Текст книги "Афоризми"
Автор книги: Григорий Сковорода
Жанр:
Классическая проза
сообщить о нарушении
Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)
***
Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
***
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.
***
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
***
Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
***
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
***
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
***
Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
***
Не все те отрута, що неприємне на смак.
***
Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
***
Бери вершину і матимеш середину.
***
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
***
Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
***
Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, – так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
***
Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
***
Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
***
Більше думай і тоді вирішуй.
***
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
***
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
***
О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
***
Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
***
У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
***
Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
***
О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
***
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
***
Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
***
Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
***
З видимого пізнавай невидиме.
***
Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
***
Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
***
Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
...
конец ознакомительного фрагмента