Вибрана поезія
Текст книги "Вибрана поезія"
Автор книги: Генріх Гейне
Жанр:
Поэзия
сообщить о нарушении
Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)
Генріх Гейне
ВИБРАНА ПОЕЗІЯ
Посходили пишні квіти,
Де сльози посіяв я,
Мої зітхання стали
Піснями солов’я.
Як ти мене любиш, дівчатко,
Я заквітчаю твій дім,
Щоб завжди співав соловейко
Перед вікном твоїм.
Як я в очей твоїх блакить
Погляну – біль зникає вмить;
А як тебе цілую я,
Вертається снага моя.
Як до грудей тулюсь твоїх,
Небесних заживаю втіх;
А скажеш: «Я тебе люблю!» —
Тоді я гірко сльози ллю.
Хоч і не любиш ти мене,
Не впав я в безнадію.
В лице твоє дивлюсь ясне
І, мов король, радію.
Уста щебечуть медяні
Про ненависть невпинно.
Дозволь їх цілувать мені —
І втішусь я, дитино!
Недавно в сні я бачив ліліпута —
Прилизаного, в чистому вбранні.
Він виголошував слова гучні,
Зухвалі й небезпечні, як отрута.
Душа назовні золотом обкута,
Але зсередини вона в багні.
Він мало в горло не вчепивсь мені —
Нікчема жалюгідна й страшно люта!
– Ти хочеш знати, що воно за гном? —
– Спитався той, хто володіє сном,
І чародійне показав свічадо:
Ах, карлик під вінцем, храм аж гуде!
– Амінь! Амінь! – чорти волають радо.
– Мою любов із церкви гном веде.
Приснився я собі: святочний стрій
Був на мені – манжети бездоганні,
Жилет і фрак. Тут в ясному убранні
З’явилась мила, ніби вийшла з мрій.
«Ви наречена? – я вклонився їй. —
Вітаю вас, о найдорожча пані!»
Студений звук став поперек гортані,
Я лиш дивився в скорбності німій.
Вона зайшлась плачем. Лице дівоче
Стемнили сліз розбурхані струмки, —
І в них пропало сновидіння миле…
Невинні очі, лагідні зірки,
Ви наяву не раз мене дурили,
Та все ж і в сні я вірю вам охоче!
З німецької поезії
ФРЕДЕРІКА
Покинь Берлін із хмарами пилюки,
З ріденьким чаєм, з людом, що взаміт
Все пояснити хоче – Бога, світ, —
Набравшись гегелівської науки,
Поїдьмо в Індію; там чисті луки,
Там повниться амброзією цвіт,
Там Ганг тече, прозорий малахіт,
Там
...
конец ознакомительного фрагмента
Почитать похожее на эту книгу
Популярные книги за неделю
-
wait_for_cache