:

– А що,– каже,– нема твого пана, нема вже кого розбирати, братчику Федьковичу?

– Нема,– кажу та й ляг мовчки спати. А ті сльози чогось так ллються!

¹ Від німецького «hіег» – тут.– Ред.

² Прошу, пане, пийте, частуйтесь на здоров’я (рум.).– Ред.

³ Зміна варти! (нім.) – Ред.