Название книги: Інше місто (Другой город) (СИ)

Поэзия ... многие люди ищут свой ​​предел, а точнее способ его пересечь, потому что ограничения часто не дают нам дышать и заганяют в мир серого и обыденного. Сам автор называет свое творчество "толчком от границы". В этой подборке вы можете знать строки, которые помогут пересечь свои ограничения хотя бы на мгновение ..."Поэзию Мирослава можно разделить на своего рода две большие категории - любовную, а также философскую, я бы сказала, экзистенциальную лирику. И если первую более-менее способен понять - или по крайней мере частично сделать это - каждый, то вторую уже нет. Потому, если вы ищете легкого чтива, можете смело откладывать этот сборник. чего-чего, а легкого здесь просто нет. Зато присутствует невероятно оригинальная лексика, действительно заслуживает отдельного упоминания. Потому что худшее в стихах - банальные рифмы. Видимо, ничем другим нельзя их испортить больше. У Мирослава же лексика приятно удивляет. и хотя поэзию его нельзя втиснуть в рамки стандартных ямбов-хореев, она приятно воспринимается и дается к осмыслению, при этом не являясь, извините, «загнанной за облака». и именно поэтому я бы назвала ее по мере современной - не примитивным, слава Богу, не вульгарной, чего сейчас хватает, не банальной, зато оригинальной по форме, проблематикой и опять же лексикой ... "Оксана Тациенкопоэт, журналист

Поезія... багато людей шукають свою межу, а точніше спосіб її перетнути, тому що обмеження часто не дають нам дихати і заганять у світ сірого і буденного. Сам автор називає свою творчість "поштовхом від межі". В цій збірці ви можете знати рядки, які допоможуть перетнути свої обмеження бодай на мить..."Поезію Мирослава можна поділити на свого роду дві великі категорії – любовну, а також філософську, я би сказала, екзистенційну лірику. І якщо першу більш-менш здатен зрозуміти – або принаймні частково зробити це – кожен, то другу вже ні. Бо якщо ви шукаєте легенького чтива, можете сміливо відкладати цю збірку. Чого-чого, а легкого тут просто нема. Натомість присутня неймовірно оригінальна лексика, яка направду заслуговує окремої згадки. Бо найгірше у віршах – банальні рими. Мабуть, нічим іншим не можна їх зіпсувати більше. У Мирослава ж лексика приємно дивує. І хоча поезію його не можна втиснути в рамки стандартних ямбів-хореїв, вона приємно сприймається і дається до осмислення, водночас не будучи, даруйте, «загнаною за хмари». І саме тому я би назвала її в міру сучасною – не примітивною, слава Богу, не вульгарною, чого зараз вистачає, не банальною, натомість оригінальною за формою, проблематикою і знову ж таки лексикою…"Оксана Тацієнкопоет, журналіст