Текст книги "Суєта"

Автор книги: Иван Карпенко-Карий

сообщить о нарушении

Текущая страница: 5 (всего у книги 5 страниц)

Виходить Наташа попереду, за нею Михайло.

Акіла, до Макара. – Три копійки програв у карти й так сердився, що достав параліча. (Повертається.) От, єрунда. (Вийшов.)

Тетяна, на дверях, переодягнена у свою одежу. – Куди ж це вони ? Покинули нас, а самі повтікали ?

Макар. Тікаймо й ми звідсіля мерщій у старе своє гніздо! Там гарно все – і ясно, і просто, і спокійно, як небо й земля! А тут, кругом, як бачу, одно: суєта суєт і всяческая суєта!

Завіса.

1903