355 500 произведений, 25 200 авторов.

Электронная библиотека книг » Михайло Лермонтов » Найкраща поезія » Текст книги (страница 1)
Найкраща поезія
  • Текст добавлен: 8 октября 2016, 16:16

Текст книги "Найкраща поезія"


Автор книги: Михайло Лермонтов


Жанр:

   

Поэзия


сообщить о нарушении

Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)

Михайло Лермонтов
НАЙКРАЩА ПОЕЗІЯ

КАВКАЗОВІ

 
Кавказе! Стороно сумна!
Свободи краю й простоти!
Тебе скривавила війна,
Наповнився нещастям ти.
Невже під пеленою мли
Почують скелі та орли
Крик пристрастей, що губить кров,
– Дзвін слави, золота, оков?
Черкесе! Волі не чекай,
Твоя вітчизна, милий край
Свободи, гине в боротьбі,
Все тяжче й тяжче жить тобі.
 

1830

МИ РОЗІЙШЛИСЬ, ТА ОБРАЗ ТВІЙ

 
Ми розійшлись, та образ твій
Ношу на грудях день при дні,
Як привид кращих літ і мрій,
Втішає душу він мені.
Його люблю, хоч прагну сам
Нових захоплень і тривог.
Так храм покинутий – все ж храм,
Кумир повалений – все ж Бог!
 

1837

З МОЄЮ НЕ ЖАРТУЙ ПРОРОЧОЮ ЖУРБОЮ

 
З моєю не жартуй пророчою журбою —
Я знав: удар судьби мене не обійде.
Я знав, що голова, леліяна тобою,
З грудей твоїх на плаху упаде.
 Я говорив тобі: ні щастя, ані слави
Я в світі не знайду, настане час кривавий,
І я впаду, і хитра ворожда
Єхидно очорнить мій недоквітлий геній;
Загине й тінь бліда
Моїх надій і мук на цій землі злиденній.
Та я бестрашно жду на свій останній крок;
Давно мені пора світ розпізнати новий;
Нехай юрба розтопче мій вінок,
Вінок співця, вінок терновий.
Нехай! Я ним не дорожу.
 

1837

ПРОЩАЙ, НЕВМИВАНА РОСІЄ

 
Прощай, невмивана Росіє,
Рабів країно і панів,
Навиклий до ярма на шиї Народе, краю тюрм, шпиків!
Мене Кавказ, війна жорстока Сховають від твоїх потуг,
Від їх всевидящого ока,
Від їх повсюдно сущих вух.
 

1837

І нудно, і сумно

 
І нудно, і сумно, і нікому руку подать
В годину душевної скрути…
Жадання? Чи варто постійно й даремно жадать?..
А роки минули, і їх не вернути!
Любити? Кого? Тимчасово – любити дарма,
А вічно любить неможливо.
Заглянь же ти в себе – з минулого й сліду нема,
І все там нікчемне – і муки, і радощів диво.
Що пристрасті? – Рано чи пізно надійде пора —
їх розум змете, як пилини.
Життя, як поглянеш увалено довкола, це гра —
Дурне жартування і немічні кпини.
 

1840



...

конец ознакомительного фрагмента

    Ваша оценка произведения:

Популярные книги за неделю