Текст книги "8 (СИ)"

Автор книги: Филипп Станиславский

сообщить о нарушении

Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)

Станиславский Филипп Степанович
8

***

Другого липня тисяча дев"ятсот в╕с╕мнадцятого року Гетьман Укра╖нсько╖ Держави Павло Скоропадський п╕дписав закон, який надавав вс╕м, хто на цей час знаходився на укра╖нськ╕й територ╕╖, право стати громадянами Укра╖ни. Н╕яких зусиль для того, щоб отримати громадянство новоутворено╖ кра╖ни, докладати не було потр╕бно. ╤ в двадцять сьомому роц╕, коли проводилися перш╕ загальн╕ вибори Президента Укра╖нсько╖ Держави, такий принцип надання громадянства з╕грав з Укра╖нською Державою злий жарт.

З двадцятого року, коли к╕нець Громадянсько╖ в╕йни в колишн╕й Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ вже був близьким, ╕ неоголошена в╕йна комун╕стично╖ Рос╕╖ проти Укра╖нсько╖ Держави сходила нан╕вець, в кра╖н╕ на повну силу почалися економ╕чн╕ реформи. Головний радник Гетьмана Укра╖ни ╤ван Остапович Федорчук проводив ╖х п╕д лозунгом: "Держава – геть з економ╕чного життя кра╖ни! Чиновники – геть з нашого життя!" Спочатку указами Гетьмана, а пот╕м законами, прийнятими Сеймом, запроваджувалася така економ╕чна система, де п╕дпри╓мець був зв╕льнений в╕д злод╕йкуватого державницького апарату. "Де виг╕дно вести б╕знес, – казав радник Гетьмана ╤ван Федорчук, – туди приходять грош╕. Куди приходять грош╕, там р╕вень життя п╕двищу╓ться. Ось простий принцип економ╕чного процв╕тання." Це дозволило р╕зко актив╕зувати п╕дпри╓мницьку д╕яльн╕сть укра╖нц╕в, залучити в Укра╖нську Державу ╕ноземн╕ кредити, створило робоч╕ м╕сця. Економ╕ка р╕зко п╕шла вгору. А разом з економ╕чним ростом став рости ╕ добробут населення.

Зокрема, був прийнятий новий податковий кодекс, що встановлював т╕льки два види податк╕в: соц╕альний, не б╕льше десяти в╕дсотк╕в з зароб╕тно╖ плати, ╕ п"ятив╕дсотковий податок на продаж. Податк╕в було всього два, були в╕дм╕нен╕ вс╕ акцизи, збори ╕ мито. Такий п╕дх╕д дозволив р╕зко скоротити чиновний апарат, що збер╕гався в Укра╖н╕ ще з час╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Жвав╕ ╕ п╕дпри╓млив╕ люди отримали можлив╕сть для безперешкодно╖ реал╕зац╕╖ сво╖х талант╕в. Була проведена реформа банк╕всько╖ системи.

Все це було б чудово, але...

Але п╕дпри╓мливих ╕ жвавих на тридцятим╕льйонну в двадцятому роц╕ Укра╖ну занадто мало було. Так, вони рвучко взялися до справи – ╕ до власного збагачення – однак в╕дразу ж виявилося б╕льш, н╕ж досхочу, тих, хто необх╕дного знання, досв╕ду, хватки д╕лово╖ не мав, але загр╕бати бариш╕ лопатою бажав неймов╕рно. Отож в невдах, а ╖х було м╕льйони ╕ м╕льйони, всепожираючим вогнем спалахнула заздр╕сть. А вс╕ вони були громадянами Укра╖нсько╖ Держави ╕ мали право вибирати владу, тобто, депутат╕в Сейму. Ось цим прорахунком Гетьмана ╕ його радник╕в скористалися скривджен╕ ╕ пол╕зли невдахи щ╕льними юрмами в лави пол╕тичних парт╕й, а, отже, у державну владу.

Ставку на таких скривджених зробили багато парт╕й, але найб╕льш посл╕довними були соц╕ал╕сти з парт╕╖ "поступовц╕в" Серг╕я ╢фремова. Вони не розпорошувалися на багато напрямк╕в ╕ вели аг╕тац╕ю свою, аби виграти вибори спочатку на м╕сцевому р╕вн╕, а пот╕м пройти ╕ до верховно╖ влади в Укра╖н╕.

Ще в в╕с╕мнадцятому роц╕ Гетьман урочисто пооб╕цяв на протяз╕ десяти рок╕в п╕сля оголошення незалежност╕ Укра╖нсько╖ Держави провести пол╕тичну реформу. Пол╕тична реформа в кра╖н╕ провадилася поступово, зм╕ни в життя сусп╕льства вводилися обережно, спочатку на м╕сцевому р╕вн╕, в волостях та пов╕тах, пот╕м в краях – колишн╕х губерн╕ях, пот╕м на найвищому державному, коли укра╖нський народ вибере Президента Укра╖нсько╖ Держави.

В╕дразу ж виявилися союзники Гетьмана ╕ його суперники. Нац╕онально-демократичн╕ сили, очолюван╕ В╕льгельмом Францом фон Габсбургом-Лотр╕нгеном, в╕домим в Укра╖н╕, як Василь Вишиваний, як це не дивно, бо в роки становлення укра╖нсько╖ державност╕ вони за укра╖нську булаву м╕ж собою змагалися, стали на боц╕ Гетьмана, а соц╕ал╕стичн╕ парт╕╖ п╕д проводом парт╕╖ "поступовц╕в" Серг╕я ╢фремова, були суперниками ╕ становили опозиц╕ю Гетьману Укра╖нсько╖ Держави Павлу Петровичу Скоропадському.

В двадцять другому роц╕ проводилися вибори до м╕сцевих орган╕в влади. Це був перший реванш соц╕ал╕ст╕в за поразку у в╕с╕мнадцятому роц╕. Двор╕чне ╖хн╓ правл╕ння привело до того, що наступн╕ м╕сцев╕ вибори в двадцять четвертому роц╕ соц╕ал╕сти програли, але виграли вибори до крайово╖ влади. Тут так само стався провал. Але попул╕стськ╕ лозунги знову спрацювали! В двадцять сьомому соц╕ал╕сти-баз╕кали пос╕ли верховну владу в кра╖н╕ – Президентом Укра╖нсько╖ Держави став ╢фремов, що виграв ц╕ вибори.

Ось тут соц╕ал╕сти вже в╕двели душу! Як гриби п╕сля дощу з"являлися р╕зноман╕тн╕ ком╕тети, к╕льк╕сть м╕н╕стерств зросла в п"ять раз╕в! Спочатку поволеньки, а пот╕м все б╕льше ╕ б╕льше п╕дпри╓мець в Укра╖н╕ змушений був вести нер╕вну боротьбу з державними структурами. На нього полювали, вимагаючи хабар, вс╕ляк╕ паразитуюч╕ державн╕ структури: в╕д пожежних ╕ сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чних станц╕й до вс╕ляких дармо╖д╕в на кшталт р╕зноман╕тних домових ком╕тет╕в. Корупц╕я, яку придавили ще в двадцятому роц╕, знову розкв╕тла пишним кв╕том! П╕дпри╓мц╕ нар╕кали спочатку тихо, а пот╕м все голосн╕ше, скажен╕ючи в╕д тако╖ свавол╕ народних обранц╕в. Зате м╕ський люмпен та пролетар╕ розумово╖ прац╕ були в захват╕. Аякже, все йде у в╕дпов╕дност╕ з запов╕тами бородатих основоположник╕в соц╕ал╕зму: гарувати ╖м з кожним роком потр╕бно все менше, а задовольняти неробам сво╖ потреби дозволя╓ться все повн╕ше ╕ повн╕ше.

Тим часом кра╖на б╕дн╕ла. Однак вс╕ спод╕валися на законний спос╕б зм╕ни влади. Не дочекалися...

Терпець урвався в тридцятому роц╕, коли Президент Укра╖нсько╖ Держави Серг╕й ╢фремов видав указ про нац╕онал╕зац╕ю великих компан╕й. Бо це ж несправедливо, що багат╕╖, яким вони належать, грош╕ лопатою гребуть! Ось тут вже вс╕ зрозум╕ли, що дал╕ терп╕ти ╕ чекати нема╓ жодного сенсу: сьогодн╕ велик╕ п╕дпри╓мства нац╕онал╕зували, а завтра п╕дуть п╕д н╕ж соц╕ально╖ справедливост╕ середн╕, а за ними й мал╕.

╤ в жовтн╕ тридцятого року стався вибух. На протяз╕ тридцяти шести годин влада соц╕ал╕ст╕в була л╕кв╕дована. Подекуди д╕йшло до насилля, були вбит╕ особливо затят╕ приб╕чники соц╕ал╕зму разом з особливо ненаситними хабарниками. Для ╢фремова та його найближчих приб╕чник╕в все зак╕нчилося дов╕чним ув"язненням, та й б╕льш╕сть соц╕ал╕ст╕в-хапуг у м╕сцевих органах влади отримала досить м"яке покарання: тюремне ув"язнення на десять-п"ятнадцять рок╕в.

А для укра╖нсько╖ влади був урок: не варто випробовувати терп╕ння народу!

П╕сля тих под╕й провели реформу державно╖ влади: було п╕дтверджено владу Гетьмана Укра╖ни, якого обирали дов╕чно, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил. Гетьманом Укра╖ни був обраний Павло Петрович Скоропадський. ╤нститут президентства в Укра╖нськ╕й Держав╕ скасовувався, Держава ставала парламентською республ╕кою, в╕днин╕ очолював Укра╖нську Державу Голова парламенту.

Було "де-факто" завершено об"╓днання Укра╖ни: до цього часу зах╕дна частина Укра╖ни фактично була окремою державою. В тридцятому роц╕, завдяки розвитку економ╕чних зв"язк╕в м╕ж краями, Укра╖на ставала ╓диним ц╕лим. Сейм, як парламент дотепер╕шньо╖ Укра╖ни, був розпущений. Обирався новий парламент – Народн╕ Збори, ╕ цей законодавчий орган обирав Прем"╓р-м╕н╕стра та затверджував м╕н╕стр╕в закордонних справ, внутр╕шн╕х справ, М╕н╕стра оборони та гол╕в р╕зноман╕тних державних ком╕тет╕в.

Вт╕м, р╕шення цих ком╕тет╕в мали т╕льки рекомендац╕йний характер.

Головною ж реформою була реформа у наданн╕ укра╖нського громадянства. Тепер громадянином м╕г статним т╕льки той, хто дов╕в справою сво╓ право на громадянство. Визначала право на громадянство громада села, селища, м╕стечка та м╕ського району: люди, як╕ б╕льш-менш знали один одного. ╤нш╕ ж ставали п╕дданими Гетьмана. ╤ з початку 1931 року населення Укра╖ни под╕ля╓ться на дв╕ нер╕вн╕ частини: громадяни Укра╖нсько╖ Держави ╕ п╕ддан╕ Гетьмана Укра╖ни. Загальне виборче право було скасоване.

В такому под╕л╕ закладений глибокий сенс.

Громадяни Укра╖нсько╖ Держави можуть обирати сво╖х представник╕в у м╕сцев╕ ╕ вищ╕ законодавч╕ органи. П╕ддан╕ ж Гетьмана Укра╖ни такого прив╕лею не мають, закони для них визначають громадяни Укра╖нсько╖ Держави. А просто так стати громадянином Укра╖ни не дозволить м╕сцева громада.

Але ж хто може стати громадянином Укра╖ни? Т╕льки той, хто справою дов╕в сво╓ право на укра╖нське громадянство. Бо права громадянина визначаються передус╕м його обов"язками.

Найпрост╕ше це зробити, вступивши до лав Збройних Сил.

Там, в Учбовому Центр╕, новобранець потрапля╓ до рук унтер-оф╕цер╕в укра╖нсько╖ арм╕╖: сержант╕в та фельдфебел╕в. ╤ подальша його доля залежить в╕д сержант╕в. Саме сержант╕в, а не якого ╕ншого звання в╕йськового люду. Сержанта н╕ зовн╕шн╕м виглядом, н╕ хвацькою повед╕нкою не обдуриш. Сержант раз т╕льки пройдеться перед стро╓м, ╕ визначить точно, хто ╓ хто серед новобранц╕в: хто меткий та проворний, а хто тюхт╕й, нехай нав╕ть на його грудях лемеш╕ кувати можна. ╤ сержантам н╕як не можна помилитися: не дай Бог, що трапиться, кому пот╕м в╕дбр╕хуватися та копн╕ отримувати? Тому справжн╕ми сержантами стають природжен╕ психологи.

А в Учбових Центрах тримають т╕льки справжн╕х сержант╕в.

Однак тут питання з"явля╓ться: як в╕др╕знити справжнього сержанта в╕д аматора?

Дуже просто.

Потр╕бно т╕льки глянути, як кандидат на посаду сержанта в╕дда╓ п╕длеглим наказ командира учбово╖ роти. Аматор пов╕домить сво╖м п╕длеглим новобранцям, що командир роти наказав пофарбувати п╕длогу в казарм╕. Справжн╕й сержант лютим риком вишику╓ роту ╕ вс╕х сво╖й вол╕ п╕дкорить: наказую фарбувати п╕длогу! А п╕сля цього яму копатимете! В╕д паркану до об╕ду!! Так хочу я!! Така моя воля!!!

Так от, в Учбовому Центр╕ укра╖нсько╖ арм╕╖ сержанти в╕ддають будь-який наказ, спущений з запаморочливих висот – хоч наказ самого Гетьмана! – т╕льки в╕д свого ╕мен╕.

╤ нав╕ть не так.

Сержант н╕коли не наказу╓ прямо: "Фарбувати п╕длогу! Чистити зброю! Копати траншею у взводному опорному пункт╕!" Тому, що п╕длеглий невиконання наказу виправда╓ безл╕ччю об"╓ктивних причин: фарби не було, рушничне мастило ╕ клоччя для чистки збро╖ в╕дсутн╕, а в лопат держаки поламан╕...

Тому накази сержанти в╕ддають у форм╕ короткого енерг╕йного запитання: а х╕ба п╕длога ще не пофарбована? Зброя не чищена? Транше╖ ╕ окопи не викопан╕? ╤ хто персонально в такому становищ╕ винен? В цьому раз╕ п╕длегл╕ пост╕йно змушен╕ думати самост╕йно, самост╕йно шукати соб╕ заняття ╕ проявляти власну ╕н╕ц╕ативу, а до сержанта мають звертатися, лише щоб дозв╕л отримати, чи починати д╕яти, ╕ пот╕м допов╕дати про виконання.

А вищ╕ командири укра╖нського в╕йська, як╕ на час в╕йни з радянською Рос╕╓ю полками, бригадами та див╕з╕ями командували, не т╕льки сам╕ пройшли цю школу, вони ╖╖, цю школу, й створили!

Тому для полковника Штриголя, коли розв╕дувальну роту його 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади було зад╕яно в ╕нтересах добування ╕нформац╕╖ для В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖, не поставало питання: а чим йому займатися в оч╕куванн╕ скорого бойового наказу? В╕н-то пройшов ту ж саму школу, що й генерал Даниленко! Як влучно в╕дм╕тив сп╕вець британського ╕мпер╕ал╕зму Редьярд К╕пл╕нг, вони були одн╕╓╖ кров╕!

А що командувач В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ невдовз╕ викличе його разом з начальником штабу до свого каб╕нету на пухнастий килим ╕ зац╕кавлено спита╓: " А чим, власне, займа╓ться п╕дпорядкована штабу В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ 204-а пов╕тряно-штурмова бригада? Що? Бойовою п╕дготовкою? ╤ до чого конкретно ви, товариш╕ оф╕цери, сво╖х солдатик╕в готу╓те?", то в цьому полковник не мав н╕ найменшого сумн╕ву.

Тому, аби не кл╕пати очима в каб╕нет╕ командувача, т╕╓╖ ж ноч╕, коли розв╕дувальна рота в повному склад╕ була десантовано на Псковщин╕, викликав полковник Штриголь В╕ктор Михайлович свого начальника штабу майора Зал╕зюка Петра Йосиповича разом з начальниками оперативного та розв╕дувального в╕дд╕лень бригади ╕ вчотирьох прикинули вони вар╕анти використання 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади в майбутн╕й наступальн╕й операц╕╖ В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖, що розвиватиметься на територ╕╖ на п╕вн╕ч в╕д Б╕лорус╕ ╕ п╕вденн╕ше Ф╕нсько╖ затоки.

– Отже, в найближчому майбутньому, – мовив полковник Штриголь, – бригада буде зад╕яна в наступальн╕й операц╕╖. То ж давайте прикинемо, де, якими силами ╕ як ми будемо д╕яти...

Що бригада буде зад╕яна в наступальн╕й операц╕╖ В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖, тут двох думок не було: в червн╕ сорок четвертого року оборонна операц╕я арм╕йського об"╓днання була неможлива в принцип╕.

На в╕дм╕ну в╕д пов╕трянодесантних в╕йськ, особлив╕стю пов╕тряно-штурмових частин ╕ з"╓днань ╓ ╖хня в╕дпов╕дн╕сть задачам загальнов╕йськового формування. ╤ чим меншим ╓ таке формування, тим меншим ╓ масштаб пов╕тряно-штурмових сил. ╤ в цьому – масштаб╕ застосування – поляга╓ основна в╕дм╕нн╕сть м╕ж пов╕трянодесантними ╕ аеромоб╕льними (пов╕тряно-штурмовими) в╕йськами.

– Зг╕дно Бойового статуту бойове застосування пов╕тряно-штурмових частин ╕ з"╓днань проводиться у в╕дпов╕дност╕ з планом наступу польово╖ арм╕╖ чи групи арм╕й. – Сказав начальник штабу. – В ╕нтересах див╕з╕╖ чи корпусу можуть д╕яти окрем╕ роти та батальйони аеромоб╕льно╖ бригади. Але пов╕тряно-штурмова бригада може воювати також ╕ в повному склад╕. Я вважаю, що це най╕мов╕рн╕ший вар╕ант.

– Чому ви так вважа╓те? – Запитав командир бригади.

– До складу В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ входять два арм╕йських корпуси. В кожному – по три механ╕зован╕ див╕з╕╖. А зг╕дно з прийнятим нещодавно Бойовим статутом, кожна механ╕зована див╕з╕я ма╓ один мотоп╕хотний батальйон, п╕дготовлений для д╕й в тактичному десант╕. Для цього див╕з╕╖ прида╓ться транспортний полк арм╕йсько╖ ав╕ац╕╖ в склад╕ трьох гел╕коптерних ескадрил╕й. Зг╕дно нормативу такий полк може одним рейсом перевезти мотоп╕хотний посилений батальйон, або пов╕тряно-штурмовий батальйон. Зв╕дси виплива╓, що нашу бригаду командування В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ буде використовувати в повному склад╕.

– Що ж, лог╕чно. Тод╕ залиша╓ться визначити де ╕ коли. ╤ розробити план д╕й. Задача зрозум╕ла?

– Так точно, товаришу полковник. – Дружно в╕дпов╕ли вс╕ тро╓.

– Отже, приступайте до роботи. Дума╓ться мен╕, що скоро нас викличуть на пухнастий килим...

╤ приблизний район ╕ спос╕б використання 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади командуванням з"╓днання був визначений, а батальйони перейшли в╕д загально╖ бойово╖ п╕дготовки до п╕дготовки ц╕лком конкретно╖.

...Командирський "луаз" про╖хав мимо вузьких дворик╕в, збитих з дощаника будов, як╕ аеродром маскували, ╕ звернув до льотного поля. Полковник Штриголь вийшов з машини, наказав вод╕ю повертатися в частину, махнув йому на прощання рукою ╕ п╕шов до буд╕вл╕, що виконувала роль аеровокзалу. К╕лька пасажир╕в в╕д бар"╓рчика дерев"яного до л╕така йшли, серед них полковник пом╕тив т╕льки одного в╕йськовика, що здався полковнику знайомим. ╤ В╕ктору Михайловичу захот╕лося с╕сти поряд з ц╕╓ю людиною. То ж в╕н посп╕шив п╕днятися в салон в╕йськового транспортника. Бо добре мати в дальн╕й дороз╕ доброго супутника. Той скинув кашкета ╕ прилаштував його на верхн╕й поличц╕ разом з пласкою вал╕зою. Коли в╕йськовик обернувся, полковник побачив генеральську з╕рку на польовому погон╕, п╕знав його ╕ здивувався.

– Копичко! Афанас╕й! – В╕йськовик п╕дв╕в голову, подивився на Штриголя ╕ обличчя його розплилося в посм╕шц╕ в╕д неспод╕вано╖ радост╕.

– В╕кторе! – Штриголя п╕дштовхнули пасажири, яким в╕н загородив дорогу. Полковник зробив крок вперед ╕ потрапив прямо в об╕йми генерала. Стояти в проход╕ було незручно ╕ вони пройшли вперед.

В╕йськово-транспортний КС-3 був зм╕шаного типу: спереду б╕ля п╕лотсько╖ каб╕ни три ряди кр╕сел, за ними вантажний в╕дс╕к заставлений стандартними контейнерами з газотурб╕нними двигунами для гел╕коптер╕в. Генерал запропонував полковнику м╕сце б╕ля борту, сам с╕в поряд з проходом. Штриголь вмостився зручн╕ше б╕ля ╕люм╕натора – майже дв╕ години польоту потр╕бно було провести з користю.

– Поздоровляю! – Кивнув Штриголь на новеньк╕ генеральськ╕ з╕рочки.

– Ну, ти недалеко в╕дстав. – ╤ генерал вказав на орденськ╕ стр╕чки на грудях полковника.

Штриголь т╕льки посм╕хнувся – на грудях Афанас╕я Копичка орденськ╕ стр╕чки також т╕снилися в три ряди. Кр╕м орденських стр╕чок там були ╕ нашивки за поранення – дв╕ червон╕ ╕ дв╕ золот╕.

Доля звела ╖х разом давним-давно. Сотник Афанас╕й Копичко в липн╕ двадцять дев"ятого року начальником штабу танкового батальйонну був – хорунжий В╕ктор Штриголь в тому батальйон╕ прийняв танковий взвод. А за три м╕сяц╕ в╕йськова реформа почалася ╕ вся Укра╖нська арм╕я на нов╕ персональн╕ звання перейшла. А пот╕м доля розвела ╖х – майор Копичко п╕д час Кубанського повстання начальником штабу одного з повстанських полк╕в був. Лейтенант Штриголь воював в кубанських плавнях п╕д командою п╕дполковника Даниленка. Пот╕м старший лейтенант Штриголь в╕дзначився в сороковому роц╕, п╕д час Суецького конфл╕кту. Знову доля звела ╖х в сорок другому роц╕ – кап╕тан Штриголь отримав наказ сформувати другий батальйон в 103-й пов╕тряно-штурмов╕й бригад╕, начальником штабу бригади був п╕дполковник Копичко. А вже у вересн╕ сорок другого року батальйон Штриголя, переданий в якост╕ посилення 101-й аеромоб╕льн╕й бригад╕, в╕в бо╖ на Таманському п╕востров╕. Незабаром вс╕ батальйони ╕ роти бригади воювали на п╕вн╕чному напрямку, руйнуючи тили радянських в╕йськ...

Л╕так швидко набрав висоту ╕, об╕йшовши з заходу Ки╖в, п╕шов на п╕вн╕ч над долиною Дн╕пра. П╕д крилами його л╕с╕в Пол╕сся панорама. В суц╕льному зеленому килим╕ пропливали внизу неширок╕ русла дн╕провських приток. Пройшовши Чорнобиль, над устям р╕чки Уж л╕так взяв курс на В╕тебськ. Маршрут л╕така став зовс╕м мирним, б╕льш╕сть пасажир╕в – цив╕льн╕, нав╕ть дв╕ ж╕нки. Л╕так йшов низько, на висот╕ приблизно трьохсот метр╕в, н╕би льотчики вир╕шили показати пасажирам все, що в╕йна, розв"язана рос╕янами проти Укра╖нсько╖ Держави, залишила на б╕лоруськ╕й земл╕. ╤ охоплюючи поглядом довк╕лля, полковник бачив, що нове життя поступово перемага╓ двадцятир╕чний комун╕стичний морок.

– Ти нин╕ де вою╓ш? – Запитав В╕ктор, обернувшись до генерала.

– Там же, де й ти, у Даниленка. – Сказав Копичко. ╤ дещо н╕яково, н╕би виправдовуючись, пов╕домив. – В╕н мене взяв сво╖м заступником, очолюю тепер наш╕ п╕дрозд╕ли ╕ частини в його господарств╕.

...╤дея нищити тили наступаючих в╕йськ рос╕ян була чудовою, тут сумн╕ву бути не могло. От т╕льки в ход╕ бойових д╕й з вересня сорок другого року, доктрина пов╕тряно-наземно╖ операц╕╖ в перш╕ ж дн╕ в╕йни позначила свою слабку ланку. Пов╕тряно-штурмов╕ батальйони та бригади виявилися ╕деальним засобом при зрив╕ постачання фронтових з"╓днань вс╕м необх╕дним для ведення бою, ще б╕льше вони проявили себе в наступальних д╕ях в Б╕лорус╕, а особливо зимою сорок третього в боях за Кубань та П╕вденний Кавказ, коли перекривали рос╕янам шляхи в╕дступу, захоплювали плацдарми на протилежних берегах р╕чок та деф╕ле з перевалами в горах. ╤ тим не менш, пов╕тряно-штурмов╕ частини мали багато проблем, як╕ напряму або опосередковано впливали на бо╓здатн╕сть аеромоб╕льних в╕йськ.

Основною з них було забезпечення пов╕тряно-штурмових бригад ав╕ац╕йною складовою – бойовими ╕ транспортними гел╕коптерами.

Сформован╕ напередодн╕ в╕йни з рос╕янами аеромоб╕льн╕ бригади складалися з двох компонент╕в: наземного – аеромоб╕льних п╕хотних ╕ парашутних батальйон╕в ╕ ав╕ац╕йного – гел╕коптерного полку.

А це суперечило доктрин╕ застосування гел╕коптер╕в.

В╕йськове кер╕вництво вважало арм╕йську ав╕ац╕ю – гел╕коптерн╕ полки – засобом оперативних, оперативно-стратег╕чних ╕ стратег╕чних об"╓днань – загальнов╕йськових, танкових та ударних арм╕й, а також фронт╕в ╕ груп арм╕й. Це означало, що орган╕зац╕йно вони мають бути в склад╕ таких об"╓днань для централ╕зованого керування ними та концентрац╕╖ зусиль на вибраному напрям╕. А намагання придати гел╕коптерн╕ полки кожн╕й пов╕тряно-штурмов╕й бригад╕ приводили на практиц╕ до розпилення гел╕коптер╕в по аеромоб╕льним з"╓днанням. Кр╕м того, сам факт сум╕щення в одному тактичному з"╓днанн╕ ав╕ац╕йного та наземного компонент╕в викликав у багатьох ав╕ац╕йних та сухопутних генерал╕в ц╕лком об╜рунтован╕ заперечення. Знаходячись в склад╕ аеромоб╕льно╖ бригади, гел╕коптери практично вилучалися з резерву командування арм╕╖ чи фронту ╕ прив"язувалися виключно до забезпечення д╕й пов╕тряно-штурмових частин. ╤ вище командування Сухопутних сил неправильно оц╕нювало залежн╕сть пов╕тряно-штурмових частин в╕д забезпечення гел╕коптерами, вважаючи його аналог╕чним забезпеченню пов╕трянодесантних частин транспортною ав╕ац╕╓ю. На специф╕ку аеромоб╕льних формувань, що виражалася в сво╓р╕дному симб╕оз╕ аеромоб╕льно╖ п╕хоти з гел╕коптерами не звернули уваги. Це посилювалося ще й тим, що на вс╕х гел╕коптер╕в не вистачало, а р╕зко наростити ╖хн╕й випуск п╕д час в╕йни промислов╕сть Укра╖ни не мала можливост╕.

Така позиц╕я арм╕йських генерал╕в привела до надм╕рних втрат аеромоб╕льних частин взимку ╕ на весн╕ сорок третього року. До ос╕нн╓-зимово╖ кампан╕╖ сорок третього року, коли в╕йська генерала арм╕╖ Укра╖ни Тимошенка мали почати зв╕льнення Кубан╕ ╕ П╕вн╕чного Кавказу в╕д рос╕йсько╖ окупац╕╖, вих╕д був знайдений в створенн╕ особливих оперативно-тактичних з"╓днань – пов╕тряно-штурмових корпус╕в, п╕дпорядкованих командуванню ударних арм╕й або фронтовому командуванню. Перший такий корпус Донського фронту в листопад╕ сорок третього року очолив полковник Копичко. Це з"╓днання включало наземний компонент – аеромоб╕льн╕ бригади ╕ окрем╕ пов╕тряно-штурмов╕ полки та батальйони, ╕ ав╕ац╕йний – гел╕коптерн╕ полки самих аеромоб╕льних бригад ╕ окрем╕ бойов╕ ╕ транспортн╕ гел╕коптерн╕ полки арм╕й ╕ фронту. Така схема вза╓мод╕╖ дозволяла досягти високо╖ бойово╖ ефективност╕ пов╕тряно-штурмових частин...

За розмовою оф╕цери ╕ не пом╕тили, як долет╕ли до В╕тебська. Л╕так зробив коло ╕ п╕шов на посадку. П╕д крилом КС-3 промайнуло ав╕ац╕йне кладовище. Знищен╕ минуло╖ осен╕ нашою ав╕ац╕╓ю рос╕йськ╕ л╕таки в╕дтягли за край льотного поля ╕ зараз лише спален╕ к╕стяки штурмовик╕в, бомбардувальник╕в, винищувач╕в та транспортник╕в, кр╕зь як╕ вже пробилася зелень трави та чагарнику нагадували про в╕йну, що не зак╕нчилася. Тут на них вже чекав "луаз" ╕ за п╕вгодини доправив ╖х до штабу арм╕╖.

...Генерал Даниленко т╕льки недавно повернувся з рекогносцировки: в╕н ╖здив по див╕з╕ям в районах ╖х зосередження ╕ зараз уточнював задач╕ на майбутню операц╕ю. Його оперативна група розташувалася в буд╕вл╕ на околиц╕ В╕тебська, де колись розм╕щувався штаб одн╕╓╖ з радянських арм╕й.

Каб╕нет командувача. Сувора простота. Н╕чого зайвого. Панел╕ св╕тлого дуба. Килимова дор╕жка. Широкий ст╕л. Поряд приставка, де розм╕стилися пристро╖ зв"язку – на панел╕ чисельн╕ кнопки, лампочки.

– Товаришу генерал-лейтенант, полковник Штриголь за вашим наказом прибув! – Ч╕тко допов╕в командир 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади.

– Ти справжньо╖ справи хот╕в? – Командувач В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ опустив на моложавого полковника важкий погляд. – Гопака танцювати вм╕╓ш?

– Не пробував. Але коли справа справжня, то станцюю! – Посм╕хнувся той посм╕шкою зухвалою.

– Справа така, як треба. Арм╕я в наступ ╕де ╕ твоя бригада, В╕кторе Михайловичу, шлях ╖х торувати буде... – ╤ командувач жестом запросив полковника п╕д╕йти ближче до столу, де розстелен╕ карти.

– Ми досягли вир╕шально╖ переваги над рос╕янами, всього за три дн╕ арм╕я була передислокована з Б╕лорус╕ в Латв╕ю. – Генерал Даниленко показав ол╕вцем на карт╕ на овали, що позначали розташування див╕з╕й арм╕╖. – Наш удар для них буде неспод╕ваним, а це ╓ визначальним у сучасн╕й в╕йн╕. Дивись сюди...

Схилилися над картою п"ять гол╕в: три генеральськ╕, дв╕ полковницьк╕. На карт╕ задум арм╕йсько╖ операц╕╖ зображений – стр╕ли червон╕ рвуть син╕ л╕н╕╖ оборони рос╕ян, до само╖ затоки Ф╕нсько╖ тягнуться...

– Завтра, двадцять другого червня, в день л╕тнього сонцестояння, рос╕яни починають наступ проти б╕лорус╕в. Союзники наш╕ до нього готов╕ ╕ перший день будуть перемелювати радянськ╕ в╕йська потужним артилер╕йським вогнем. ╢ впевнен╕сть у нас велика, що в перший же день рос╕яни використають вже б╕льшу частину сво╖х резерв╕в. Тому наступного дня, двадцять третього червня, наша арм╕я почина╓ наступ в напрямку до Ф╕нсько╖ затоки. – Ол╕вець в руц╕ командувача зробив р╕шучий ривок на п╕вн╕ч. – Обидва арм╕йськ╕ корпуси знаходяться в першому ешелон╕, вс╕ ш╕сть механ╕зованих див╕з╕й. По ос╕ наступу п╕де Двадцять четверта танкова див╕з╕я полковника Бурдейного. На його флангах йтимуть механ╕зован╕ див╕з╕╖: л╕воруч – Тридцять четвертого арм╕йського корпусу, праворуч – Сорок п"ятого. Вс╕ з"╓днання мають досв╕д глибоких прорив╕в, вс╕ командири див╕з╕й пустять попереду сво╖х полк╕в передов╕ загони. Задача загон╕в – не вв"язуючись у бо╖, не звертаючи уваги на те, що в тилу та на флангах у них робиться, рвонути вперед ╕ в перший же день пройти сто к╕лометр╕в. Задача танково╖ див╕з╕╖ – прорватися кр╕зь тили радянських Прибалт╕йських фронт╕в, не п╕зн╕ше десятого дня з початку операц╕╖ вийти на узбережжя Ф╕нсько╖ затоки в район╕ ╤жори. В подальшому оволод╕ти районом Петергофа, бути готовим до д╕й в напрямку Лен╕нграду.

Механ╕зован╕ див╕з╕╖ арм╕йських корпус╕в йдуть на флангах танково╖ див╕з╕╖ Бурдейного. ╥хня задача – забезпечення руху танкового тарану, охорона тилових комун╕кац╕й Двадцять четверто╖ танково╖ див╕з╕╖. Механ╕зован╕ див╕з╕╖ мають на десятий день вийти ось на ц╕ рубеж╕. – Вказав на карт╕ ол╕вець командувача. – Для полегшення просування див╕з╕й будуть застосовуватися тактичн╕ десанти, для цього в кожн╕й див╕з╕╖ п╕дготовлений один мотоп╕хотний батальйон. Основна проблема тактичного десанту – забезпечення гел╕коптерами. Саме для цього був створений окремий аеромоб╕льний корпус ╕ його командиром я призначив генерал-майора Копичка. – Генерал Даниленко кинув погляд на Афанас╕я Романовича. – В минул╕й битв╕ за зв╕льнення Кубан╕ в ц╕й якост╕ в╕н проявив сво╖ зд╕бност╕, вважаю, що ╕ в нин╕шн╕й ви, генерале, проявите сво╓ вм╕ння керувати таким з"╓днанням. Саме тому ваш гел╕коптерний полк, полковнику, – генерал Даниленко знову обернувся до командира 204-╖ аеромоб╕льно╖ бригади, – був перебазований в Латв╕ю. Ви, В╕кторе Михайловичу, зд╕йсните те, що виконували на Таманському п╕востров╕, в кубанських плавнях ╕ степах П╕вн╕чного Кавказу. Ваша бригада, полковнику, ма╓ бути готовою не п╕зн╕ше, н╕ж через двадцять чотири години п╕сля початку операц╕╖ до десантування в цьому район╕. – Ол╕вець командувача арм╕╖ зробив в пов╕тр╕ коло над картою. Полковник Штриголь в задоволенням в╕дзначив, що це був майже той самий район, який визначили оф╕цери штабу бригади. – Зд╕йсните на земл╕ ╤нгерманланд╕╖ рейд в улюбленому вами стил╕. Мета – сприяти наступу Сорок п"ятого арм╕йського корпусу. Задача бригади: ближча – висадитися в зазначеному район╕, розгромити штаб та вузол зв"язку 6-╖ гвард╕йсько╖ арм╕╖ 3-о Прибалт╕йського фронту, ╖╖ артилер╕йськ╕ п╕дрозд╕ли, позбавити рос╕ян зв"язку ╕ постачання бойових з"╓днань ц╕╓╖ арм╕╖ матер╕альними засобами; наступна задача – зайняти оборону в цьому район╕ ╕ унеможливити п╕дх╕д оперативних резерв╕в рос╕ян як в б╕к фронту, так ╕ в б╕к наших наступаючих див╕з╕й. Задача окремого аеромоб╕льного корпуса: забезпечити висадку гел╕коптерного десанту одним, максимум двома рейсами гел╕коптер╕в. – П╕дв╕в погляд на оф╕цер╕в командувач арм╕╖. – Врахуйте, що спочатку один з батальйон╕в бригади буде висаджений з л╕так╕в. Задача парашутист╕в: захоплення посадочних майданчик╕в для гел╕коптер╕в.

...Як правило, висадка тактичного десанту ма╓ провадитися в╕дразу, одним ешелоном. Максимум, гел╕коптери можуть зд╕йснити два рейси, три ╕ б╕льше вильот╕в р╕внозначн╕ самогубству: противник вже зна╓ маршрут прольоту гвинтокрилих машин, проти них в╕н нац╕лить винищувальну ав╕ац╕ю, зен╕тну артилер╕ю, буде бомбити ╕ штурмувати з пов╕тря майданчики висадки. Пов╕тряно-штурмов╕ бригади вже обпеклися на цьому, коли на початку в╕йни планувалося зд╕йснювати висадку батальйон╕в аеромоб╕льно╖ бригади трьома-чотирма рейсами, використовуючи т╕льки власний гел╕коптерний полк. Це приводило до надм╕рних втрат ╕ людей, ╕ техн╕ки. Сорок третього року у ход╕ бойових д╕й аеромоб╕льних частин були визначен╕ середн╕ норми вид╕лення транспортно-десантних гел╕коптер╕в: для висадки оперативно-тактичного десанту у склад╕ аеромоб╕льно╖ бригади вони становлять чотири полкових вильоти окремого транспортного гел╕коптерного полку, для тактичного десанту у склад╕ аеромоб╕льного п╕хотного батальйону – один полковий вил╕т, посиленого мотоп╕хотного батальйону – один вил╕т транспортно-бойового гел╕коптерного полку без ескадриль╖ гел╕коптер╕в вогнево╖ п╕дтримки. Кр╕м того, необх╕дн╕ винищувальн╕, штурмов╕ ╕ бомбардувальн╕ ав╕ац╕йн╕ полки для забезпечення прольоту десанту ╕ штурмов╕ гел╕коптери супроводу...

– Штабом арм╕╖ розроблено план висадки десанту. – Зауважив начальник штабу генерал Стельмах. – Наказ ╕ бойов╕ документи будуть вручен╕ командуванню бригади ╕ окремих батальйон╕в сьогодн╕ ж.

– Добре. – Генерал Даниленко глянув на сво╖х оф╕цер╕в. – Генерал-майор Копичко, полковник Штриголь! Питання ╓?

– Питань нема╓, товаришу командувач! Дозвольте виконувати?

– Виконуйте!

...Загальна обстановка складалася так, як ╕ передбачалося. Прорвавши фронт рос╕ян, танков╕ ╕ механ╕зован╕ полки укра╖нц╕в стр╕мко рухалися на п╕вн╕ч, до Ф╕нсько╖ затоки. ╤ наступаючим укра╖нським в╕йськам конче потр╕бно було досягти району висот на зах╕д в╕д Луги, де рос╕янами ще навесн╕ цього року був зведений польовий фортиф╕кований район, ран╕ше, н╕ж в╕н буде зайнятий радянськими в╕йськами. Тому танков╕ ╕ механ╕зован╕ колони В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ з максимальною бистротою наближалися до Луги.

Але це розум╕ли ╕ рос╕яни. Зосереджен╕ в район╕ Луги сво╖ моб╕льн╕ резерви – танков╕ ╕ моторизован╕ бригади та самох╕дн╕ артилер╕йськ╕ полки – вони кинули на зах╕д, до польового УРу, намагаючись зайняти його ран╕ше, н╕ж п╕д╕йдуть укра╖нськ╕ частини.

Дв╕ сталев╕ лавини мчали назустр╕ч одна одн╕й ╕ це нагадувало б╕г футбол╕ст╕в – нападаючого ╕ воротаря – до м"яча, що опинився м╕ж ними, десь на штрафному майданчику. Той, хто першим досягне його, той ╕ вигра╓ двоб╕й.

Т╕льки поле бою – не футбольне поле. Тут ╕нш╕ закони.

Розрахунки показували, що радянськ╕ в╕йська встигнуть зайняти фортиф╕кований район на к╕лька годин швидше, н╕ж до нього п╕д╕йдуть укра╖нськ╕ танки. ╤ в штаб╕ В╕с╕мнадцято╖ арм╕╖ вир╕шили застосувати п╕дготовлений ран╕ше десант. В╕н мав дати т╕ к╕лька годин, яких не вистачало укра╖нським танкам...