Текст книги "Посмішка (СИ)"

Автор книги: Альфия Помогаева

сообщить о нарушении

Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)

Посмішка – мій порятунок від болю.

Дякую тим, хто дарує її.

Часом, не знаю, де вибір, де доля,

Та оступи знаю чудово свої.

Вибач мені, моє сердце, – тебе не жаліла.

Вибач, життя, що так згаяла час.

Я підіймусь, я знайду в собі сили,

Хай навіть потім впаду і не раз...

Я посміхнусь. Свому сонцю дам волю.

Як ним ділюся – ясніше горить.

Хай сум розвіється пилом по полю.

Щирість у очі – та й вже не болить.

Знаю, не все буде зараз й одразу.

Живляться зміни згорянням годин,

Полум'ям дій, тихим поступом джазу...

Сильною волею й духом твердим.

Тож посміхнусь. Обійму серцем друзів -

Ось вони, справді безцінні скарби.

Посмішка добра в хвилини конфузів,

Певне плече у годину біди.

Риса погана – чекати багато,

Гірша – не вірити в щирість й любов.

Жити б отак, щоб душею палати,

Щоб ніби з натхненням змішалася кров...