Текст книги "Раб краси"

Автор книги: Владимир Винниченко

сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 2 страниц)

– Василю! – дрижачим голосом несміло крикнув Софрон.

Ридання стихло, і темне перестало ворушитись.

– Василю! – ще раз гукнув Софрон. – Ти? В саду тихо завмирали згуки. Ось вони зітхнули, схлипнули і вмерли... Стало тихо-тихо.

– Василю! – пошепки прошипів Софрон у дірку. – Це ти?

– Я... – грубо й товсто вирвалось з-під куща, і за ним зачулось шумне й дрижаче зітхання.

В саду розлігся лопотячий, дрібний шум оплесків і крику, – неначе там зраділи, що це був таки Василь.