Текст книги "9 (СИ)"

Автор книги: Филипп Станиславский

сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 2 страниц)

Ще б╕льш жорстко в╕йна об╕йшлася з транспортно-бойовою модиф╕кац╕╓ю С-55А. Штурмовий вар╕ант гел╕коптера С-341Ш покладених над╕й не виправдав. Початкова ╕дея "л╕таючого бронетранспортера", здатного доставити 6-8 повн╕стю ек╕п╕рованих б╕йц╕в ╕ п╕дтримати ╖хн╕ д╕╖ вогнем, перев╕рки реальн╕стю не пережила. По-перше, в броньований корпус ударно╖ машини каб╕на нормального розм╕ру не вписувалася. Вона була надто т╕сною ╕ незручною для швидко╖ висадки десанту. По-друге, перевантажений бронею ╕ озбро╓нням гел╕коптер з десантом на борту втратив сво╖ швидк╕сн╕ ╕ маневрен╕ властивост╕, п╕д час висадки десанту перетворювався на нерухому м╕шень, не м╕г застосувати бортове озбро╓ння ╕ сам потребував п╕дтримки з боку машин, як╕ знаходилися в пов╕тр╕. Тод╕ ж, восени сорок другого його виробництво було припинено. А з весни сорок третього року у в╕йська п╕шов С-411А – новий турб╕нний гел╕коптер вогнево╖ п╕дтримки "Кобра". ╤ протитанков╕ бригади бойових гел╕коптер╕в приймали участь вже в Б╕лгородськ╕й битв╕.

За б╕льш, н╕ж п╕втора року в╕йни зм╕нилася не т╕льки гел╕коптерна техн╕ка аеромоб╕льних в╕йськ, зм╕нилося докор╕нно все – в╕д озбро╓ння окремого стр╕льця, вид╕в ╕ к╕лькост╕ збро╖ п╕хотного взводу до орган╕зац╕йно-штатно╖ структури п╕дрозд╕л╕в, частин, з"╓днань ╕ об"╓днань в╕йськ, в╕д добового рац╕ону б╕йця ╕ його ек╕п╕ровки до тилового забезпечення див╕з╕й, корпус╕в ╕ арм╕й, в╕д тактики оборонного бою п╕хотного в╕дд╕лення до системи стратег╕чного управл╕ння на театр╕ бойових д╕й.

В ход╕ бо╖в виявилася неналежна система оснащення б╕йця пов╕тряно-штурмових п╕дрозд╕л╕в. До в╕йни панувала концепц╕я оснащення б╕йця-п╕хотинця м╕н╕мально необх╕дним бо╓комплектом. В цьому був певний сенс. В оборон╕ бо╓ць територ╕ально╖ див╕з╕╖ завжди м╕г поповнити запас набо╖в ╕ гранат на ротному обм╕нному пункт╕. Б╕йц╕ механ╕зовано╖ п╕хоти мали можлив╕сть транспортування бо╓припас╕в ╕ спорядження на бронетранспортерах. А для б╕йця аеромоб╕льного п╕дрозд╕лу це становило серйозну проблему. ╤ не завжди можна було гарантувати поповнення запас╕в. Стандартна п╕хотна рем╕нно-плечова система, що в╕д п╕хотинц╕в Св╕тово╖ в╕йни в спадок д╕сталася, мала досить обмежену м╕стк╕сть. А для д╕й в тилу ворога на протяз╕ трьох-чотирьох дн╕в десантник мав нести два-три стандартних бо╓комплекта до штурмового караб╕на, чотири-ш╕сть ручних гранат, одну-дв╕ ракетн╕ гранати до п╕хотного гранатомета, чотири м╕ни до 81-м╕л╕метрового ротного м╕номета або стр╕чку до автоматичного гранатомета, дв╕-три тротилов╕ шашки, чотири-п"ять димових гранат або сигнальних патрон╕в, продовольство на три-п"ять дн╕в, воду або чай у флягах, плащ-намет або пончо на двох. Вага всього цього добра становила понад два пуди – 35-40 к╕лограм╕в.

Недол╕к спорядження виявився в перш╕ тижн╕ в╕йни ╕ Головне Управл╕ння аеромоб╕льних в╕йськ Генерального Штабу оголосило конкурс на розробку "штурмового жилета". Цив╕льн╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ на потреби арм╕╖ негайно в╕дгукнулися – вже взимку не лише аеромоб╕льн╕ частини, а й звичайна п╕хота отримала велику к╕льк╕сть тип╕в спорядження – залишалося т╕льки вибрати найб╕льш потр╕бну в╕йськам...

...Десантники з гел╕коптер╕в скотилися ╕ навколо майданчик╕в приземлення оборону вмить зайняли. Гел╕коптери ж висадили п╕хоту ╕ в небо блакитне зд╕йнялися, зникли так само митт╓во, як ╕ з"явилися...

Сл╕дом за першою хвилею гел╕коптер╕в на помаранчев╕ дими, як╕ м╕сця посадки машин визначали, зайшла друга хвиля, щедро "бананами С╕корського" насичена. З гвинтокрил╕в по трапам шестикол╕сн╕ в"юнк╕ машинки злет╕ли, н╕би шлюпки з лайнера океанського. На причеп╕ у ТПК зен╕тн╕ кулеметн╕ установка – ЗКУ-2, належить майданчики висадки в╕д удару з пов╕тря прикрити. Хоч ╕ баражують вгор╕ винищувач╕ П-40, та ж в╕домо – ворог хитрий та п╕дступний, пильн╕сть втрачати н╕як не можна. А при нагод╕, коли раптом п╕хота кацапська з"явиться, так можна з двох ствол╕в по них вр╕зати – т╕льки клапт╕ полетять!

Друга хвиля гел╕коптер╕в транспорт для аеромоб╕льно╖ п╕хоти доставила ╕ артилер╕ю батальйонну: взвод гармат протитанкових "Стилет-Б" ╕ батарею м╕номет╕в 120-м╕л╕метрових; та бригадну: гаубиц╕ Д-30 "Таволга" кал╕бром 114 м╕л╕метр╕в. Та ще броню десантну "Стилет-С " – самох╕дн╕ артилер╕йськ╕ установки. Разом з артилер╕╓ю ╕ командування бригадне висадилося: котяться жваво по полю штабн╕ автомоб╕льчики "Луаз ТПК-2", т╕льки антени довг╕ в пов╕тр╕ гойдаються. Ось вже й командний пункт та вузол зв"язку бригади розгорнули – зд╕йнялися в небо антени дальнього зв"язку, пов╕домлення в штаб арм╕╖ шлють.

А над дальн╕м л╕сом, к╕лометра за два, штурмовики та бомбардувальники колом ходять – в тому л╕с╕ штаб ╕ командний пункт радянсько╖ 6-╖ гвард╕йсько╖ арм╕╖ знаходяться. Там сховалися в укриттях штабн╕ командири ╕ зв"язк╕вц╕. Т╕льки довго нал╕т тривати не може, ще хвилин тридцять-сорок ╕ л╕таки, запас бойовий витративши, на сво╖ бази повернуться. А штаб з командним пунктом та вузол зв"язку десантникам знищити наказано. ╤ тому, поки штабн╕ командири рос╕ян в╕д нальоту ховаються в бомбосховищах ╕ укриттях, десантн╕ батальйони мусять встигнути п╕д╕йти ╕ все живе, що там знаходиться, неживим зробити.

Тим часом третя хвиля гел╕коптер╕в п╕д╕йшла ╕ гвинтокрили пов╕тряно-штурмовий батальйон висадили. Об"╓кт атаки батальйоном ще вчора ввечер╕ по фотопланшетам та аерофотозн╕мкам був вивчений, план бою складений, то тепер його в життя вт╕лити потр╕бно. Висадили "банани С╕корського" бронетранспортери десантн╕ батальйону пов╕тряно-штурмового та легк╕ шестикол╕сн╕ транспортери переднього краю Луцького автозаводу, як╕ на озбро╓нн╕ аеромоб╕льних частин укра╖нського в╕йська знаходяться, ╕ в небо не гаючись зд╕йнялися. ╥м на базу повернутися потр╕бно, завантажити другий ешелон бригади ╕ на майданчики висадки в тилу рос╕йському доставити. На це гвинтокрилам С╕корського годин п"ять-ш╕сть знадобиться. За цей час батальйони мають задачу ближню виконати та до виконання подальшо╖ задач╕ приступити.

╤ рвонули бронетранспортери десантн╕ та ТПК туди, де над л╕сом штурмовики ╕ бомбардувальники колесом ходили, т╕льки курява зд╕йнялася сл╕дом! Трьома колонами батальйони бригади – другий аеромоб╕льний п╕хотний ╕ пов╕тряно-штурмовий – в тому напрямку рушили, а трет╕й аеромоб╕льний п╕хотний батальйон до склад╕в артилер╕йських ╕ бази постачання 6-╖ арм╕╖ на транспортерах шестикол╕сних помчав.

...Сонце вже давно встало, туман над л╕сом та лугами трав"яними п╕дн╕маючи. Допов╕в командир третього аеромоб╕льного п╕хотного батальйону, який мав взяти п╕д контроль артилер╕йську базу: захоплено десантом сорок в╕с╕м 122-м╕л╕метрових гаубиць М-30 та двадцять гармат польових БС-3, кал╕бром 100 м╕л╕метр╕в, сорок артилер╕йських трактор╕в СТЗ-5 . Взят╕ також велик╕ запаси бо╓припас╕в до гармат ╕ гаубиць, не менше, н╕ж по п"ять бо╓комплект╕в на гармату. Але пальне для тягач╕в в╕дсутн╓ зовс╕м, сухо у вс╕х СТЗ-5 в баках, як в пустел╕ Сахара. Батальйон охорону виставив ╕ продовжу╓ пошук пального до тягач╕в.

Командиру 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади полковнику Штриголю зрозум╕ло для чого тут база артилер╕йська: в тилу 3-о Прибалт╕йського фронту звели укр╕плений район на випадок, коли в╕йська групи арм╕й "Балт╕я" з заходу, чи укра╖нськ╕ або б╕лоруськ╕ див╕з╕╖ з п╕вдня прорвуться через оборону радянських арм╕й. Тримати в тилу значне формування в фортиф╕кованому район╕ сенсу нема╓ – буде м╕н╕мум див╕з╕я стр╕лецька безд╕яльною в найнапружен╕ший час, коли вона потр╕бна на передов╕й. Ворог ослаблену оборону на вузьк╕й д╕лянц╕ прорве ╕ див╕з╕╖ стр╕лецьк╕ з╕ сво╓ю штатною збро╓ю, артилер╕╓ю в тому числ╕, наказ в╕д╕йти не отримають вчасно. В╕йська на фронт╕ ще будуть стримувати ворога, а рухом╕ частини наступаючих в╕йськ противника – укра╖нц╕в, б╕лорус╕в, прибалт╕в – вже далеко за ╖хн╕ми спинами опиняться. В такому раз╕ швидко перекинуть на автомоб╕лях, чи л╕таками, або зал╕зницею п╕хоту та особовий склад артилер╕йських п╕дрозд╕л╕в, аби зайняти УР поблизу Луги. П╕хоту без проблем можна перекинути, коли вона впорожн╕, без важко╖ збро╖. Але важка зброя ╕ не потр╕бна, бо артилер╕я для фортиф╕кованого району тут вже зосереджена, за годину-дв╕ на вогневих позиц╕я буде...

А тому задача першому аеромоб╕льному п╕хотному батальйону: зайняти район фортиф╕кований в швидкому темп╕, поки рос╕яни п╕хоту свою без артилер╕╖ не перекинули ╕ не посадили в окопи, п╕дготовлен╕ навесн╕ саме на такий прикрий випадок.

Майор Величай св╕й батальйон на всюдиходи посадив ╕ вперед пов╕в. Ревуть мотори шестикол╕сних "луаз╕в", з-п╕д кол╕с багнюка фонтаном: дороги – то б╕да Рос╕╖, разом з дурнями. Це було в╕домо вс╕м ще за царя Миколи Палк╕на, а то й ран╕ше. Ось по так╕й дороз╕ в мчить перший батальйон. Намага╓ться випередити ймов╕рну реакц╕ю рос╕ян на прорив В╕с╕мнадцятою арм╕╓ю фронту в район╕ Пскову.

...А польовий фортиф╕кований район був зведений з╕ знанням справи. Складався УР з батальйонних вузл╕в опору, кожен вузол мав по три-чотири ротн╕ опорн╕ пункти до кругово╖ оборони пристосован╕: окопи ╕ транше╖ повного проф╕лю, бл╕ндаж╕ в три-п"ять накат╕в та укриття м╕цн╕, вогнев╕ позиц╕╖ артилер╕╖ основн╕, запасн╕, тимчасов╕ ╕ ф╕ктивн╕, кулеметн╕ майданчики ╕ дзоти для ведення фронтального, косоприц╕льного ╕ флангового вогню, др╕т колючий на к╕лках в к╕лька ряд╕в натягнуто ╕ встановлено пакети малопом╕тних перешкод. В бл╕ндажах бо╓запас приготовлений – м╕ни протитанков╕ ╕ протип╕хотн╕, сотн╕ ящик╕в з набоями ╕ ручними гранатами. П╕дготували радянськ╕ сапери чотири батальйонних вузли опору, п╕д охорону винищувального батальйону НКВС, який з м╕сцевого активу радянського, парт╕йного та комсомольського, моб╕л╕зованого на захист комун╕стично╖ влади створений, здали ╕ на новий об"╓кт перем╕стилися...

Аж тут ╕ десант укра╖нський, як сн╕г на голову звалився. Охорону, що окопи, бл╕ндаж╕ та дзоти стерегла, роз╕гнали мимох╕ть – "яструбкам" чек╕стським з десантним батальйоном змагатися не випада╓. А в штаб╕ батальйону винищувального документац╕ю на той УР захопили: стр╕лецьк╕ карточки, схеми опорних пункт╕в з м╕сцями установки м╕н (м╕ни не встановлен╕, але м╕сця для м╕нних пол╕в були розм╕чен╕); ╕ потр╕бно зауважити, що все було зроблено з толком, з╕ знанням справи, не абияк...

Сонце ще т╕льки з-за обр╕ю виткнулося, ще й до зен╕ту д╕йти не встигло, а батальйон десантний окопи та бл╕ндаж╕ зайняв, малими п╕хотними лопатами шуру╓, бойов╕ позиц╕╖ дообладнуючи: т╕льки земля летить грудками. За годину окопи на╖жачилися стволами станкових гранатомет╕в автоматичних, кулемет╕в та штурмових караб╕н╕в. М╕ни, завбачливо припасен╕ рос╕янами, десантники перед позиц╕ями встановили ╕ приготувалися супостата зустр╕чати. Тут ╕ артилер╕я аеромоб╕льна присп╕ла, вогнев╕ позиц╕╖ зайняла, розв╕дка батальйонна та бригадна по пут╕вцям л╕совим напрямки можливого п╕дходу рос╕ян контролю╓. За годину другий аеромоб╕льний п╕хотний ╕ пов╕тряно-штурмовий батальйони п╕д╕йшли, позиц╕╖ зайняли праворуч ╕ л╕воруч батальйону майора Величая. Комбриг, полковник Штриголь, ще й артилер╕йське посилення – хай лишень трет╕й батальйон пальне в╕дшука╓ – об╕ця╓. Тод╕ зовс╕м добре стане – рос╕яни вс╕ зуби обламають, а збити бригаду з позиц╕й не зможуть, нехай нав╕ть ц╕лий корпус укр╕плений район штурмувати буде!

А там ╕ гел╕коптери з другим ешелоном бригади п╕досп╕ли. Висадили "банани С╕корського" тили бригадн╕, транспортн╕ ескадриль╖ додому полет╕ли, вантаж бо╓припас╕в для артилер╕╖ бригадно╖ залишивши, а гел╕коптери вогнево╖ п╕дтримки в розташування бригади розм╕стилися. На майданчик транспортними гел╕коптерами доставлене все необх╕дне для забезпечення польот╕в бойових гел╕коптер╕в бригади: пальне, бо╓припаси, а осторонь в╕терець димок кухн╕ пох╕дно╖ розносить ╕ намети для в╕дпочинку ек╕паж╕в поставлен╕. Все ретельно замасковане, в╕д удару з пов╕тря майданчик прикритий двома взводами МЗА – чотири 27-м╕л╕метрових спарених зен╕тних автомати на шас╕ десантного бронетранспортера. Двадцять турб╕нних "Кобр " – моб╕льний кулак командира бригади, яким в╕н результат бою на свою користь обертати буде...

Першим на майданчик с╕в командир штурмово╖ гел╕коптерно╖ ескадриль╖ майор Карпенко ╤ван Трохимович. Зробив в╕н це класно, з парашутуванням проти в╕тру. Збавив швидк╕сть, завис в двох метрах над землею ╕ обережно опустився на не╖ колесами. П╕дкорюючись сигналам техн╕ка, С-411А покотився уб╕к. Сл╕дом за командиром с╕ли й решта гел╕коптер╕в вогнево╖ п╕дтримки. Над машинами негайно натягнули маскувальн╕ с╕тки, почалася заправка пальним, бо╓припаси поповнили.

На допомогу наземн╕й розв╕дц╕ полковник Штриголь пов╕тряну розв╕дку на зах╕д ╕ п╕вдень випустив – на напрямки найб╕льш ймов╕рного п╕дходу супостата. Ланка легких розв╕дувальних гел╕коптер╕в двом╕сних в небо зд╕йнялася, лиш т╕льки техн╕ки машини заправили. Ледь гел╕коптери зникла за дальн╕м л╕сом, по рад╕о один з пов╕тряних розв╕дник╕в пов╕домив: "До позиц╕й другого аеромоб╕льного п╕хотного батальйону наближаються танки". Допов╕да╓ розв╕дник пов╕тряний по рад╕о: "В танков╕й колон╕ пом╕чен╕ два бронетранспортера з великокал╕берними чотириствольними кулеметними установками", отже, близько п╕д╕йти не дадуть. П╕дняв полковник трубку, ╕ перша ланка отримала наказ негайно зд╕йнятися в пов╕тря...

"Значить, танки. – М╕ркував ╤ван Трохимович. – Тут потр╕бно кумекати..."

З╕брав п╕лот╕в командир ескадриль╖, коротка нарада-╕нструктаж: вс╕ досв╕дчен╕, новачк╕в раз-два.

– Така справа, орли, кацапи на хлопц╕в наших танки кинули. ╤ щоб вони нам б╕ди не наробили, т╕ коробки москальськ╕ спалити наказую до д╕дька. – ╤ на земл╕ патичком, в с╕р╕й пилюц╕ малю╓ майор схемку. – Ось така обстановка, хлопц╕: тут дорога, по н╕й рота танкова руха╓ться, прикрита двома бронетранспортерами з зен╕тними кулеметами, тут лощина, тут узвишшя, тут болото. Як д╕яти будемо?

Танк потужною бронею захищений, т╕льки прямим влучанням ╖╖ пробити можна. А спробуй влучи, коли броньована машина стриба╓ по горбах та виярках, маневру╓ ╕ вогонь веде загороджувальний. Але й у гвинтокрило╖ машини ╓ переваги! Гел╕коптер, використовуючи складки м╕сцевост╕, може п╕дкрадатися до танку майже по-пластунськи. Пот╕м в╕н неспод╕вано вискаку╓ з-за бугра, л╕сочку, посадки, ловить танк в приц╕л ╕ да╓ залп некерованими семисантиметровими ракетними снарядами, льотчики ╕ зброяр╕ "ол╕вцями" звуть ╖х попросту. П"ять-десять секунд ╕ гвинтокрила машина знову хова╓ться в нер╕вностях м╕сцевост╕.

Однак ╕ танк не вигляда╓ беззахисним ягням перед вовком хижим. Для боротьби з гвинтокрилами на важк╕ танки вже в сорок третьому роц╕ радянськ╕ конструктори почали ставити великокал╕берн╕ кулемети. Правда, влучити в вертку машину важко, але коли танки прикрит╕ моб╕льною установкою зен╕тних кулемет╕в... А коли таких установок к╕лька одиниць ╓ ╕ добре продумана система зен╕тного вогню, доведеться тод╕ скрутно гел╕коптерам. ╤ зараз командиру гел╕коптерно╖ ескадриль╖ разом з╕ сво╖ми п╕лотами потр╕бно вир╕шити, як розладнати цю систему, як нанести неспод╕ваний, але приц╕льний удар по танков╕й колон╕.

Т╕льки ж довго думати часу нема╓, вар╕анти д╕й ще в часи Б╕лгородсько╖ битви продуман╕. Д╕й три вар╕анти нам╕тили, командир ескадриль╖ ледь наказ дав: "По машинам!", як дв╕ ланки зд╕йнялися в небо...

На стоянц╕ гел╕коптер вигляда╓ незграбно, так вигляда╓ тюлень на берез╕. Та в пов╕тр╕ метаморфоза раптова ста╓ться з машиною: збер╕гши в бойовому гел╕коптер╕ вс╕ властивост╕ гвинтокрилою машини, конструктори ╤горя С╕корського додали до них нових, властивих ран╕ше т╕льки стр╕мким винищувачам.

Бойовий гел╕коптер ззаду й справд╕ вигляда╓, як л╕так-винищувач. Вузький фюзеляж – ╕деальна форма для руху в пов╕тр╕. Коротк╕, вузьк╕, в╕дкинут╕ назад гостро зр╕зан╕ крила. На п╕дкрильних п╕лонах – можна на них контейнери гарматн╕ причепити, можна ╕ бомби взяти, – по дв╕ "сигари " на борт з ракетами.

Дв╕ ланки – в╕с╕м штурмових "Кобр", гел╕коптер╕в вогнево╖ п╕дтримки, – йдуть на гранично низьк╕й висот╕. В к╕лькох метрах п╕д ними проноситься л╕с. Злякано кинулася вб╕к сорока, промайнув косар – п╕лот пом╕тив: приставив селянин долоню дашком, намага╓ться второпати, що ж то таке промчало мимо.

Карпенко веде гел╕коптер впевнено, за ним, як прив"язаний – ведений, молодший лейтенант Андр╕й Кириленко. Стрекочуть металев╕ бабки, притискуються до верх╕вок дерев, йдуть в район, де виявлено розв╕дкою танкову колону. Скритн╕сть, раптов╕сть удару – одна з переваг штурмових гел╕коптер╕в.

Майор робить "г╕рку" – потр╕бно оц╕нити обстановку власним поглядом. Ось стовп куряви над дорогою – там йдуть радянськ╕ "тридцятьчетв╕рки". Гел╕коптер виринув ╕ в╕дразу ж п╕рнув назад, до зеленого л╕сового килиму. Обстановку командир оц╕нив ╕ вар╕ант бою визначив. По рад╕о п╕длеглим мовив т╕льки два слова, а вони вже знають, як ╕ що кожному робити. Ех, шкода, що штурмова ескадрилья, яка в полк гел╕коптерний аеромоб╕льно╖ бригади входить, нема╓ машин з керованими протитанковими ракетами!

В Б╕лгородськ╕й битв╕ штурмов╕ гел╕коптери, або гел╕коптери вогнево╖ п╕дтримки "Кобра", перше бойове хрещення прийняли. Тод╕ був випробуваний ╕ вар╕ант з керованими протитанковими ракетами, як╕ в╕нницький "Форт " випуска╓. Минулого л╕та, на початку серпня, коли рос╕яни завдали допом╕жного удару на п╕вдн╕, експериментальну ескадрилью майора Карпенка, керованими ракетами озбро╓ну, перекинули на М╕ус-фронт. Нова зброя, яку сконструював Олександр Нудельман, в реальному бою випробування пройшла. Розробка нова була сп╕льною: керован╕ протитанков╕ ракети разом з нашими конструкторами ╕ ╕нженери з Н╕меччини розробляли, вони теж були присутн╕ при випробуванн╕ ново╖ збро╖ в реальному бою. Сьомого серпня в╕с╕мнадцять "Кобр" з керованими ракетами в ход╕ бою за Савур-могилу з танковим корпусом рос╕ян в одн╕й атац╕ дев"яносто ворожих танк╕в знищили, з╕рвавши наступ на т╕й д╕лянц╕ фронту.

Т╕льки ж окрем╕ полки протитанкових гел╕коптер╕в п╕дпорядковуються командуванню фронт╕в ╕ груп арм╕й, до складу гел╕коптерних полк╕в аеромоб╕льних бригад так╕ машини поки що не входять.

А жаль, зараз би одн╕╓╖ ланки вистачило для знищення ц╕╓╖ танково╖ колони...

...Попереду густий сосняк ╕ стр╕й гел╕коптер╕в розд╕ля╓ться на три групи. Пара командира ескадриль╖ вдарить по танкам в лоб, ╕нша пара битиме зен╕тн╕ установки, а друга ланка вдарить "ересами" збоку.

Першою в б╕й вступила пара майора Карпенка. Йому випало в╕двол╕кати на себе увагу рос╕ян, п╕дставлятися п╕д вогонь зен╕тних установок.

Гел╕коптер Карпенко "п╕дскочив" на п"ятдесят метр╕в – попереду, за п╕втора к╕лометра танкова колона. Праворуч-л╕воруч в╕д каб╕ни гел╕коптера-штурмовика з-п╕д крил палахкотить полум"я – по одн╕й ракет╕ з кожного блока п╕шло на ц╕ль. Задача – не влучити, т╕льки привернути увагу противника. Зда╓ться, цього майору вдалося досягти – до його машини потяглися товст╕ джгути трасуючих куль. З кожною секундою ╖х ставало все б╕льше. Але "кобра" над╕йно захищена бронею ╕ це Карпенка не тривожило. Його гел╕коптер п╕рна╓ донизу, а збоку робить "г╕рку" штурмовик Кириленка. Залп з чотирьох ракет ╕ гел╕коптер молодшого лейтенанта йде вниз, до земл╕. А машина командира ескадриль╖ знову вгору п╕дскаку╓. Залп...

Тепер вся увага рос╕ян прикована до пари штурмових гел╕коптер╕в ╕ пора завдати головного удару. Коротка команда по рад╕о ╕ в б╕й вступа╓ решта гвинтокрил╕в. Пара кап╕тана ╤вана Кобилецького – в╕н заступник командира ескадриль╖ – б"╓ по бронетранспортерам з зен╕тники кулеметними установками. Там, де рухалася колона, палахкотить руде полум"я – бронетранспортери отримують кожен свою порц╕ю ракет ╕ спалахують чорно-димними смолоскипами. Димний прост╕р крають на шматки траси великокал╕берних куль гел╕коптерних турельних кулемет╕в, б"ють щедро по танкам, заганяють ек╕паж╕ п╕д броню.

А в атаку виходить основна ударна група. Чотири штурмовика несуть кожен по чотири важк╕ ракетн╕ блоки, по с╕мдесят ш╕сть ракет кал╕бром с╕мдесят м╕л╕метр╕в на машину. Бо╓головка кожно╖ ракети м╕стить кумулятивний заряд, здатний пробити дв╕ст╕ п"ятдесят м╕л╕метр╕в танково╖ брон╕. "Кобри" вже нахилили хиж╕ носи ╕, вибравши соб╕ ц╕ль, вдарили по танкам ракетами. Щоб розосередити увагу танк╕ст╕в, гел╕коптери працюють парами, одна пара б"╓ – ╕нша виходить в атаку...

Задача виконана. Карпенко команду╓: "Зб╕р", ╕ машини двох ударних груп, ледве кущ╕ колесами не ч╕пляючи, прямують до сосняку, п╕д прикриттям якого розд╕лилися на групи. Це м╕сце збору.

Зависнувши на висот╕ двох-трьох метр╕в, ╖х вже чекала пара командира ескадриль╖...

...На сво╓му новому командному пункт╕ полковник Штриголь розм╕стився, як завжди, ╜рунтовно, по-хазяйськи. В бл╕ндажах встановлен╕ столи, поруч обладнано вузол зв"язку, телефонн╕ дроти протягнут╕ до командних пункт╕в батальйон╕в. Керувати бригадою полковник вол╕в з комфортом. Однак потр╕бно ╕ сапер╕в радянських вдячним словом згадати: ст╕нки транше╖ оплетен╕ хворостом, по дну прокладен╕ м╕стки – а раптом дощ?

Полковник д╕яв впевнено, про╕нструктував командир╕в першого ╕ другого батальйон╕в, трет╕й аеромоб╕льний п╕хотний батальйон д╕яв окремо, його командир ще до висадки знав свою задачу: прикрити бригаду в╕д удару з п╕вноч╕, в╕д Лен╕нграду, ╕ д╕яв самост╕йно.

Ввечер╕ начальник штабу бригади майор Зал╕зюк добове зведення прин╕с, його командиру п╕дписати потр╕бно ╕ пот╕м в штаб арм╕╖ рад╕ограму в╕дправити належить. Поклав полковник листок на ст╕л. Зведення коротке зовс╕м, стор╕нка з командирсько╖ книжки. Весь день бригади в ньому розписаний. "Об одинадцят╕й годин╕ дванадцять хвилин перший АПБ прийняв б╕й..."

Рос╕яни не загаялися виявити десант, вже об одинадцят╕й годин╕ кинули проти десантник╕в мотостр╕лецький полк НКВС, який дислокувався на сх╕д в╕д Луги в район╕ Городн╕. Ц╕ витяз╕ в зелених кашкетах чистили тили Д╕ючо╖ арм╕╖ в╕д дезертир╕в та повстанц╕в, що по селам довколишн╕м комун╕ст╕в разом з прихвоснями комун╕стичними та чек╕стами на бер╕зках в╕шати або в колодязях ╕ р╕ках-озерах топили.

Рос╕янам було в╕домо, що батальйон укра╖нських десантник╕в зайняв один з вузл╕в фортиф╕кованого району. Для того, аби знищити десант, вир╕шили в радянському штаб╕, мотостр╕лецького полку НКВС вистачить ц╕лком. Чотири батальйони чек╕ст╕в посадили на автомоб╕л╕ ╕ повезли на зах╕д...

Полк мав автотранспортну роту ╕ кожен батальйон – автотранспортний взвод. Тому ╕ називався мотостр╕лецьким. Мотостр╕лецький полк НКВС в╕дзначала висока моб╕льн╕сть ╕ потужне озбро╓ння: танки Т-34 ╕ гаубиц╕ М-30. Вони в╕дм╕нно вм╕ли робити облави на повстанц╕в, проводити масов╕ розстр╕ли заручник╕в, давити селянськ╕ бунти ╕ пороти шомполами ваг╕тних селянок. Тим не менш, значного спротиву м╕сцевого населення командування чек╕стського полку не оч╕кувало. Спод╕валися в Кремл╕, що п╕сля в╕йни Громадянсько╖ втихомирили-таки люд, а воно он, як вийшло...

Пов╕тряна розв╕дка вчасно виявила п╕дх╕д противника, штурмов╕ гел╕коптери розгромили танкову роту, а артилер╕я розметала на тр╕ски колону. Отримав десант передишку коротку перед головний бо╓м.

╤ б╕й той не забарився.

Досить скоро зв╕стка про десант д╕йшла до штабу 3-о Прибалт╕йського фронту. Д╕зналися ╕ про розгром штабу 6-╖ арм╕╖, ╕ про втрачене керування бойовими д╕ями стр╕лецьких див╕з╕й та танкових бригад. Однак ненадовго: знайшовся вольовий командир, взяв керування д╕ями з"╓днань в сво╖ руки, п╕дкорив вол╕ сво╖й командир╕в див╕з╕й та бригад, проти десанту стр╕лецьк╕ полки ╕ танков╕ батальйони кинув.

Кинути кинув, але панування в пов╕тр╕ було за укра╖нською ав╕ац╕╓ю. Винищувач╕ закрили небо для рос╕йсько╖ ав╕ац╕╖, тому можна десантникам не боятися удару з пов╕тря. П╕к╕руюч╕ бомбардувальники ╕ штурмовики над дорогами висять, громлять на марш╕ колони радянсько╖ п╕хоти ╕ танки рос╕ян; над зал╕зницями, шосейними дорогами ╕ пут╕вцями баражують винищувач╕-бомбардувальники, нищать автоколони ╕ окрем╕ легковики та вантаж╕вки, нав╕ть за окремими п╕дводами ╕ к╕нними в╕зками ганяються. Тому на значн╕й в╕ддал╕ ав╕ац╕я ╕ артилер╕я десанту б"╓ ворога, до рукопашно╖ сутички справу не доводячи.

А коли сонце св╕й зен╕т пройшло ╕ б╕й в самому розпал╕ був, допов╕в командир одного з розв╕дувальних дозор╕в, як╕ шляхи-дороги в тилу бригади контролювали: вийшов на розв╕дник╕в радянський стр╕лецький полк з оркестром та розгорнутим знаменом ╕ в повному склад╕ в полон здався. Командир полку радянський майор Кононов просить командира десантник╕в хвилину йому прид╕лити.

Майора негайно до командира бригади доправили. Майор ╤ван Микитович Кононов, до того начальник оперативного в╕дд╕лу 2-го кавалер╕йського корпуса, в командування 436 стр╕лецьким полком 155 стр╕лецько╖ див╕з╕╖ вступив з с╕чня сорок третього року ╕ формував полк заново п╕сля того, як 155 стр╕лецька див╕з╕я понесла важк╕ втрати на Харк╕вщин╕ в вересневих боях сорок другого року.

Полк ╕ див╕з╕я залишалися в тилу, займаючись бойовою п╕дготовкою. Майор Кононов, за вереснев╕ бо╖ нагороджений орденом Червоного Прапора, на той час прийняв р╕шення перейти на б╕к укра╖нських в╕йськ з метою боротьби проти комун╕ст╕в. ╤ полк св╕й формував з тих, хто под╕ляв його погляди.

Двадцять п"ятого червня сорок четвертого року полк п╕дняли по бойов╕й тривоз╕ ╕ кинули проти укра╖нського десанту...

Полковник Штриголь не став довго роздумувати: ось тоб╕, майоре, два батальйонних вузли опору, займай ╖х сво╖ми батальйонами ╕ воюй з комун╕стами! А ми тоб╕ допоможемо, чим Бог пошле...

На той час в╕дзначився ╕ командир третього ПДБ: його б╕йц╕ знайшли на дальн╕й кол╕╖ двадцятитонну цистерну з╕ спиртом ╕ п"ять тонн побутового гасу в одному з╕ м╕ських склад╕в. Зм╕шали – ╕ вийшло чудове пальне. Заправили ц╕╓ю сум╕шшю два десятки тягач╕в – ╕ за годину на вогневих позиц╕ях стояли два див╕з╕они гаубиць, по дванадцять М-30 у кожному, ╕ вс╕ двадцять польових гармат БС-3. Половину захоплених гаубиць десантники передали полку Кононова, разом з двома батареями польових гармат...

Коротко, без емоц╕й виклав начальник штабу все, що за день цей трапилося. Виконала бригада задачу, на не╖ покладену: штаб арм╕╖ радянсько╖ разом з вузлом зв"язку знищений, база артилер╕йська захоплена ╕ вся артилер╕я ворожа нам на службу поставлена. ╤ нав╕ть б╕льше того: в╕дразу стр╕лецький полк РСЧА на наш б╕к перейшов ╕ разом з нами за зв╕льнення сво╓╖ земл╕ проти комун╕ст╕в кремл╕вських вою╓.

Перейшов полковник до наступного пункту ╕ спохмурн╕в.

Бо пункт наступний про втрати.

Тут потр╕бно згадати добрим словом сапер╕в радянських, як╕ укр╕плений район зводили. На сов╕сть все зведено, гр╕х скаржитися. Укриття добр╕ споруджен╕, над╕йн╕: перекриття бл╕ндаж╕в трима╓ гаубичний 122-м╕л╕метровий снаряд. За день бою бригада втратила всього дванадцять б╕йц╕в вбитими ╕ померлими в╕д ран. А важкопоранених в╕дразу в шпиталь фронтовий гел╕коптерами переправляли...

...Ще з Велико╖ в╕йни у в╕йськов╕й медицин╕ ╓ поняття "золото╖ години": якщо на протяз╕ першо╖ години п╕сля поранення б╕йцю буде надана повноц╕нна медична допомога, це вряту╓ життя в дев"яти випадках з десяти, затримка б╕льш, н╕ж на годину, приведе до того, що з десяти поранених виживе т╕льки один.

В укра╖нськ╕й арм╕╖ до в╕йни з Радянським Союзом готувалися ╕ готувалися належним чином. ╤ до збереження життя сво╖х солдат╕в ставилися серйозно, про "золоту годину" знали.

Проблема "золото╖ години" на в╕йн╕ може бути вир╕шена т╕льки радикальною зм╕ною вс╕╓╖ структури надання медично╖ допомоги пораненим. Тут важливим ╓ все: ╕ндив╕дуальн╕ аптечки (в╕д пакет╕в перев"язочних, як╕ п╕д час Св╕тово╖ в╕йни використовували, в укра╖нськ╕й арм╕╖ в╕дмовилися р╕шуче ╕ безповоротно), перев"язочн╕ засоби, медичне спорядження, час ╕ способи евакуац╕╖ поранених.

Як правило, на пол╕ бою пораненим надають допомогу сан╕тари, а пот╕м багато часу витрача╓ться на евакуац╕ю пораненого в тил. П╕д час транспортування поранен╕ вмирають або потрапляють в шпиталь у стан╕, коли медицина вже безсила. Це ста╓ться тому, що при б╕льшост╕ бойових поранень дуже швидко – за п"ять-десять хвилин – розвива╓ться серйозне ╕ смертельне ускладнення – шок. В╕н приводить до розладнання дихання ╕ серцево╖ д╕яльност╕. Ще одна небезпека – втрата кров╕: поранений бо╓ць може стекти кров"ю за десять-п"ятнадцять хвилин.

Ще до в╕йни в Укра╖н╕ ц╕ проблеми були вир╕шен╕ р╕зними шляхами. Основним було р╕шення включити в бойов╕ п╕дрозд╕ли в╕йськових л╕кар╕в для надання медично╖ допомоги прямо на пол╕ бою. В╕йськовий л╕кар може зробити багато чого. В сьогодн╕шньому бою ворожий снайпер влучив прямо в шию командиру одн╕╓╖ з рот. Вс╕ дихальн╕ шляхи були пон╕вечен╕, однак людина ще жила. Секунди вир╕шували все. Л╕кар батальйону швидко вставив в горло тубус ╕ в╕дкачав кров з легень. За годину поранений був вже на стол╕ х╕рурга в арм╕йському шпитал╕ – евакуювали гел╕коптером. Людину було врятовано.

Важливим також ╓ час евакуац╕╖ пораненого. Для цього ще з часу Синайського конфл╕кту почали використовувати гел╕коптери С╕корського. Та в╕йна стала сво╓р╕дним випробувальним пол╕гоном не т╕льки для в╕йськово╖ техн╕ки, але й для нов╕тн╕х способ╕в порятунку життя пораненого б╕йця. Гвинтокрил╕ машини евакуюють поранених прямо з поля бою до стац╕онарних шпитал╕в глибоко в тилу.

Перев"язочн╕ пакети були зам╕нен╕ на ╕ндив╕дуальн╕ аптечки, де ╓ спец╕альний джгут для зупинки кровотеч╕, коли бо╓ць поранений в ногу чи руку, спец╕ально розроблен╕ одноразов╕ протишоков╕ шприци з морф╕╓м та багато ╕нших новинок...

Грюкнуло щось на вход╕ в бл╕ндаж ╕ на пороз╕ черговий оф╕цер з"явився:

– Товаришу полковник, з п╕вдня танки п╕дходять! – Пов╕домив старший лейтенант. – Наш╕ танки!

Разом з черговим оф╕цером в бл╕ндаж вв╕рвався гул танкових дизел╕в...