Текст книги "“Vorwärts”"

Автор книги: Майк Йогансен

сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 2 страниц)

Примітки

Сатиричний нарис Майка Йогансена «Vorwärts», про однойменну німецьку соціал-демократичну газету, був надрукований у харківському журналі «Нова ґенерація», у № 2 за 1930 рік. «Vorwärts» («Форвертс») в перекладі з німецької означає «Вперед».

Редакція «Нової ґенерації» тоді «експериментувала» з набором журналу. То тексти набиралися таким чином, що з літер утворювались якісь фігури, то якісь тексти українською мовою набиралися замість кирилиці латиницею, то набиралися кирилицею, але лише малими літерами, тобто і початок речення, і назва, і ім’я чи прізвище починалися з рядкових літер, а не з прописних... Тобто журналісти-футуристи з революційним ентузіазмом намагалися ламати традиції. От і цей нарис Йогансена був набраний там лише малими літерами. Тут задля зручності читача нарис відтворений у «звичайному» вигляді – із прописними буквами. Але збережений правопис тієї публікації, котрий дещо відрізняється від сучасного.

Нарис про німецьку газету «Vorwärts» є не єдиним текстом такого напрямку у творчій спадщині Йогансена. Так у харківському ж часописі «УЖ» (тобто в «Універсальному журналі») у 1928-1929 роках були надруковані його сатиричні нариси про західні газети: англійську «Таймс», французьку «Тан», американські «Дейлі Ньюс» і «Вошинґтон Пост». Ці нариси склали цикл «Обличчя буржуазної преси». (Він відцифрований та викладений в Інтернеті, тож бажаючі зможуть легко його знайти та ознайомитися). Отже надрукований 1930 року у «Новій ґенерацїї» «Vorwärts» Йогансена є як би продовженням того його циклу, який друкувався в «УЖ» (що той «УЖ» у 1929 році припинили видавати). Можливо, цей нарис Йогансен писав теж саме для публікації в «УЖ», але через закриття останнього віддав у «Нову ґенерацію».

Примітки додані до даної Інтернет-публікації 2017 року.

“Der abend” – «Вечір» (нім.)

Едуард Бернштайн (нім. Eduard Bernstein, 1850-1932) – німецький соціал-демократичний теоретик і політик. Вважається засновником теоретичного ревізіонізму в Соціал-демократичній партії Німеччини.

... цитуючи Кавтського... – Карл Йоганн Каутський (нім. Karl Johann Kautsky, 1854-1938) – провідний теоретик соціал-демократії. Займає видатне місце в історії марксизму, був редактором четвертого видання «Капіталу» Карла Маркса.

Черчіл – Сер Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль (англ. Winston Leonard Spencer-Churchill, 1874-1965) – державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953 року «за неперевершеність історичного й біографічного опису, за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися найвищі людські цінності». На час написання Йогансеном даного нарису Черчилль був членом Британського парламенту, до того міністром фінансів, а раніше військовим міністром.

... сидів із Ллойд-Джорджем... – Девід Ллойд Джордж (англ. David Lloyd George, 1863-1945) – державний і політичний діяч Великої Британії, лідер ліберальної партії, прем'єр-міністр (7 грудня 1916 – 22 жовтня 1922), граф (з 1944 року).

... мрії Ліги Націй і ідеалізм пакту Келоґового... – Ліга Націй – перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами. На практиці основними завданнями були дотримання прав національних меншин і вирішення територіальних конфліктів у світі після Першої світової війни. Була заснована на Паризькій мирній конференції в 1919-1920 рр. Ініціатором її створення виступив 28-й президент США Вудро Вільсон. Проіснувала до 1946, коли її функції були перейняті Організацією Об'єднаних Націй (утв. восени 1945). Пакт Бріана-Келлоґа (англ. Kellogg-Briand Pact), відомий також як Паризький пакт – міжнародний договір про відмову від війни, як знаряддя національної політики, підписаний 27 серпня 1928. Договір отримав назву за іменами ініціаторів – міністра закордонних справ Французької республіки Арістида Бріана і держсекретаря США Френка Келлоґа. Угоду було підписано поза рамками Ліги Націй. Її ратифікували в багатьох країнах, зокрема в США, Французькій республіці, Сполученому Королівстві, Німеччині, Королівстві Італія, Японській імперії, Радянському Союзі. Але вона все одно не вберегла світ від війни.

... кронпринцеса Вікторія. – Вікторія Саксен-Кобург-Готська (англ. Victoria, Princess Royal, 1840-1901) – британська принцеса, друга німецька імператриця (1888). Представниця німецької Саксен-Кобург-Готської династії, що правила Великою Британією. Старша донька британської королеви Вікторії та Альберта Саксен-Кобург-Готського. Дружина німецького імператора Фрідріха III (з 1858). Матір останнього німецького імператора Вільгельма ІІ.

... не знає Вайлдовської формули... – Тобто не знає думки Вайлда. Оскар Фінґал О'Флагерті Вілс Вайлд (або Уайльд, англ. Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde, 1854-1900) – видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст.

... проти Бісмарка... – Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк-Шенгаузен, з 1865 року граф, з 1871 – князь фон Бісмарк, з 1890 – герцог Лауенбурзький (нім. Otto Eduard Leopold von Bismarck-Schönhausen, 1815-1898) – німецький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Пруссії (1862–1890), бундесканцлер Північнонімецького союзу (1867–1871), перший райхсканцлер Німецької імперії (1871-1890). За дипломатію реальної політики та сильне урядування отримав прізвисько «залізний канцлер». Його вважають національним героєм Німеччини.

Він картає Мусоліні... – Беніто Муссоліні (італ. Benito Amilcare Andrea Mussolini, 1883-1945) – італійський політичний діяч, фашистський диктатор Італії з 1922 по 1943 роки. Сконцентрував усю владу в своїх руках як провідник (il duce) Фашистської партії, та спробував створити Італійську імперію, яка була б у військовому союзі з гітлерівською Німеччиною. Поразка Італії у Другій Світовій війні привела також до втрати влади Муссоліні.

... проти Прімо-де-Рівери... – Мігель Прімо де Рівера-і-Орбанеха (ісп. Miguel Primo de Rivera у Orbaneja) маркіз де Естелья (1870-1930) – іспанський державний діяч, генерал. Здійснивши державний переворот 13 вересня 1923 року, очолив уряд і став фактичним диктатором Іспанії. Його дії отримали підтримку як короля Альфонса XIII, так і громадської думки, незадоволеної парламентом, який був не в змозі забезпечити стабільне правління, вирішити соціальні проблеми країни і завершити війну в Марокко. Прімо де Рівера заявив про свій намір вирішити наболілі соціальні та політичні проблеми, а потім піти у відставку і повернути країну до нормальних конституційних форм правління. Було призупинено дію конституції, розпущено уряд і парламент, введена цензура. За згодою короля створена «військова директорія» на чолі з Прімо де Ріверою. В 1925 встановив у країні військово-монархічну диктатуру. Тим не менш, глобальні проблеми, що стояли перед країною, вирішені не були. На тлі суспільного невдоволення та у зв'язку з економічною кризою й піднесенням революційного руху М. Прімо де Рівера 28 січня 1930 змушений був подати у відставку і виїхати до Парижу, де вмер через 6 тижнів.

У Китаї він стоїть за Куо-мін-дан. – Коу-мін-дан (зазвичай «Гоміньдан», китайською 国民党, буквально: «Націоналістична партія») – перша правляча політична партія в історії Республіканського Китаю, існує з 1912 року. Партія вела збройну боротьбу з генералами Бейянського угруповання (1912-1928), та пізніше з Комуністичною партією Китаю, намагаючись отримати керівництво всією країною. Боротьба з останньою прийняла форму громадянської війни. Гоміньдан зазнала поразки (1949) та була змушена до перенесення на Тайвань. Разом із Першою народною партією сформувала «синю коаліцію», що хоче об'єднання Китаю, в той час як «зелена коаліція» на чолі з Демократичною прогресивною партією стоїть на позиціях проголошення Тайваню як незалежної держави під назвою «Республіка Китай».

Лейбуристи. – Тобто лейбористи, члени одної з найвпливовіших у Великій Британії Лейбористської партії.

З приводу президентури Гувера... – Герберт Гувер (англ. Herbert Clark Hoover, 1874-1964) – тридцять перший президент США з 1929 по 1933, від Республіканської партії.

... про подорож Буденного... – Семен Михайлович Будьонний (1883-1973) – один з найвідоміших радянських воєначальників. Брав участь у збройній інтервенції в Україну 1917-1921 років. Один з перших п'яти Маршалів Радянського Союзу (1935). Голова Товариства радянсько-монгольської дружби. Повний Георгіївський кавалер, один з трьох тричі Героїв Радянського Союзу.