Текст книги "Рівні або догрався (ЛП)"

Автор книги: Дмитрий Олейник

сообщить о нарушении

Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)

Олейник Дмитрий

Рівні або догрався

Рівні

Я з тих людей, що називають ледачими. Напевно цим нікого не здивувати , адже таких людей більшість. Я живу за принципом “Не роби сьогодні того що можна зробити завтра” і можна сказати з цим принципом живеться зовсім непогано, поки не приходить те саме завтра. А несе воно все ті промахи, що накопичувалися в численних сьогодні. Але двадцять років як то вдавалося викручуватися, думаю, вдасться і завтра.

Всі вихідні займався тим що грав у комп’ютерні ігри. Во вже й вечір п’ятниці, і начебто знаєш що завдання на понеділок не зроблені, але думаєш що ще трохи пограю і встигну, і зроблю, але враховуючи те що не спав дві ночі, в сон хилить просто пекельно. Пікселі бігають по монітору, очки досвіду ростуть і ось ще через дві години на моніторі виникає заповітна табличка.

Вітаємо 100 рівень.

Я відкинувся на кріслі, все максимальний рівень взято. Перевівши погляд на годинник зауважив 3:12, ось це дупа, завтра ж у сім підйом а нічого не зроблено. Але нічого вже не встигаєш зробити, і в голові проноситься думка “та нічого страшного, здаси на наступному тижні, що трапиться, не смертельно” і ти задоволений таким геніальним рішенням йдеш спати.

Чортів будильник, його сигнал я зненавидів ще зі школи але що поробиш. Наосліп вимикаю годинник і намагаюся піднятися. Ні, не дарма я не виспався 100 рівень це круто. Я і тільки 6 чоловік на всьому сервері що змогли цього досягти, значить одягнути нормальні шмотки і запрошення до Топ не змусить себе чекати. Одинаком грати весело але далеко не заїдеш в Гільдії як то простіше. Блін очі відкриватися не хочуть, все таки чотири години сну це дуже мало. Лише на одній силі волі змушую себе піднятися, сьогодні ведуть такі преподи що краще пари не пропускати. Присісти десять разів і начебто стало простіше, тепер на кухню дві ложки розчинної гидоти на ложку цукру і залити окропом. У холодильнику крім масла нічого немає, ну нічого, он начебто шматок хліба да запити кавою ось і поснідав. Натягнути напрасовані джинси, м’ятий светр і вперед.

Підходячи до зупинки помітив що спізнююся, довелося пробігтися метрів двісті а дихалки вже немає, блін треба б хоч зарядку робити чи що. Коли забігаю в улюблений громадський транспорт краєм ока помічаю щось жовтувате в кутку, намагаюся придивитися але де там, ну й добре розберуся потім. В універ приїхав майже вчасно, запізнився на десять хвилин. Тихо зайшов в аудиторію, сів подальше від викладача, і вже думав розслабитися як помітив щось дивне.

Дуже довго намагався зрозуміти що ж тут не так, і як тільки зрозумів не витримавши сказав “НУ Нихрена СОБІ”. Сказав значно голосніше ніж варто було б, на що відразу відреагував Василь Геннадійович наш викладач по Сопромату.

– У вас там щось сталося? – Запитує він

Діватися було нікуди і все ще не вірячи в те, що відбувається кажу

– Так вибачте стало погано, можна вийти на пару хвилин?

– Так-так як стане краще повертайтеся

І я під тихі смішки виходжу з аудиторії. Що б перевірити спускаюся в хол, і дивлюся на сидячих там людей. Та так і є во над хлопцем висить:

“Славік”

Рівень 3

Або ще щось подібне

“Христина”

Уровень2

І так над кожною людиною в холі. Ось це я поіграв проноситься в голові і я тихо сповзаю по стінці, Якщо від горілки буває білочка то у мене схоже аж цілий хом’як , твою мать.

Глава 1

Всю дорогу до будинку намагався розібратися що ж це таке або хоча б зауважити закономірність, але нічого так і не зрозумів. Хоча зауважив цікавий факт, не було жодної людини вище десятого рівня, та й той був старший за мене років на п’ятдесят. По дорозі додому купив хліба і залетівши в квартиру тихо сповз по стінці. Так роздягтися і лягти спати, це все від недосипу, висплюся і пройде …

Прокинувся я в годині четвертій, добре що батьки поїхали а то були б зайві проблеми. Як не дивно , стало легше, перестало хилити в сон і голова не боліла, але не це було моєю головною проблемою. А з нею все стало тільки гірше. На межі зору у верхньому правому кутку з’явилася напівпрозора іконка з зображенням голови , доволі схожою на мою. Вже здогадуючись що це таке я натиснув на іконку. Тут же перед очима на всю широчінь розрослося вікно. Де йшлося:

Ім’я: Діма

Рівень: 2

Раса: Людина

Специфікація: Немає

Характеристики:

Сила 7

Спритність 11

Витривалість 5

Інтелект 6

Мудрість 8

Уміння:

Жага життя (Расові)

Коли кількість життя зменшується на 25% всі бойові навички та характеристики зростають на 200%

Стрімке розум

Швидкість навчання і запам’ятовування інформації + 0.7%

От і все, як то не дуже жирно подумав я, хоча яке нафіг жирно позбудеться цієї хрени от і все. Так закриваємо очі, рахуємо до десяти глибоко дихаючи і повторюючи

‘Я-ні псих, Я – не псих’ Відкриваємо очі. Так вікно характеристик на місці. Ну що ж значить це не сон і не глюк подумав я, і раз не можна позбавиться , подивимося що можна з цим зробити. І насамперед ми – зробимо бутерброди з маслом. А що ви думали, глюки як я зрозумів нікуди не подінуться, а їсти хочеться завжди, ну або майже завжди.

Відкривши холодильник і діставши масло здивувався ще більше, над ним весіла табличка

Масло

Ситість +10

Ну ні, це вже ні в які рамки не лізе, до речі над хлібом висіло те ж саме толь до з показником ситості +12. Трохи подивившись на це беззаконня я махнув рукою, ну й добре, ніколи не був схильний до паніки, проблемою більше, проблемою менше. З’ївши 3 бутерброда і запивши їх чаєм який дає +2 до ситість +1 до уважності я сів на диван, а точніше впав на нього розтягнувшись і похрустів кістками. Думаю все не так погано, нічого критичного це не дає і не заважає, навпаки навіть можна звіритися з даними. Хоча досі незрозуміло яким чином дається рівень і чи будуть тут очки за нього, або ж все доведеться розвивати самостійно фізичною та розумовою працею. Хоча тут доведеться до місця вираз якогось геймера ‘Мій персонаж – Це Я’ та мені воно підходить на всі сто. Напевно це і є виконання великої геймерской мрії. Так раз ця справа вирішена спробую розібратися в статті. Як в будь якій нормальної грі повинно бути пояснення який стат на що впливає. Отже відкриваємо вікно характеристик і направляємо уявну стрілку на перший стат. Отже Сила: ця характеристика відповідає за переносиму вага у співвідношенні

1 сили = +1.5 кг мінімальної ваги + 3кг максимальної ваги, так само впливає на моментально набираєму швидкість і силу фізичної атаки, незначно впливає на показник здоров’я.

Ну це зрозуміло, чим ти сильніший тим більше несеш сильніше б’єш і швидше бігаєш, дивно тільки одне, що наприклад якщо я підвищу силу віджиманнями то чи підвищиться швидкість бігу адже ноги я не качав, або підвищу силу присіданнями чи буде вона впливати на силу удару і на вага адже до рук вона відносення начебто не має, треба буде перевірити. Так далі йде спритність

1 спритності = +0.3 кг мінімальної ваги, +0.4 кг максимальної ваги, + 0.6% ухилиться від атаки, + 0.2% швидкості бігу, і збільшує швидкість наносяться атак.

Теж вельми дивно, чому спритність дає переносиму вагу, в іншому в принципі порядок як і в іграх, спритність в основному відповідає за ухил і швидкість атаки. Дивимося далі.

1 витривалості = + 0.7% до здоров’я, + 1% до відновлення здоров’я, ви довше не втомлюється при фізичній праці.

Ну тут просто ідеальний збіг з іграми, я навіть розплакався дійсно живеш як граєш.

1 розуму = впливає на швидкість запам’ятовування і навчання, +0.5 до запам’ятовування, кожне очко розуму збільшує ваш запас духу на 2%, і швидкість відновлення духовної сили + 1%. Що за фігня, я що шамана відігрую, який нафіг дух, тут повинна бути мана, я розчарований. Ну добре, подивимося далі.

А далі йде найцікавіший стат, який в безлічі ігр просто не прописаний, тому я просто не уявляв що від нього чекати. А називається він мудрість

1 мудрості = мудрість впливає на кількість затрачуваної сили духу на застосування активних умінь, і на застосування отриманих знань, незначно збільшує силу духу.

От і все, і навіть процентний коефіцієнт не прописаний, начебто щось дає, а що незрозуміло, гаразд розберемося по ходу справи а зараз приступимо до навчання. І мудрість покачаємо та завдання на завтра зробимо два в одному. ‘А все таки життя не так вже й нудне’ подумав я прямуючи до комп’ютера.