Текст книги "Чорний елiксир (на украинском языке)"

Автор книги: Ким Пушкарев

сообщить о нарушении

Текущая страница: 2 (всего у книги 2 страниц)

Пiвтора мiсяця тому я домiгся свого. Передi мною був флакон абсолютно чорної рiдини – елiксиру сили. Вiн мусив мобiлiзувати для граничної роботи всi ресурси живого органiзму. Я ввiв один мiлiграм його кролику. Зразу ж пiсля уколу кролик ударом нiг вiдкинув мене метрiв на три, мало не потрощивши ребра, перескочив височенний паркан i зник з моїх очей. Я знайшов його, чорного i мертвого, за десяток миль, вивчив свiжi слiди й побачив, що кролик мiряв вiдстань майже двадцятиметровими стрибками. Уявляєте його енергетичнi резерви!

Кроликова смерть насторожувала. Та майнула думка, а якщо поступово й дуже обережно привчати органiзм до дiї чорного елiксиру, поєднуючи iн'єкцiї з методичним тренуванням? Щоб усе залишилося в таємницi, я наважився провадити експеримент на собi.

Були й ще деякi мiркування; може, я про них скажу, а може й нi.

Я зробив прощальний вiзит професоровi, подарував йому затискачi-транзистори, попросив передати їх i вам. Пояснив усе примхою. Мовляв, готую сюрприз, хочу здивувати вас, що, зрештою, менi начебто й вдалося. Водночас затискач ставав перепусткою до вiлли. Я дбав про себе. Перетворення кроля з сiрого на чорного пiдказувало, що й зi мною може трапитися щось подiбне. Змiниться колiр пiгменту, i тодi служник просто не пустить мене до власної домiвки!

Я оселився подалi вiд людних мiсць, у вiвчарськiй хижi. Там вiдновив тренування й почав дуже обережно вводити собi чорний елiксир. Був день, коли я ледь не викликав по транзистору професора – дуже болiли м'язи. Переконав себе, що так i мусить бути: м'язи реагували на високе навантаження нового типу. Справдi, через тиждень болi вщухли, а тренуватися стало надзвичайно легко. Я щиро радiв. I хiд тренувань, i наслiдки аналiзiв показували – мiй елiксир сили не такий уже й "чорний", вiн може прислужитися людинi.

У досить оптимiстичному настрої, певний, що все буде гаразд, що я правильно визначив безпечну дозу елiксиру для змагального виступу, я повернувся на стадiон, щоб приголомшити весь свiт. Не знаю, чи досяг я мети, В усякому разi, студентська мрiя здiйснилась: я зумiв зазирнути за бар'єр можливого, хоча й не певен, що це – гранична межа. Навпаки, я переконаний: минуть роки, багато рокiв, i мої результати не тiльки повторить, а й перевершить якийсь обдарований спортсмен, як це вже бувало не раз. Перевершить без чорного елiксиру, без найстрашнiших допiнгiв*, просто внаслiдок значно глибших знань про органiзм людини i вмiння тренувати його для високих спортивних досягнень!

_________

* Допiнг – препарат, який штучно пiдвищує працездатнiсть органiзму.

?

Крiстофер Картрайт стомлено вiдкинувся на спинку крiсла, вiдпочивав. Усi сидiли мовчки, приголомшенi його сповiддю. Аж доки Картней не скрикнув:

– Навiщо ти вчинив це, Крiс? Навiщо?

Крiс розплющив очi, тепло й сумно глянув на друга:

– Любий, не всiм щастить так, як вам з Боббi, – потрапити з чемпiонiв у чемпiони, хоча б спортивного репортажу. Кажу без заздрощiв, констатую факт. Пригадай iнших наших друзiв. Де вони зараз? Хто їх пам'ятає? Яке у них життя?.. Спочатку мене цiкавив науковий пошук, благородне прагнення зробити якийсь внесок у науку. Але потiм я...

Вiн замовк, роздумуючи, казати чи нi про щось таке, що, може, було неприємне навiть йому самому. Та врештi махнув рукою.

– Потiм я просто збочив з наукового шляху. Збагнув, що пiсля сенсацiйного успiху на стадiонi чорний елiксир може принести менi все, що ми змалку вважали ознакою щастя – грошi, славу, забезпечену старiсть. Хто вiдмовиться вiд збуджувача, який дає змогу людинi мобiлiзувати всi фiзичнi можливостi? I, очевидно, не лише фiзичнi. Райдужними були не тiльки затискачi, а й мої мрiї. Тому, мабуть, i настала така розплата за них.

Картрайт знову замовк. Вiн зосереджено дивився вперед, наче там, у далечинi, намагався знайти вiдповiдь на тi питання, якi постали перед ним в останнi години життя. Потiм заговорив:

– Я знищив усi мої записи, спалив їх у цьому камiнi, щоб не залишати бодай найменшого дороговказу до таємницi чорного елiксиру. Але те, що вiдкрилося одному, може вiдкритися й iншому. Вам усiм ще не раз бувати на стадiонах. I менi хочеться застерегти вас: нiколи не вiрте байкам можливих загадкових вiвчарiв-одинакiв, як Том не повiрив Джiмовi Хiксу. – Картрайт невесело посмiхнувся. – Якщо колись ви станете свiдками такого ж несподiваного фантастичного перевищення рекордiв, якого домiгся я, – зразу бийте на сполох! Знайте: тут не обiйшлося без винятково сильного допiнгу на зразок мого чорного елiксиру. Звичайна людина ще дуже далека вiд розкриття своїх граничних можливостей i не скоро досягне їх!

Зайшов служник i доповiв, що прибули адвокат i нотарiус...